Pseudogonatodes fuscofortunatus
| ?Pseudogonatodes fuscofortunatus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Sphaerodactylidae |
| Рід: | Pseudogonatodes |
| Вид: | P. fuscofortunatus |
| Біноміальна назва | |
| Pseudogonatodes fuscofortunatus Schargel, Hernández-Morales, Daza, Jowers, Montes-Correa, De Freitas, Sullivan, Gamble, Bauer & Rivas, 2024 | |
| Посилання | |
| Pseudogonatodes fuscofortunatus | |
Pseudogonatodes fuscofortunatus — вид геконоподібних ящірок родини Sphaerodactylidae[1]. Описаний у 2024 році.
Поширення
Ендемік Венесуели. Поширений на півострові Парія. Типова місцевість — «стежка між Макуро та Лос-Чоррос (Серро-Ель-Ольвідо, 10°41ʹ33″ пн. ш., 61°57ʹ47″ зх. д.), на висоті ~ 500 м над рівнем моря, півострів Парія, штат Сукре, Венесуела».[2]
Опис
Зовні вид нагадує Pseudogonatodes furvus і Pseudogonatodes manessi з Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта в Колумбії та Центрального прибережного хребта у Венесуелі відповідно; однак, він відрізняється від цих видів з точки зору молекулярно-генетичних даних (12S рРНК, 16S рРНК і c-mos), остеологічних ознак і кількості луок. Новий вид є унікальним в остеології черепа, і дослідники використали термін «телескопічний» для опису перекривання кісток у морді, зокрема передщелепної кістки, яка повністю відокремлює носові кістки та контактує з лобовою кісткою. Новий вид також є єдиним відомим видом Pseudogonatodes із зрощеними тім'яними кістками.[3]
Примітки
- ↑ Pseudogonatodes fuscofortunatus у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Walter E. Schargel, Cristian Hernández-Morales, Juan D. Daza, Michael J. Jowers, Andrés Camilo Montes-Correa, Mayke De Freitas, Kathryn A. Sullivan, Tony Gamble, Aaron M. Bauer and Gilson A. Rivas. 2024. Morphology and Molecular Systematics support A New Species of Pseudogonatodes (Squamata: Gekkota: Sphaerodactylidae) from Venezuela with a remarkable telescoped skull. Zoological Journal of the Linnean Society. 202(2); zlae120. DOI: doi.org/10.1093/zoolinnean/zlae120
- ↑ Novataxa. October 29, 2024