Pseudomys occidentalis
| Pseudomys occidentalis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Pseudomys |
| Вид: | P. occidentalis
|
| Біноміальна назва | |
| Pseudomys occidentalis | |
Pseudomys occidentalis — вид гризунів родини мишевих (Muridae). Колись він був широко розповсюджений у більшому ареалі, він став обмеженим приблизно десятьма резерватами залишків чагарників у південно-західній Австралії та оголошений майже під загрозою зникнення. Це малі та міцні миші, які живуть у норах у піщаному ґрунті, виходячи вночі, щоб добути їжу в прилеглій місцевості.
Морфологічна характеристика
Це дрібний гризун з довжиною голови й тулуба від 88 до 110 мм, довжиною хвоста від 120 до 140 мм, довжиною лап від 24 до 28 мм, довжиною вух від 18 до 20 мм і вагою до 55 грамів. Верхня частина темно-сіра з жовтуватими відблисками. Черевні частини сірувато-білі, основа волосків чорно-бура. Руки та ноги білі. Хвіст довший за голову й тулуб, густо вкритий довгими волосками, чорний зверху, білий знизу і на кінчику[3].
Поведінка
Це нічний і зграйний вид. Вдень ховається в норах, побудованих у землі. Харчується насінням, частинами рослин, квітами, плодами та членистоногими. Швидко піднімається по кущах, щоб годуватися[3].
Примітки
- ↑ Burbidge, A.A.; Woinarski, J. (2019). Pseudomys occidentalis. IUCN Red List of Threatened Species. 2019: e.T18553A22398121. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-1.RLTS.T18553A22398121.en. Процитовано 11.11.2021.
- ↑ Tate, G. H. H. (1951). Results of the Archbold Expeditions. No. 65. The rodents of Australia and New Guinea. Bulletin of the AMNH. 97 (4): 183–430 [246].
- ↑ а б Peter Menkhorst & Frank Knight, A Field Guide to the Mammals of Australia, Oxford University Press, USA, 2001, ISBN 9780195508703