Perognathus inornatus
| Perognathus inornatus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Гетеромісові (Heteromyidae) |
| Рід: | Perognathus |
| Вид: | P. inornatus
|
| Біноміальна назва | |
| Perognathus inornatus Merriam, 1889
| |
Perognathus inornatus — вид гризунів родини Heteromyidae. Це ендемік Каліфорнії в Сполучених Штатах, де він мешкає в пустельних і напівпустельних місцях існування.
Морфологічна характеристика
Perognathus inornatus можна відрізнити від подібних дрібних гризунів за їхніми відкритими назовні защічними мішками з хутром. Вони відрізняються від мишей-кенгуру тим, що підошви ніг повністю не вкриті шерстю. У кенгурових щурів є кишені, вкриті хутром, але вони більші, і мають темну смугу на стегнах і темні смуги на верхній і нижній поверхнях хвоста[2].
Perognathus inornatus має загальну довжину приблизно від 128 до 160 мм, включаючи хвіст від 65 до 78 мм. На кінчику хвоста є короткий пучок волосків. Шерсть на голові й тулубі коротка та м'яка, без колючок і щетини. Забарвлення темно-коричневе, іноді біля основи маленьких округлих вух є бліда пляма. Верхня і нижня сторони хвоста однаково забарвлені[2].
Екологія
Perognathus inornatus харчується насінням трав і різних рослин, переносячи їх назад у свою нірку в своїх защічних мішках[1]. Він також може їсти м'якотілих безхребетних. Зберігає надлишки насіння для своїх безпосередніх потреб у камерах у норі, щоб використовувати їх у пору року, коли їжі бракує. Взимку може заціпіти. Розмноження відбувається в період з березня по липень, і може бути два або більше виводків з чотирьох-шести дитинчат на рік[1].
Примітки
- ↑ а б в Cassola, F. (2016). Perognathus inornatus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42609A22224670. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T42609A22224670.en. Процитовано 14.11.2021.
- ↑ а б Mammals of California and Its Coastal Waters. Stanford University Press. 1954. с. 195–197. ISBN 978-0-8047-1147-0.

