Private Dancer

Private Dancer
Студійний альбом
ВиконавецьТіна Тернер
КраїнаСША США
Дата випуску29 травня 1984
Записаний1983-1984 (Farmyard, Mayfair, Wessex, Good Earth, Abbey Road, CBS (Лондон, Велика Британія))
Жанр
Тривалість44:02
Моваанглійська
ЛейблCapitol Records
ПродюсерТеррі Бріттен, Джон С. Картер, Леон «Ндугу» Чанклер, Вілтон Фелдер, Руперт Гайн, Джо Семпл, Грег Волш, Мартін Вейр
Хронологія Тіна Тернер
Попередній
←
 Love Explosion
(1979)
Break Every Rule
(1986)
Наступний
→
Сингли з Private Dancer
  1. «Let's Stay Together»
    Випущений: 7 листопада, 1983 (UK)[2]
  2. «Help!»
    Випущений: 13 лютого, 1984 (UK)[3]
  3. «What's Love Got to Do with It»
    Випущений: Травень, 1984
  4. «Better Be Good to Me»
    Випущений: Вересень, 1984
  5. «Private Dancer»
    Випущений: Жовтень, 1984 (EU)[4]
  6. «I Can't Stand the Rain»
    Випущений: Лютий, 1985 (UK)
  7. «Show Some Respect»
    Випущений: Квітень, 1985 (US)

«Private Dancer» — п'ятий сольний студійний альбом американської співачки Тіни Тернер, випущений 29 травня 1984 року лейблом «Capitol Records». Він став її першим альбомом, випущеним на цьому лейблі. Після кількох років складнощів у сольній кар'єри, що сталися після розлучення з Айком Тернером, «Private Dancer» допоміг Тернер стати конкурентноспроможною сольною зіркою, а також однією з найбільш затребуваних кросовер-виконавців в індустрії звукозапису. Альбом здобув світовий комерційний успіх, отримавши мультиплатинові сертифікації, і до сьогодні залишається найбільш продаваним альбомом Тернер у Північній Америці.

У 2020 році альбом був відібраний Бібліотекою Конгресу США для збереження в Національному реєстрі звукозаписів як такий, що має «культурне, історичне або естетичне значення»[5].

Передумови та виробництво

A&R-менеджер Джон Картер з «Capitol Records» вважається одним з тих, хто у 1980-х роках перезапустив кар'єру Тіни Тернер. 1983 року, попри протидію з боку «Capitol», він підписав з нею контракт і спродюсував її перший альбом для лейблу, «Private Dancer»[6]. Запис альбому проходив під наглядом чотирьох різних продюсерських команд на кількох студіях в Англії, у тому числі у Руперта Гайна та Мартіна Вейра з британського гурту «Heaven 17»[7]. Пісні альбому є радикальним відходом від ритм-енд-блюзового звучання, яке було присутнє у творчості Тернер під час виступів із її колишнім чоловіком Айком Тернером, вони являють собою суміш аптемпо та балад, натхненних жанрами поп та рок; в них також присутні елементи смуз-джазу та сучасного ритм-енд-блюзу[8][9].

Продюсером пісні «Let's Stay Together» виступив Мартін Вейр. Террі Бріттен спродюсував пісню в стилі регі «What's Love Got To Do With It». Руперт Гайн спродюсував «Better Be Good to Me», яку написали Голлі Найт, Майк Чепмен і Нікі Чінн, а також більшість інших пісень. Джон Картер спродюсував пісню «Private Dancer», яка була написана Марком Нопфлером і містила гітарне соло Джеффа Бека. «Help!» була записана разом з гуртом «The Crusaders»[8][9].

Реліз і промоція

У 1997 році «EMI», материнський лейбл «Capitol Records», випустив цифрове ремастоване ювілейне видання альбому «Private Dancer» на CD. Ця версія включає чотири додаткові демо-треки, записані наприкінці 1983-го та на початку 1984 років з продюсером Джоном Картером, які вперше вийшли як «Б-сторони» до деяких синглів «Private Dancer», а також три розширені ремікси для 12-дюймових платівок[8].

У 2015 році «Parlophone Records», який є підрозділом компанії «Warner Music Group», що на сьогодні володіє правами на альбом, випустив його 30-те ювілейне видання[10].

Просування

З 8 лютого по 28 грудня 1985 року проходило турне на підтримку альбому, що складалося зі 177 концертів. Воно мало назву «Private Dancer Tour» і складалося з 60 концертів у Європі, 105 у Північній Америці, 10 в Австралії та 2 у Японії. На концертах у Північній Америці на розігріві виступали Гленн Фрай та Mr. Mister. Крім пісень альбому, Тернер виконала хіти часів дуету «Ike & Tina Turner», такі як «River Deep — Mountain High», «Nutbush City Limits» і «Proud Mary»[11].

Оцінки критиків

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4.5/5 зірок[12]
American Songwriter 5/5 зірок[13]
Christgau's Record Guide A−[14]
Goldmine 4/5 зірок[15]
Los Angeles Times 4/4 зірки[16]
Mojo 4/5 зірок[17]
Q 4/5 зірок[18]
Rolling Stone 4/5 зірок[19]
The Rolling Stone Album Guide 4/5 зірок[20]
The Sydney Morning Herald 3/5 зірок[21]

Альбом отримав позитивні відгуки критиків. Газета «Los Angeles Times» писала, що голос Тернер «розтоплює вініл»[22].

Деббі Міллер у своїй рецензії для «Rolling Stone» за липень 1984 року вважала, що альбом став потужним поверненням Тернер з її «хрипким, але сильним» голосом і низкою пісень, які були гарними в «сучасній рок-обстановці», що не була «ні відстороненою, ні надто метушливою»[19]. Роберт Крістгау з «The Village Voice» вважав, що вона втілила «середньостатистичну тривогу сучасної професійної пісенної творчості». Він сказав, що «чотири різні продюсерські команди» у проекті були «ознакою відчаю», незважаючи на «бездоганний авторитет» альбому, який вийшов в результаті[23].

Спадщина

Алекс Гендерсон у ретроспективному огляді «AllMusic» казав, що альбом був більш «гладким», ніж її ритм-енд-блюзова класика, записана у складі дуету «Ike & Tina Turner», але вона все одно змогла заспівати з «гортанною пристрастю», щоб видати свій найкращий сольний продукт[12]. Стівен Голден написав у «The New York Times», що завдяки тому, що англійські продюсери Тернер пом'якшили її грубий стиль південного соулу, відкинувши «ревучі роги, несамовиті перкусії та госпел-заклики і відповіді», альбом став «віхою» в «еволюції поп-соул музики»[7].

Майкл Лайдон у книзі Роберта Дімері «1001 альбом, який ви повинні почути перш ніж помрете» стверджує, що ліричні теми альбому втілили її образ «жорсткої, сексуальної жінки, вихованої у жорсткому світі», і що її вокал перевершує витончений продакшн, а її «незламна душа» об'єднує численних продюсерів[24]. У 1989 році альбом посів 46 місце у списку «100 найкращих альбомів 80-х» за версією журналу «Rolling Stone». У 2001 році VH1 назвав «Private Dancer» 95-м найкращим альбомом усіх часів. Журнал «Slant Magazine» поставив альбом на 63 місце у списку «Найкращих альбомів 1980-х», зазначивши: «Будучи одночасно особистим звільненням і звуковою спокутою, „Private Dancer“ утвердив Тернер не лише як справжню діву, але й як справжню силу природи»[25].

Трек-лист

Американське видання

Перша сторона
#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«I Might Have Been Queen»
  • Джанетт Обстой
  • Руперт Гайн
  • Джеймі Вест-Орем
Гайн4:10
2.«What's Love Got to Do with It»
  • Террі Бріттен
  • Грехем Лайл
Бріттен3:48
3.«Show Some Respect»
  • Бріттен
  • Сью Шифрін
Бріттен3:18
4.«I Can't Stand the Rain»
  • Енн Піблз
  • Дон Браянт
  • Бернард Міллер
Бріттен3:41
5.«Better Be Good to Me»
  • Голлі Найт
  • Нікі Чінн
  • Майк Чепмен
Гайн5:11
Друга сторона
#НазваАвторПродюсериТривалість
6.«Let's Stay Together»
  • Віллі Мітчелл
  • Ел Грін
  • Ел Джексон Дж.
  • Грег Волш
  • Мартін Вейр
5:16
7.«1984»Девід Боуї
  • Волш
  • Вейр
3:09
8.«Steel Claw»Пол БрейдіДжон Картер3:48
9.«Private Dancer»Марк НопфлерКартер7:11

Міжнародні видання

#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«I Might Have Been Queen»
  • Обстой
  • Гайн
  • Вест-Орем
Гайн4:10
2.«What's Love Got to Do with It»
  • Бріттен
  • Лайл
Бріттен3:48
3.«Show Some Respect»
  • Бріттен
  • Шифрін
Бріттен3:18
4.«I Can't Stand the Rain»
  • Піблз
  • Браянт
  • Міллер
Бріттен3:41
5.«Private Dancer»КнопфлерКартер7:11
6.«Let's Stay Together»
  • Мітчелл
  • Грін
  • Джексон, Дж.
  • Волш
  • Вейр
5:16
7.«Better Be Good to Me»
  • Найт
  • Чінн
  • Чепмен
Гайн5:11
8.«Steel Claw»БрейдіКартер3:48
9.«Help!»
  • Джон Леннон
  • Пол Маккартні
  • Джо Семпл
  • Ндугу Ченклер
  • Вілтон Фелдер
4:30
10.«1984»Боуї
  • Волш
  • Вейр
3:09

Ремастовані видання

1997 «Centenary Edition» bonus tracks
#НазваАвторПродюсериТривалість
11.«I Wrote a Letter»Інга РумпфКартер3:24
12.«Rock 'n Roll Widow»Том СноуКартер4:45
13.«Don't Rush the Good Things»Нейл ГаммакКартер3:46
14.«When I Was Young»
  • Ерік Бардон
  • Віктор Бріггз
  • Джон Вейдер
  • Денні Маккалок
Картер3:11
15.«What's Love Got to Do with It» (Extended 12" Remix)
  • Бріттен
  • Лайл
Бріттен5:48
16.«Better Be Good to Me» (Extended 12" Remix) (edit)
  • Найт
  • Чінн
  • Чепмен
Гайн7:03
17.«I Can't Stand the Rain» (Extended 12" Remix)
  • Піблз
  • Браянт
  • Міллер
Бріттен5:45
2015 «30th Anniversary Edition» bonus disc
#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«Ball of Confusion (That's What the World Is Today)» (з B.E.F.)
  • Барретт Стронг
  • Норман Вайтфілд
  • Волш
  • Вейр
4:13
2.«I Wrote a Letter»РумпфКартер3:24
3.«Rock 'n Roll Widow»СноуКартер4:45
4.«Don't Rush the Good Things»ГаммакКартер3:46
5.«When I Was Young»
  • Бардон
  • Бріггс
  • Вейдер
  • Маккаллок
Картер3:11
6.«Keep Your Hands Off My Baby»
  • Біллі Стейнберг
  • Том Келлі
Картер3:31
7.«Tonight» (наживо з Девідом Боуї) (виступ у The NEC, Бірмінгем)
  • Боуї
  • Джеймс Остерберг
Бріттен4:01
8.«Let's Pretend We're Married» (Live)ПрінсБріттен4:13
9.«What's Love Got to Do with It» (Extended 12" Remix)
  • Бріттен
  • Лайл
Бріттен5:45
10.«Better Be Good to Me» (Extended 12" Remix) (edit)
  • Найт
  • Чінн
  • Чепмен
Гайн7:04
11.«I Can't Stand the Rain» (Extended 12" Remix)
  • Піблз
  • Браянт
  • Міллер
Бріттен5:43
12.«Show Some Respect» (Extended Mix)
  • Бріттен
  • Шифрін
Бріттен5:45
13.«We Don't Need Another Hero (Thunderdome)» (Single Edit)Бріттен
  • Бріттен
  • Лайл
4:16
14.«One of the Living» (Single Remix)НайтМайк Чепмен4:13
15.«It's Only Love» (з Браяном Адамсом)
  • Адамс
  • Джим Волленс
  • Боб Клірмаунтайн
  • Адамс
  • Волленс
3:18

Персонал

  • Тіна Тернер — вокал (всі треки), бек-вокал (1, 7, 8)
  • Гері Барнакл — саксофон (6)
  • Джефф Бек — гітара (8, 9)
  • Террі Бріттен — гітара (2,[26] 3, 4), бек-вокал (2,[26] 3), бас (2),[26] програмування ударних (2)[26]
  • Грем Брод — барабани (4)
  • Алекс Браун — бек-вокал (9)
  • Джон Картер — перкусія (5)
  • Леон «Ндугу» Чанклер — барабани (9)
  • Алан Кларк — клавішні (5, 8), перкусія (5)
  • Мел Коллінз — саксофон (5)
  • Девід Каллен — струнні аранжування (10)
  • Сай Курнін — бек-вокал (1, 7)
  • Джуліан Діггл — перкусія (5)
  • Девід Ервін — синтезатор, програмування (9)
  • Гвен Еванс — бек-вокал (9)
  • Чарльз Ферінг — гітара (9)
  • Вілтон Фелдер — бас-гітара (9), саксофон (9)
  • Нік Гленні-Сміт — клавішні (2,[26] 3, 4)
  • Гленн Грегорі — бек-вокал (6, 10)
  • Руперт Гайн — бас-гітара (1, 7), клавішні (1, 7), перкусія, програмування (1, 7), бек-вокал (1, 7)
  • Грем Джарвіс — Oberheim DX (2, 3)
  • Джон Іллслі — бас-гітара (5, 8)
  • Гел Ліндес — гітара (5, 8)
  • Біллі Лівсі — синтезатор Yamaha DX7 (2),[26] клавішні (3)
  • Тревор Мораїс — барабани (1, 7)
  • Саймон Мортон — перкусія (2)[26]
  • Тесса Найлз — бек-вокал (2, 3)
  • Френк Рікотті — перкусія (6)
  • Рей Рассел — гітара (6)
  • Джо Семпл — синтезатор (9), фортепіано (9)
  • Девід Т. Вокер — гітара (9)
  • Мартін Вейр — програмування, електронні барабани (6, 10), аранжування (6, 10), бек-вокал (6, 10)
  • Грег Волш — програмування (6, 10), аранжування (6, 10)
  • Джеймі Вест-Орам — гітара (1, 7)
  • Джессіка Вільямс — бек-вокал (9)
  • Террі Вільямс — барабани (5, 8)
  • Нік Плітас — фортепіано, синтезатор (6, 10)
  • Річі Зіто — гітара (8)

Виробництво

  • Террі Бріттен — продюсер (2,[26] 3, 4)
  • Джон Картер — продюсер (5, 8)
  • Леон «Ндугу» Чанклер — продюсер (9)
  • Вілтон Фелдер — продюсер (9)
  • Руперт Гайн — продюсер (1, 7)
  • Джо Семпл — продюсер (9)
  • Грег Волш — продюсер та інженер (6, 10)
  • Мартін Вейр — продюсер (6, 10)
  • Ф. Байрон Кларк — інженер (9)
  • Джон Хадсон — інженер та зведення (2,[26] 3, 4)
  • Волтер Семюел — інженер (6, 10)
  • Стівен В. Тейлер — інженер та зведення (1, 7)
  • Умберто Гатіка — реміксування (5, 8)
  • Алан Йошида — мастеринг
  • Акіра Тагучі — продюсер компіляції
  • Сем Ґей — креативний директор
  • Рой Кохара — арт-директор
  • Джон О'Браєн — дизайн
  • Пітер Ешворт — фотографія
  • Роджер Девіс — менеджмент
  • Чіп Лайтман — менеджмент

Комерційний успіх

«Private Dancer» вийшов 29 травня 1984 року і став видатним світовим комерційним успіхом[27][28][29]. Альбом посідав третю сходинку чарту «Billboard 200» протягом десяти тижнів поспіль і залишався в першій десятці протягом 39 тижнів з серпня 1984 року по травень 1985 року[30][31]. У Сполучених Штатах він отримав п'ятикратну сертифікацію. У Німеччині альбом отримав п'ятикратну золоту сертифікацію, ставши одним з найбільш продаваних альбомів в історії. Він посів друге місце в британському чарті альбомів, де отримав трикратну сертифікацію, залишаючись у чартах протягом 150 тижнів. Канадська асоціація компаній звукозапису надала альбому семикратну платинову сертифікацію за продаж понад 700 000 копій у Канаді. По всьому світу було продано понад 12 мільйонів копій альбому[32][33]. На церемонії вручення премії «Греммі» 1985 року «Private Dancer» отримав чотири з шести нагород, на які був номінований.

Чарти

Сертифікації і продажі

Сертифікації і продажі «Private Dancer»
Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[77] Платиновий 200,000[76]
Австрія (IFPI Austria)[78] 2× Платиновий 100 000*
Канада (Music Canada)[80] 7× Платиновий 800,000[79]
Фінляндія (IFPI Finland)[81] Золотий 33,464[81]
Франція (SNEP)[82] Золотий 100 000*
Німеччина (BVMI)[83] 5× Золотий 1 250 000^
Нідерланди (NVPI)[77] Платиновий 100 000^
Нова Зеландія (RIANZ)[84] Платиновий 15 000^
Іспанія (PROMUSICAE)[85] Платиновий 100 000^
Швеція (IFPI Sweden)[77] Платиновий 100 000^
Велика Британія (BPI)[86] 3× Платиновий 900 000^
США (RIAA)[87] 5× Платиновий 5 000 000^
Підсумки
Європа — 4,000,000[88]
Worldwide — 12,000,000[32][33]

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Нагороди

Рік Переможець Категорія
1985 «Better Be Good to Me» Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне рок-виконання
1985 «What's Love Got to Do with It» Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне поп-виконання
1985 «What's Love Got to Do with It?» Премія «Греммі» за найкращий запис року
1985 «What's Love Got to Do with It?» Премія «Греммі» за найкращу пісню року

Примітки

  1. ↑ а б в Gerard, Chris (7 липня 2015). The 50 Greatest Pop Songs of the '80s. Metro Weekly. Процитовано 13 квітня 2024. Private Dancer, a tour de force of pop, rock and R&B.
  2. ↑ Strong, Martin Charles (1995). The Great Rock Discography. Canongate Press. с. 847. ISBN 9780862415419.
  3. ↑ Music Week (PDF). с. 14.
  4. ↑ Offizielle Deutsche Charts. Offiziellecharts.de. Процитовано 16 листопада 2024.
  5. ↑ National Recording Registry Class Produces Ultimate 'Stay at Home' Playlist. Library of Congress. 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  6. ↑ «Passings: Bill Summers, John S. Carter, Ruth C. Cole». Los Angeles Times May 24, 2011. Retrieved February 25, 2012.
  7. ↑ а б Stephen Holden (2012). Tina Turner News. The New York Times. Процитовано 16 червня 2012.
  8. ↑ а б в «Private Dancer» tina-turner.nl Процитовано 11 липня 2025
  9. ↑ а б «Private Dancer» the-world-of-tina.com Процитовано 11 липня 2025
  10. ↑ Private Dancer [30th Anniversary Edition] - Tina Turner | Release Info. AllMusic.
  11. ↑ Private Dancer Tour 1985 tina-turner.nl Процитовано 25 листопада 2025
  12. ↑ а б Henderson, Alex. Private Dancer – Tina Turner. AllMusic. Процитовано 16 червня 2012.
  13. ↑ Gleason, Holly (1 травня 2008). Tina Turner > Private Dancer. American Songwriter. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 16 червня 2012.
  14. ↑ Christgau, Robert (1990). Tina Turner: Private Dancer. Christgau's Record Guide: The '80s. Pantheon Books. с. 414. ISBN 0-679-73015-X. Процитовано 16 червня 2012.
  15. ↑ Gaar, Gillian G. (7 жовтня 2015). Album Review: Tina Turner, 'Private Dancer' reissue. Goldmine. Процитовано 29 січня 2022.
  16. ↑ Hilburn, Robert; Hunt, Dennis; Cromelin, Richard; Feather, Leonard; Atkinson, Terry; Johnson, Connie; Pond, Steve; Damsker, Matt; Grein, Paul; Waller, Don; Willman, Chris; Gurza, Agustin; Matsumoto, Jon; Baker, Chris; Shapiro, Marc; Reeves, Jim (16 грудня 1984). Guiding the Uninitiated Through the Top 40. Los Angeles Times.
  17. ↑ Brown, Geoff (Вересень 2015). Tina Turner: Private Dancer. Mojo. № 262. с. 109.
  18. ↑ Tina Turner: Private Dancer. Q. № 109. Жовтень 1995. с. 150.
  19. ↑ а б Miller, Debby (5 липня 1984). Private Dancer. Rolling Stone. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2014.
  20. ↑ McGee, David (2004). Tina Turner. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 827–828. ISBN 0-7432-0169-8.
  21. ↑ Apter, Jeff (24 липня 2015). Tina Turner: Private Dancer 30th Anniversary Edition (Capitol). The Sydney Morning Herald. Процитовано 29 січня 2022.
  22. ↑ Tina Turner, Kurt Loder (1 вересня 1986). I, Tina. Morrow. с. 219. Процитовано 16 червня 2012.
  23. ↑ Christgau, Robert (24 липня 1984). Christgau's Consumer Guide. The Village Voice. Процитовано 16 червня 2012.
  24. ↑ Michael Lydon (5 грудня 2011). 1001 Albums: You Must Hear Before You Die. Hachette UK. ISBN 9781844037148. Процитовано 16 червня 2012.
  25. ↑ The 100 Best Albums of the 1980s. Slant Magazine. 5 березня 2012. Процитовано 22 травня 2014.
  26. ↑ а б в г д е ж и к Buskin, Richard. Classic Tracks: Тіна Тернер «What's Love Got To Do With It?. SoundOnSound. Sound On Sound.
  27. ↑ Review, Classic Rock (17 жовтня 2014). Private Dancer by Tina Turner – Classic Rock Review.
  28. ↑ Lopez, Korina. Summer of '84: We totally loved these three albums. USA TODAY.
  29. ↑ Now Available: Tina Turner: Private Dancer – 30th Anniversary Edition | Rhino. www.rhino.com.
  30. ↑ Tina Turner Private Dancer Chart History. Billboard.
  31. ↑ Gold & Platinum. RIAA.
  32. ↑ а б Christopher, Michael (25 березня 2021). Rock Music Menu: Tina Turner documentary set for debut on HBO. Delaware County Daily Times. Процитовано 18 червня 2022.
  33. ↑ а б Remarks at the Kennedy Center Honors Reception. Т. 41, № 49. United States Government Publishing Office. 4 грудня 2005. с. 1812—18151. Процитовано 18 червня 2022.
  34. ↑ Hits of the World (PDF). Billboard. Т. 96, № 38. 15 вересня 1984. с. 56. ISSN 0006-2510 — через World Radio History.
  35. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien.
  36. ↑ "Top RPM Albums: Issue 8572". RPM. Бібліотека та архів Канади. Retrieved 30 липня 2021.
  37. ↑ Hits of the World (PDF). Billboard. Т. 96, № 50. 15 грудня 1984. с. 59. ISSN 0006-2510 — через World Radio History.
  38. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  39. ↑ European Top 100 Albums (PDF). Eurotipsheet. Т. 1, № 34. 19 листопада 1984. с. 16. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  40. ↑ Pennanen, Timo (2006). Sisältää hitin – levyt ja esittäjät Suomen musiikkilistoilla vuodesta 1972 (фін.) (вид. 1st). Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Otava. ISBN 978-951-1-21053-5.
  41. ↑ "Offiziellecharts.de – Tina Turner – Private Dancer" (in German). GfK Entertainment Charts.
  42. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien.
  43. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
  44. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
  45. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien.
  46. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company.
  47. ↑ "Tina Turner Chart History (Billboard 200)". Billboard.
  48. ↑ «Tina Turner Album & Song Chart History» Billboard Top R&B/Hip Hop Albums for Tina Turner. Prometheus Global Media.
  49. ↑ Cash Box (PDF). Worldradiohistory.com. Процитовано 8 вересня 2024.
  50. ↑ «Archívum — Slágerlisták — MAHASZ — Magyar Hangfelvétel-kiadók Szövetsége» (угорською). Mahasz.hu. LightMedia.
  51. ↑ A double Aussie top 10 debut. ARIA. 2 червня 2023. Процитовано 9 червня 2023.
  52. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien.
  53. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien.
  54. ↑ Kent, 1993, p. 436
  55. ↑ Top 100 Albums of 1984. RPM. Т. 41, № 17. 5 січня 1985. с. 8. ISSN 0033-7064. Процитовано 6 серпня 2018 — через Library and Archives Canada.
  56. ↑ Jaaroverzichten – Album 1984 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 вересня 2015.
  57. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1984 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 вересня 2015.
  58. ↑ Top Selling Albums of 1984. Recorded Music NZ. Процитовано 14 вересня 2015.
  59. ↑ Topp 40 Album Høst 1984 (норв.). VG-lista. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2015.
  60. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1984. hitparade.ch (нім.). Процитовано 30 липня 2021.
  61. ↑ Top 100 Albums (January 3–December 29, 1984) (PDF). Music Week. 26 січня 1985. с. 42. ISSN 0265-1548 — через World Radio History.
  62. ↑ Top Pop Albums of 1984. Billboard. 31 грудня 1984. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 30 липня 2021.
  63. ↑ Talent Almanac 1985 – Top Black Albums. Billboard. Т. 96, № 51. 22 грудня 1984. с. TA-22. ISSN 0006-2510 — через Google Books.
  64. ↑ Kent, 1993, p. 437
  65. ↑ Jahreshitparade Alben 1985. austriancharts.at (нім.). Процитовано 30 липня 2021.
  66. ↑ RPM's Top 100 Albums of 1985. RPM. Т. 43, № 16. 25 грудня 1985. с. 14. ISSN 0033-7064 — через Library and Archives Canada.
  67. ↑ Jaaroverzichten – Album 1985 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 вересня 2015.
  68. ↑ Bakker, Machgiel; Inglis, Cathy (23 грудня 1985). Pan-European Awards 1985 (PDF). Eurotipsheet. Т. 2, № 51/52. с. 7. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  69. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1985 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 вересня 2015.
  70. ↑ Top Selling Albums of 1985. Recorded Music NZ. Процитовано 14 вересня 2015.
  71. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1985. hitparade.ch (нім.). Процитовано 30 липня 2021.
  72. ↑ Top 100 Albums (January 5–December 28, 1985) (PDF). Music Week. 18 січня 1986. с. 11. ISSN 0265-1548 — через World Radio History.
  73. ↑ Billboard 200 Albums – Year-End 1985. Billboard. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  74. ↑ Top R&B/Hip-Hop Albums – Year-End 1985. Billboard. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  75. ↑ Top 100 Albums (January to December 1986) (PDF). Music Week. 24 січня 1987. с. 25. ISSN 0265-1548 — через World Radio History.
  76. ↑ Barker, Glenn A. (15 листопада 1986). Pacing the Majors: Labels Try to Balance Pluses and Minuses in Year of Transition. Billboard. Т. 98, № 46. с. A-6. ISSN 0006-2510 — через Google Books.
  77. ↑ а б в Tina Turner (PDF). Cash Box. 29 грудня 1984. с. 2. Процитовано 8 грудня 2021 — через World Radio History.
  78. ↑ Gold & Platinum Awards 1987 (PDF). Music and Media. Т. 4, № 51/52. 26 грудня 1987. с. 44. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  79. ↑ Gross, Jonathan (13 червня 1987). Concert Tina. Toronto Star. ProQuest 435582343. Процитовано 1 березня 2024 — через ProQuest.
  80. ↑ Canadian album certifications – Tina Turner – Private Dancer. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA).
  81. ↑ а б Tina Turner (Фінська) . Musiikkituottajat – IFPI Finland.
  82. ↑ French album certifications – Tina Turner – Private Dancer (Французька) . InfoDisc. Виберіть TINA TURNER та натисніть OK
  83. ↑ Gold-/Platin-Datenbank (Tina Turner; 'Private Dancer') (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie.
  84. ↑ New Zealand album certifications – Tina Turner – Music Box. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ). Процитовано 20 листопада 2024.
  85. ↑ Fernando Salaverri (Вересень 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959–2002 (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE. ISBN 84-8048-639-2.
  86. ↑ British album certifications – Tina Turner – Private Dancer (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI).
  87. ↑ American album certifications – Tina Turner – Private Dancer (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA).
  88. ↑ Capitol/EMI - Exciting Prospects '86 (PDF). Music & Media. 23 грудня 1985. с. 4. Процитовано 26 червня 2023.

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.