Procyon lotor minor
| ?Ракун гваделупський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 2.3) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Ракунові (Procyonidae) |
| Рід: | Ракун (Procyon) |
| Вид: | P. lotor |
| Підвид: | P. l. minor |
| Біноміальна назва | |
| Procyon lotor minor Miller, 1911 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Procyon lotor minor |
 EOL: | 55116022 |
Ракун гваделупський (Procyon lotor minor) — підвид ракуна, ендемік двох дрібних островів Бас-Тер і Гран-Тер біля узбережжя Гваделупи з групи Малі Антильські острови.[1]
Опис
Порівняно зі звичайним ракуном — гваделупський менший. Хутро — темно-сіре з легким охристим відтінком на шиї та плечах.
Охорона
У 1996, ракун гваделупський був класифікований як вид під загрозою зникнення, тому що його популяція становила менш ніж 2,500 зрілих індивідуумів і продовжує знижуватися. Його маленький ареал вказує, що гваделупський ракун ймовірно ніколи не був численний, також як чотири інші острівні види.
Ракун гваделупський потерпає через зникнення мангрових і тропічних лісів. До того ж все ще переслідується острів'янами для їжі.
Посилання
- ↑ Zeveloff, Samuel I. (2002). Raccoons: A Natural History. Washington, D. C.: Smithsonian Books. с. 42, 44. ISBN 978-1-58834-033-7. (This source was used for all information in this article unless noted otherwise.)