Pudu puda

?Pudu puda
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Плацентарні (Eutheria)
Надряд:	Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Ряд:	Оленеподібні (Cerviformes)
Підряд:	Жуйні (Ruminantia)
Родина:	Оленеві (Cervidae)
Підродина:	Capreolinae
Рід:	Пуду (Pudu)
Вид:	P. puda
Біноміальна назва
Pudu puda (Molina, 1782)
Ареал
Посилання
Вікісховище:	Pudu puda
Віківиди:	Pudu puda
EOL:	129574
ITIS:	625075
МСОП:	18848
NCBI:	163861
Fossilworks:	149434

Pudu puda (Пуду південний) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).

Довжина голови й тіла: 85 см; висота плеча: 35–45 см; довжина хвоста: 8 см; довжина ріг: 7–10 см; вага 6,5–13,5 кг.

Вид має коротку, глянцеву, від червонувато-коричневого до темно-коричневого кольору шерсть, з трохи більш світлим і низом і ногами. Губи і внутрішні частини вух оранжуваті. Телята плямисті з білими плямами, ймовірно, для маскування. Тварина має округле тіло і короткі ноги, що, як вважають, є адаптацією для ковзання через густі зарості бамбука і зарості. Очі і вуха цього виду малі, а хвіст дуже короткий. Самці мають короткі, прості шипоподібні роги.

Тварина живе в нижній частині Анд Чилі та Аргентини. Населяє помірний дощовий ліс із густим підліском і заростями бамбука, які пропонують гарну ступінь покриття від хижаків. Тим не менш, P. puda іноді виходить у більш відкриті місця для харчування. Цей вид зустрічається на високих схилах гір до 1700 метрів над рівнем моря, але також на багато нижчих висотах і вздовж узбережжя.

Це одиночні тварини, які тільки об'єднуються під час сезону розмноження, в квітні і травні. Цей олень активний і вдень і вночі, але в основному в кінці другої половини дня, ввечері й уранці, коли споживає листя, гілки, кору, бруньки, плоди і насіння. Через їх невеликі розміри, особини часто мають стояти вертикально на задніх ногах або стрибати на впалі стовбури дерев, щоб досягти більш високої рослинності. Оселище становить в межах їх від 16 до 26 га.

Самиці, як правило, мають одне оленятко щороку, з листопада по січень, після періоду вагітності близько семи місяців. Молодь віднімають від грудей у 2 місяці, досягає повних розмірів у 3, і стає статевозрілим у 6 місяців для самиць і від 8 до 12 для самців. Потомство може залишитися біля дорослої самиці протягом 8–12 місяців, перш ніж стати незалежним. Найдовший термін життя в неволі був виміряний у Роттердамі в зоопарку — 17,9 року. Смертність протягом першого місяця життя становить 26 % як для самців, так і самиць.

Основна загроза — руйнування його лісового місця проживання для розведення худоби, заготівлі лісу та інших людських дій. Фрагментація середовища проживання і втрати за рахунок конверсії лісів у відкриті землі й насадження екзотичних дерев становить велику проблему для виживання, таку ж, як вбивство автотранспортом та полювання. Інші загрози включають введення чужорідних видів, таких як Cervus elaphus з Європи, з яким пуду тепер доводиться конкурувати за їжу. Домашні собаки можуть також полювати на цього невеликого оленя.

Перебуває в Додатку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами, які перебувають під загрозою зникнення. Це забороняє всю міжнародну торгівлю видом, але полювання все ж триває і досі є серйозною загрозою. На щастя, населення в Чилі стабілізувалося через зниження темпів руйнування місця існування. Популяції пуду існують у ряді національних парків. Міжнародна програма розведення тварин у неволі була розроблена для виду, хоча немає жодних планів звільнити вирощених у неволі особин у дику природу.

• 
  Самиця
• 
  Дитинча
• 
  Ілюстрація

• Robidoux, M. 2014. «Pudu puda» (On-line), Animal Diversity Web [Архівовано 28 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Pudu puda | ARKive (англ.)