Prix Europa

Prix Europa M:
Постер 30-го випуску (2016)
Присуджують заєвропейський фестиваль і конкурс телевізійних, радіо- та цифрових медіапроєктів
Засновник(и)Рада Європи; Європарламент; ECF
КраїнаНімеччина
ВрученняБерлін; частково — Потсдам
Рік заснування1987
Президент(ка) керівного комітетуMonika Garbačiauskaitė-Budrienė
Віце-президентFrank-Dieter Freiling
Перше нагородження12 жовтня 1987
Останнє нагородження2025
prixeuropa.eu
CMNS: Prix Europa у Вікісховищі

PRIX EUROPA («Приз Європи») — європейський фестиваль і конкурс телевізійних, радіо- та цифрових медіапроєктів. Фестиваль проводиться з 1987 року та охоплює конкурсні програми для телебачення, радіо й онлайн/цифрових форматів. Основні заходи відбуваються в Берліні; частина подій в окремі роки також проходила в Потсдамі за участю регіонального суспільного мовника Rundfunk Berlin-Brandenburg (rbb)[1][2]. Згідно з описами в джерелах, метою фестивалю є виявлення та представлення європейських медіавиробництв, а також сприяння професійному обміну між авторами та редакціями[3]. У низці публікацій Prix Europa характеризується як одна з помітних професійних подій європейської медіаіндустрії[4][5][6][7].

Організація та партнери

Фестиваль Prix Europa було засновано у 1987 році за участю низки європейських організацій, зокрема Ради Європи, Європейського парламенту та Європейського культурного фонду[2][5]. Перша церемонія нагородження відбулася у жовтні 1987 року в Амстердамі[7]. У наступні роки фестиваль проводився в різних містах Європи — серед них Берлін, Страсбург, Барселона, Рейкʼявік, Порту та інші. У 1993 році назву «PRIX EUROPA» було заявлено як охоронювану торговельну марку фестивалю.

Із кінця 1990-х років фестиваль проводиться в Німеччині: відбулося об’єднання з берлінським конкурсом радіопрограм Prix Futura, після чого Prix Europa набув формату тижневого огляду з конкурсними програмами для телебачення і радіо. З 1997 року фестиваль відбувається в Берліні на майданчику Haus des Rundfunks (Будинок радіо) за участю регіонального мовника Rundfunk Berlin-Brandenburg (rbb). Ювілейний випуск 1996 року проходив у Берліні та Потсдамі; церемонія вручення нагород відбулася на кіностудії Filmstudios Babelsberg (Потсдам). У 1999 році було запроваджено статуетку «Таурус», яку вручають переможцям у конкурсних категоріях[2].

З часом конкурс розширювався за типами медіапродукції та тематикою номінацій. У 2000 році до фестивальної програми було включено премію Prix IRIS (засновану Нідерландським суспільним телебаченням) — номінацію для проєктів, присвячених культурному різноманіттю[2][8]. Із 2001 року запроваджено окрему категорію для онлайн-проєктів. Надалі додавалися нові номінації, що відображали зміни в індустрії; зокрема, у 2015 році згадується радіопремія в галузі актуальної журналістики (Current Affairs), а у 2016 році — категорія Digital Audio та премія Community Award, переможців якої визначають шляхом онлайн-голосування[5].

У різні роки фестиваль супроводжувався професійними заходами (конференціями та дискусіями), присвяченими ролі медіа й суспільного мовлення[2]. Зокрема, у 2004 році згадується конференція «Crossing Borders – Cultures, Religions and Media», що відбулася за участю Ради Європи та Європейського мовного союзу (EBU). У 2011 році, з нагоди 25-річчя фестивалю, було засновано премію за життєві досягнення в галузі радіомовлення[5]. У 2017 році в джерелах зазначається патронат Європейського парламенту[9][1]. У 2018 році церемонія нагородження проходила в Потсдамі; в публікаціях також згадується «Потсдамська декларація», підписана керівниками низки суспільних мовників[7][2][5]. Із 2019 року відзначається розширення публічних показів та форм залучення аудиторії[10]. У джерелах також підкреслюється спадкоємність цілей фестивалю, пов’язаних із підтримкою європейського медіавиробництва[9][6][3].

Організація та партнери

Фестиваль створювався за участю європейських організацій, зокрема Ради Європи та структур Європейського Союзу[10][9][6]. В органах управління фестивалю представлені керівники телерадіокомпаній з різних країн Європи[11][2]. Серед партнерів фестивалю (PRIX EUROPA Alliance) зазначаються суспільні мовники та галузеві організації, зокрема ARTE, BBC, Deutschlandradio, France Télévisions, Norsk rikskringkasting (NRK), Sveriges Radio (SR), Telewizja Polska (TVP), а також Європейський мовний союз (EBU)[12][13]. Операційне управління фестивалем здійснює німецька телерадіокомпанія Rundfunk Berlin-Brandenburg (rbb), яка забезпечує майданчики проведення та організаційну інфраструктуру заходу[5]. У джерелах також зазначається участь органів влади федеральної землі Берлін у підтримці фестивалю[13][7].

У низці джерел ідеться про інституційну підтримку фестивалю з боку європейських організацій; зокрема, згадуються зв’язки з Радою Європи[6] та Європейським парламентом[2][1]. Керівництво конкурсом здійснює міжнародний комітет (Steering Committee)[11]; у джерелах також наведено приклади керівників організаційного комітету в окремі роки (зокрема, Сілла Бенкьо[5], генеральна директорка Шведського радіо, у 2017 році)[14].

Формат та категорії

Prix Europa щороку проводить конкурс у кількох категоріях, що охоплюють основні типи медіапроєктів. Номінації згруповано за секціями Video, Audio та Digital Media. У відеосекції представлені, зокрема, документальні й художні проєкти, а також журналістські розслідування; в аудіосекції — радіодокументалістика, аудіофікшн і музичні програми; у цифровому сегменті — онлайн-медіапроєкти, зокрема молодіжні формати.

Окремо виділяється премія IRIS для проєктів, присвячених питанням ідентичності, різноманіття та соціальної інтеграції[2][15]. Також фестиваль присуджує звання «Європейський журналіст року» — персональну нагороду, засновану у 2017 році[5]; у джерелах наведено формулювання критеріїв відбору, зокрема мужність, принциповість та суспільний вплив[16][7][17].

На конкурс щороку подаються сотні заявок з різних країн Європи[12]; зокрема, у 2023 році повідомлялося про 611 поданих робіт[2], а у 2024 році — про 646[5]. Конкурсна тижнева програма включає покази та прослуховування, а також професійні обговорення робіт у межах відповідних категорій[18]. У джерелах підкреслюється, що фестиваль поєднує конкурсну й професійно-комунікаційну функції, створюючи майданчик для обговорення медіапрактик[4][19][15][8][20].

Особливості фестивалю

У джерелах описується специфічна модель суддівства Prix Europa: оцінювання здійснюється професійними учасниками фестивалю, об’єднаними в міжнародні журі за категоріями. Обговорення робіт відбуваються у відкритому форматі в межах журі; після дискусій проводиться індивідуальне голосування, за результатами якого визначаються переможці[21]. У публікаціях цю модель пов’язують із підвищеною прозорістю процедури відбору та з освітньою функцією фестивалю для учасників[19][18][15][8][4].

У матеріалах про фестиваль також відзначається увага до суспільно значущих тем і питань, пов’язаних із роллю суспільного мовлення[9][21][14][6]. В окремі роки фестиваль використовував тематичні девізи, що відображали актуальні дискусії щодо європейського медіапростору; серед прикладів згадуються «Changing Europe!» (2016)[2], «Reflecting all Voices» (2018)[5][7] та тема діалогу (2019)[10][2]. У джерелах ці елементи трактуються як складова професійної повістки фестивалю, що доповнює конкурсну програму[19][20].

Відомі лауреати

Окрім основних категорій, фестиваль присуджує спеціальні нагороди, зокрема Lifetime Achievement Award[22] та звання European Journalist of the Year[16][17]. У джерелах згадуються лауреати різних років, серед них Девід Аттенборо (2013)[2], Регіна Ціглер (2012), телеканал ARTE (2016)[7], Джан Дюндар (2017)[2][22], Райна Константинова (2011)[10]. Також повідомляється, що у 2022 році звання «Європейський журналіст року» було присуджено Галині Тимченко[5][7][2]. Раніше, у 2021 році, цю нагороду отримали білоруські журналістки Катерина Андрєєва та Дар'я Чульцова[2][5][23]. Як приклад переможця конкурсної категорії джерела наводять фінський документальний фільм «Лицо сирійської війни» (Prix Europa–2014)[24][2].

Значення та визнання

У низці публікацій Prix Europa описується як одне з помітних європейських подій для професіоналів телебачення, радіо та онлайн/цифрових медіа[3][2][5][4]. Зокрема, у повідомленні фінського мовника Yle Prix Europa названо «престижним фестивалем у Берліні», пов’язаним із Радою Європи[24]. У публікації Білоруської асоціації журналістів фестиваль охарактеризовано як «найбільший медіафестиваль Європи»[25].

У джерелах також зазначається, що участь і перемога в Prix Europa можуть підвищувати видимість проєктів у професійному середовищі та сприяти їх подальшому поширенню. Окрім конкурсної функції, фестиваль розглядається як простір для професійних зустрічей і обміну практиками. У дослідженнях і галузевих оглядах модель відкритого суддівства Prix Europa згадується як один із відмінних організаційних принципів фестивалю[4].

Примітки

  1. ↑ а б в Vassilis Economou (26 вересня 2025). Three Council of Europe-backed series nominated for PRIX EUROPA 2025. Cineuropa (англ.). Процитовано 20 грудня 2025.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Press Release PRIX EUROPA 2018 Awards (PDF) (англ.). PRIX EUROPA. 20 жовтня 2018. Процитовано 20 грудня 2025.
  3. ↑ а б в Prix Europa. ebu.ch (англ.). 13 жовтня 2018. Процитовано 20 грудня 2025.
  4. ↑ а б в г д Reková, Tereza (2024). Starkey, Guy (ред.). Prix Europa (англ.). Cham: Springer. с. 201–216. doi:10.1007/978-3-031-57185-5_9. ISBN 978-3-031-57185-5.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Six Prix Europa nominations for RTÉ. RTÉ (англ.). Raidió Teilifís Éireann. 28 серпня 2006. Процитовано 20 грудня 2025.
  6. ↑ а б в г д Peter Kittelmann (10 травня 2001). The “Prix Europa” and regional television and radio programmes (англ.). Council of Europe. Процитовано 20 грудня 2025.
  7. ↑ а б в г д е ж и Prix Europa for “Vol Spécial”. Swiss Films (англ.). SWISS FILMS. 27 жовтня 2012. Процитовано 20 грудня 2025.
  8. ↑ а б в Prix Europa Iris. NTR (англ.). Процитовано 23 грудня 2025.
  9. ↑ а б в г Mission. PRIX EUROPA (англ.). Процитовано 26 грудня 2025.
  10. ↑ а б в г History. PRIX EUROPA (амер.). Процитовано 19 грудня 2025.
  11. ↑ а б Steering Committee (англ.). PRIX EUROPA. Процитовано 30 грудня 2025.
  12. ↑ а б 15 Joyful Winners at the PRIX EUROPA Media Awards 2016 (Press release) (PDF). PRIX EUROPA (англ.). 21 жовтня 2016. Процитовано 30 грудня 2025.
  13. ↑ а б Alliance. PRIX EUROPA (амер.). Процитовано 19 грудня 2025.
  14. ↑ а б The Joy of Dialogue in Potsdam at PRIX EUROPA 2019. PRIX EUROPA (англ.). 29 жовтня 2019. Процитовано 30 грудня 2025.
  15. ↑ а б в Jury Guidelines 2025. PRIX EUROPA (англ.). Процитовано 30 грудня 2025.
  16. ↑ а б Awards Archive. PRIX EUROPA (амер.). Процитовано 19 грудня 2025.
  17. ↑ а б PRIX EUROPA 2017 List of Awards (PDF). PRIX EUROPA (англ.). 2017. Процитовано 30 грудня 2025.
  18. ↑ а б Personal Registration. PRIX EUROPA (англ.). Процитовано 30 грудня 2025.
  19. ↑ а б в PRIX EUROPA 2025 Competition Regulations (PDF). PRIX EUROPA (англ.). 22 серпня 2025. Процитовано 30 грудня 2025.
  20. ↑ а б PRIX EUROPA 2023 Catalogue: Public service media – excellence and impact in all genres (PDF). PRIX EUROPA (англ.). Процитовано 30 грудня 2025.
  21. ↑ а б PRIX EUROPA 2025 Catalogue: public service media – serving democracy (PDF). PRIX EUROPA (англ.). 2 жовтня 2025. Процитовано 2 січня 2026.
  22. ↑ а б Prix Europa: Best in public service productions awarded. European Broadcasting Union (EBU) (англ.). 31 жовтня 2011. Процитовано 3 січня 2026.
  23. ↑ Директора «Медузы» Галину Тимченко назвали европейским журналистом года на медиафестивале Prix Europa. Meduza (рос.). 29 жовтня 2022. Процитовано 19 грудня 2025.
  24. ↑ а б Финский документальный фильм получил награду на фестивале «Prix Europa» в Берлине. yle.fi (рос.). 25 жовтня 2014. Процитовано 19 грудня 2025.
  25. ↑ Дарья Чульцова в Потсдаме: «Буду работать за нас обеих». Белорусская ассоциация журналистов (рос.). 29 жовтня 2022. Процитовано 19 грудня 2025.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.