Protée (Q155)
| «Проті» (Q155) | ||
|---|---|---|
| Protée (Q155) | ||
| Схема підводного човна типу «Редутабль» | ||
| Верф | Forges et Chantiers de la Méditerranée, Ла-Сейн-сюр-Мер | |
| Під прапором | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Тулон Касабланка | |
| На честь | Протей | |
| Закладений | 4 жовтня 1928 | |
| Спуск на воду | 31 липня 1930 | |
| Введений до складу флоту | 1 листопада 1932 | |
| На службі | 1932—1943 | |
| Загибель | 20 грудня 1943 року затонув, підірвавшись на міні поблизу Марселя | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий крейсерський дизель-електричний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,5 вузлів (32,4 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 80 м | |
| Дальність плавання | 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна) 10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна) 90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна) | |
| Автономність плавання | 30 діб | |
| Екіпаж | 71 офіцер та матрос | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 92,30 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,1 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,4 — 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1572 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельні двигуни 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 3000 к.с. (дизелі) 2 × 1200 к. с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 100-мм гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
9 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм торпедних апарати 13 торпед | |
| ППО | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 | |

«Проті» (Q155) (фр. Protée (Q155) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
Підводний човен «Проті» був закладений 4 жовтня 1928 року на верфі компанії Forges et Chantiers de la Méditerranée у Ла-Сейн-сюр-Мері. 31 липня 1930 року він був спущений на воду, а 1 листопада 1932 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія
На початку Другої світової війни корабель служив у Середземному морі, будучи флагманом 3-го дивізіону, 3-ї ескадри 1-ї флотилії підводних човнів у Тулоні[Прим. 1] (проходив переобладнання, яке закінчилося 1 грудня 1939 року). 3 лютого 1940 року «Проті» і есмінці «Сімун» і «Фортуна» вирушили з Орана до Касабланки. 18 квітня корабель вийшов з Касабланки і в супроводі есмінця «Тромб» 19 квітня перетнув Гібралтарську протоку, досягнувши Бізерти 21 квітня.
У червні 1940 року корабель перебував у Бейруті у складі 3-ї ескадри підводних човнів (разом з «Актеон» і «Ахерон»). 10 червня, після оголошення війни Італією, група ПЧ вийшла з бази, вирушивши на патрулювання до архіпелага Додеканес, на схід від Лероса. Після того, як Франція підписала перемир'я з Німеччиною, британці вжили заходів, щоб не дати Третьому Рейху заволодіти французьким флотом. Результатом стала операція «Катапульта», проведена на початку липня 1940 року. 3-7 липня в Александрії відбулася нейтралізація французьких кораблів, що тут базувалися під командуванням віцеадмірала Р.-Е. Годфруа[Прим. 2]. Французькі кораблі склали зброю, паливо з них було відкачано, екіпажі розформовані.
Після висадки союзників у Північній Африці «Проті» був відновлений у січні 1943 року та 30 травня 1943 року приєднався до Вільного французького флоту. 29 грудня 1943 року корабель, патрулюючи район між Тулоном і Марселем, поблизу останнього натрапив на міні і затонув. Разом із французьким екіпажем загинули троє британців.
Див. також
- HMS Graph
- Saukko (підводний човен)
- I-55/I-155
- С-101 (підводний човен СРСР)
- USS S-44 (SS-155)
- U-155 (1941)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- FR Protée. на uboat.net. (англ.)
- French submarine Protée (Q155)
Література
- Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. ISBN 978-2915379075(фр.)
- Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6.(фр.)
