Puget Sound Naval Shipyard

«П'юджет-Саунд Нейвел Шипярд»
Puget Sound Naval Shipyard;
	47°33′30″ пн. ш. 122°38′39″ зх. д. / 47.55833° пн. ш. 122.64417° зх. д.
Тип	Державне підприємство
Галузь	суднобудівництво
Засновано	1891
Штаб-квартира	Бремертон, штат Вашингтон
Послуги	військові кораблі
Puget Sound Naval Shipyard & Intermediate Maintenance Facility ;
	Puget Sound Naval Shipyard у Вікісховищі

Вигляд на судноремонтну верф «П'юджет-Саунд Нейвел Шипярд» у Бремертоні. 1913

«П'юджет-Саунд Нейвел Шипярд» (англ. Puget Sound Naval Shipyard, (PSNS & IMF)) — американська військово-морська верф, офіційно «Військово-морська верф і комплекс проміжного технічного обслуговування П'юджет-Саунд», що займає 179 акрів (0,7 км²) на П'юджет-Саунд у Бремертоні, штат Вашингтон, яка безперервно використовується з моменту свого заснування в 1891 році/ Корабельня також відома як Navy Yard Puget Sound, Bremerton Navy Yard і Bremerton Naval Complex.

Межує на півдні з Сінклер-Інлет, на заході з Бремертонським відділенням військово-морської бази Кітсап, а на півночі та сході з містом Бремертон, штат Вашингтон. Це найбільший морський береговий об'єкт Тихоокеанського північно-західного регіону та один з найбільших промислових об'єктів штату Вашингтон. PSNS & IMF забезпечує технічне обслуговування, модернізацію, технічну та матеріально-технічну підтримку корабельного складу флоту та налічує 14 000 працівників та обслуговуючого персоналу.

Загалом Військово-морські сили США мають у своєму розпорядженні чотири державні верфі — Norfolk Naval Shipyard (NNSY), Portsmouth Naval Shipyard (PNSY), Puget Sound Naval Shipyard and Intermediate Maintenance Facility (PSNS&IMF) і Pearl Harbor Naval Shipyard and Intermediate Maintenance Facility (PHNSY&IMF), які грають життєво важливу роль у забезпеченні національної оборони, виконуючи технічне обслуговування підводних човнів і авіаносців з метою підтримання флоту боєздатними кораблями^[1].

Спочатку спроектовані та побудовані в XIX і XX століттях для будівництва вітрильних і звичайних суден, державні верфі ВМС неефективно налаштовані для обслуговування і модернізації атомних авіаносців і підводних човнів. З огляду на необхідність зосередження ВМС на операціях, старіючі верфі не змогли належним чином підтримувати та оптимізувати свої об'єкти, комунальні спроможності, сухі доки, устаткування, обладнання та інфраструктуру в епоху інформаційних технологій. Ця неефективність і застарілі засоби призводять до вищих витрат на технічне обслуговування, ризиків щодо графіків і проблем з надійністю^[1].

Відомі кораблі та судна, побудовані на П'юджет-Саундській військово-морській верфі

«Луїсвілл», важкий крейсер класу «Нортгемптон»
«Асторія», важкий крейсер класу «Нью-Орлеан»
«Ворден», ескадрений міноносець класу «Фаррагут»
«Кушінг» і «Перкінс» — есмінці класу «Мехен»
«Паттерсон» і «Джервіс» — есмінці класу «Беглі»
«Вілсон», ескадрений міноносець класу «Бенгам»
«Чарльз Г'юз», ескадрений міноносець класу «Бенсон»
«Монссен», ескадрений міноносець класу «Глівз»
«Галфорд», «Лойце», «Говорт», «Кіллен», «Гарт», «Меткальф», «Шілдз», «Вайлі» — есмінці класу «Флетчер»
«Грейнер», «Вайман», «Ловерінг», «Сандерс», «Бракетт», «Рейнолдс», «Мітчелл», «Дональдсон» — ескортні міноносці класу «Евартс»

Див. також

Посилання

Примітки

↑ ^а ^б Building the Shipyards the Nation Needs

[navsea-1] а ^б Building the Shipyards the Nation Needs

[1]