Pseudomys australis
| Pseudomys australis | |
|---|---|
| |
| біля станції Mount Dare, Південна Австралія Фотографія Тіма Баудена (2017) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Pseudomys |
| Вид: | P. australis
|
| Біноміальна назва | |
| Pseudomys australis Gray, 1832
| |
| |
| Історичне розповсюдження (до 1980 р.) і передбачуване поширення (1980-2018 рр.) Pseudomys australis в Австралії. | |
Pseudomys australis є гризуном із посушливої та напівпосушливої Австралії.
Морфологічний опис
Це дрібний гризун з довжиною голови й тулуба від 100 до 140 мм, довжиною хвоста від 90 до 120 мм, довжиною лап від 25 до 30 мм, довжиною вух від 20 до 25 мм і вага до 75 грамів. Шерсть довга і м'яка. Корпус кремезний. Верх темно-коричнево-сірий. Морда округла. Вуха великі. Черевні частини жовто-коричневі, з сірою основою волосків. Руки і ноги жовтувато-білі. Хвіст довший за голову й тулуб, густо вкритий довгою шерстю, зверху сірий, знизу білий[2].
Поведінка
Це частково денний і зграйний вид. Він будує складні системи тунелів. Гнізда обслуговують самки в тічці. У разі загрози він стає на ноги і видає гучні писки. Харчується насінням, частинами рослин і членистоногими[2].
Примітки
- ↑ Burbidge, A.A. & Woinarski, J. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Pseudomys australis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T75927871A115493152. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T75927871A22398023.en. Процитовано 14/03/2023.
- ↑ а б Peter Menkhorst & Frank Knight, A Field Guide to the Mammals of Australia, Oxford University Press, USA, 2001, ISBN 9780195508703