Puig

Puig
Puig
41°21′27″ пн. ш. 2°07′18″ сх. д. / 41.3576111° пн. ш. 2.1216404° сх. д. / 41.3576111; 2.1216404
Типприватна компанія
Правова формаSociété anonyme Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмода і косметична промисловістьd Редагувати інформацію у Вікіданих
Спеціалізаціякосметика і парфюмерія
ГаслоPassion People Performance (укр. Ентузіазм Команда Ефективність)
ISINES0105777017 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1914
Засновник(и)Антоніо Пуч Кастельо
Штаб-квартираІспанія: Барселона
ПрезидентMarc Puig Guaschd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Очільник(и)Marc Puig Guaschd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ключові особиМарк Пуч (генеральний директор)
ПродукціяМода, парфюмерія і косметика
Виторг5 042 000 000 € (2025)[2]
Операційний прибуток (EBIT)▲ €1,935 млрд (2017 рік)[3]
Чистий прибуток▲ €228 млн(2017 год)[3]
Співробітники4472[3]
Дочірні компаніїCarolina Herrerad[4], Nina Riccid, Jean-Paul Gaultierd, L'Artisan Parfumeurd, Penhaligon's, Charlotte Tilbury Beautyd, Byredo, Dries Van Notend[5] і Rabanned Редагувати інформацію у Вікіданих
www.puig.com
Мапа
CMNS: Puig у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Puig — це багатонаціональна Барселонська компанія, що працює в області моди і парфумів. Антоніо Пуч Кастельо заснував компанію в 1914 році в Каталонії, в Барселоні (Іспанія). Сьогодні компанією як і раніше управляє сім'я Пуч.

«Пуч» продає свою продукцію в 150 країнах і має пряму присутність в 22 з них, забезпечуючи роботою 4472 людини по всьому світу. Оборот компанії в 2017 році склав 1,9 млрд євро чистого доходу і 228 млн євро чистого прибутку[6][7][8][9][10][11][3].

Як в області моди, так і в індустрії ароматів «Пуч» працює під брендами «Ніна Річчі», «Кароліна Еррера» і «Пако Рабан». У секторі моди також є мажоритарним акціонером будинку моди «Жан-Поль Готьє»[12]. Крім того, в парфумерії на підставі ліцензій компанія здійснює свою діяльність від імені ряду торгових марок, серед яких варто відзначити такі, як Comme des Garçons, Prada і «Валентино»[13].

Історія

Заснування і перші роки

Колишній офіс компанії Пуч знаходиться в Травессера-де-Грасіа, Барселона.

Витоки підприємства сягають до 1914 року, коли Антоніо Пуч Кастельо заснував свою компанію. У той час компанія взяла ім'я свого засновника і стала називатися «Антоніо Пуч» АТ. І з тих пір підприємство зосередило свій бізнес в секторах косметики і парфумерії[14].

У 1922 році компанія випустила на ринок Міледі — першу губну помаду, зроблену в Іспанії[15]. В 1940-х роках компанія почала продавати парфуми із запахом лаванди «Агуа лаванда Пуч»[16], які стануть одним з її емблематичних продуктів[17]. У ті ж роки засновник компанії Антоніо Пуч ухвалив рішення про перенесення фабрики і офісів в будівлю, розташовану на вулиці Травессера де Граса в районі Грасія в Барселоні[18].

У наступні роки в управління компанією увійшли четверо синів засновника. Незважаючи на те, що зміна поколінь в керівництві компанією відбувалася поступово, прийшов час, коли Антоніо Пуч повністю передав синам право приймати рішення: Маріано і Антоніо взяли на себе парфумерію, Хосе Марія зайнявся диверсифікацією, а Енріке інституційними відносинами[15].

Міжнародна експансія

У 1959 році компанія почала свою міжнародну експансію, побудувавши нову фабрику в промисловій зоні Бесос в Барселоні, а з іншого боку, створивши першу філію за межами Іспанії, в США[19].

У 1968 році було відкрито філію в Парижі. Це сталося в момент приєднання до компанії «Пуч» торгової марки іспанського дизайнера Пако Рабанна. В результаті цієї співпраці в 1969 році почався продаж парфумів «Каландр»[20] В 1976 році компанія побудувала парфюмерну фабрику в Франції, в Шартрі[21]. У 1987 році «Пуч» повністю викупає Будинок моди Пако Рабанна[22]. Однією з ключових віх в міжнародній експансії була домовленість, досягнута в 1980-х роках з венесуельським дизайнером Кароліною Еррерою в Нью-Йорку, про створення і комерціалізації всіх її ароматів. В 1995 році, до компанії «Пуч» також був приєднаний бізнес Кароліни Еррера в індустрії моди[15].

Перейменування: «Пуч Б'юті і Фешн Груп»

Марк Пуч, виконавчий президент компанії.

У 1997 році «Пуч» укладає угоду з Антоніо Бандерасом про створення і подальшої комерціалізації бренду «Аромати від Антоніо Бандераса». У наступному році компанія придбала торгову марку «Ніна Річчі», продовжуючи таким чином здійснювати політику придбання престижних брендів. [15] У зв'язку з розширенням бізнесу сім'я Пуч в 1999 році реорганізувала компанію, змінивши її назву на «Пуч Б'юті і Фешн Груп» і об'єднавши в одній і тій же структурі три напрямки бізнесу: моду, косметику і парфумерію.

Відповідно до політики експансії «Пуч» викупив іспанські компанії «Парфуми Галь» і «Мірурхія»[23][24]. Такі дії зміцнили лідерство «Пуч» на іспанському ринку. Крім того, в результаті цих придбань в компанію Пуч були інтегровані серед інших торгових марок такі марки, як «Адольфо Домінгес», Massimo Dutti і «Ено де прав'я»[15][25]. У 2002 році частиною компанії став французький будинок моди Comme des Garçons, а рік по тому була придбана фірма, яка займалася парфумами італійської Prada. Обидва бренди стали складати частину каталогу ароматів компанії[26][27].

В 2000-х роках відбулися зміни в топ-менеджменті компанії. Марк Пуч, представник третього покоління родини, став спочатку генеральним директором[28] а потім, в 2007 році, виконавчим президентом; посаду віце-президента при цьому зайняв Мануель Пуч.[29]. На чолі з новим керівництвом в 2008 році було досягнуто згоди з колумбійською співачкою Шакірою про створення та впровадження на світовий ринок ароматів з її ім'ям[30].

«Пуч» в даний час

Торре Пуч, Плаза-де-Європа, Оспіталет-де-Льобрегат (Барселона).

У 2009 році «Пуч Б'юті і Фешн Груп» змінила свою торгову назву вдруге і стала відомою як просто «Пуч»[31].

Останніми придбаннями холдингу «Пуч», що увійшли до складу його структури, були бренди італійського дизайнера Валентино (в 2010 році)[32] и французского модельера Жана-Поля Готьє. В последнем случае «Пуч» стал также мажоритарным акционером, купив 45 % акций у французской группы Hermès и 10 % у самого Жана-Поля Готье, который тем не менее сохранил своё творческое руководство.[33]. Протягом 2013 року офіс компанії Пуч переїхав до Францію, на всім відомі Єлисейські поля в Парижі[34].

У 2014 році компанія відзначила столітній ювілей відкриття нового головного офісу, розташованого в Плаза-де-Європа, Оспіталет-де-Льобрегат, назва якого Торре Пуч. Ця вежа є твором архітектора Рафаеля Моне, лауреат Прітцкерівської премії, і GCA Arquitectos. Будівля була відкрита Астурійським Принцом. Вежа отримала золотий сертифікат Leed, в знак визнання якості будівлі по відношенню до навколишнього середовища. При вході в будівлю розташована статуя іспанського художника, скульптора Жоан Міро, переданої на 2 роки Фондом Жоана Міро[35][36][37][38].

Протягом 2018 року Puig придбав деякі нішеві бренди, такі як мажоритарний пакет акцій Dries Van Noten; водночас прискорюючи розвиток Penhaligon's і L'Artisan Perfumeur. Крім того, компанія також придбала мажоритарний пакет акцій Еріка Батербо в Лос-Анджелесі, а також досягла угоди з Крістіаном Лубутеном, щоб розвивати свій косметичний бізнес.[39]

Статичні дані

«Пуч» в даний час має п'ять фабрик, чотири з яких знаходяться в Європі і одна в Мексиці, виробляючи 331 млн одиниць парфумерної продукції щороку. Завдяки такому обсягу виробництва в 2010 році була досягнута частка 7,6% в світовому бізнесі парфумерії, яка п'ятьма роками раніше становила 3,5%, що рівносильно 35% світового приросту виробництва за цей період. [6]

Компанія реалізує свою продукцію в 150 країнах і має пряме присутність в 22 з них, забезпечуючи роботою 4472 людини по всьому світу. Її оборот у 2017 році склав 1,9 млрд євро чистого доходу і 228 млн євро чистого прибутку[6][7][8][10][11][3].

Зв'язок зі світом вітрильного спорту

Одне з класичних суден на регаті «Пуч Вела Класика» в 2010 р.

Сім'я Пуч завжди була тісно пов'язана зі світом вітрильного спорту, особливо в особі Енріке Пуча, директора компанії, президента Морського салону і Королівського морського клубу Барселони. Компанія була головним спонсором Кубка короля в парусному спорті з 1984 по 2006 рік[40].

Пуч був власником і спонсором вітрильника «Лазурний камінь Пуча», судна, яке брало участь у найзначніших морських змаганнях міжнародного рівня. Одним з постійних членів екіпажу яхти була інфанта Крістіна — молодша дочка короля Хуана Карлоса I[41].

З 2008 року у співпраці з Королівським морським клубом Барселони компанія просуває і спонсорує регату «Пуч вела класика», яка проводиться щорічно в липні-місяці у водах Барселони[42]. Головна особливість цієї регати в тому, що в ній можуть брати участь тільки класичні й традиційні судна. Ця гонка є однією з найпрестижніших серед усіх регат міжнародного рівня для класичних вітрильників[43].

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б https://www.businessoffashion.com/people/marc-puig-guasch/
  2. ↑ https://www.puig.com/en/newsroom/puig-achieves-strong-growth-and-record-sales/
  3. ↑ а б в г д Puig bate récords de ventas y beneficios y lanza una plataforma para atraer I+D. El Confidencial. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 2018–6–11.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  4. ↑ Careers | Carolina Herrera
  5. ↑ https://www.puig.com/en/brands/
  6. ↑ а б в (cat) El benefici net del grup Puig creix un 57%. El Punt Avui. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  7. ↑ а б Puig profit improves 19% to over 1,300 million in sales. Expansion. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
  8. ↑ а б Puig crece un 11% gracias a su apuesta por los mercados internacionales. Revista VPC. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 2013–5–9.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  9. ↑ Puig aumenta su beneficio un 2% en 2013. Noticias Bancarias. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 2014–6–4.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  10. ↑ а б Puig supera en 2014 los 1.500 M€ de ventas y proyecta alcanzar los 2.000 M€ en 2017. Europapress. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 2015–6–29.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  11. ↑ а б Puig crece en ventas pero reduce su beneficio en 2015. Agenda Empresa. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 2016–6–02.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  12. ↑ (in Catalan) The purchase Puig grup Jean Paul Gaultier d'euros per 30 milions. El Punt-Avui. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012. [Архівовано 2011-09-16 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Puig. ModaMarcas. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
  14. ↑ From Barcelona to the World. Emprendedores. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  15. ↑ а б в г д Puig, a Spanish fashion empire that started with a lipstick. Modaes. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  16. ↑ Colonies with history. Telva. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2012.
  17. ↑ Classic you share with your mother and your grandmother. Soitu.es. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2012.
  18. ↑ Puig will move to a building designed by Moneo CatalunyaCaixa. Expansion. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  19. ↑ Puig Valentino paraded in Rome. Expansion. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  20. ↑ La Vanguardia, October 9, 2011, Supplement Diners, page 14
  21. ↑ To be multinational in Spain costs a lot, because the domestic market is too small. La Vanguardia. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  22. ↑ Paco Rabanne, Premio Nacional de Moda. ElPeriódico. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
  23. ↑ Antonio Puig enters the capital of displacing Palmolive Gal Perfumes. El País. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
  24. ↑ Puig buy the company Myrurgia family colonies Monegal. El País. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
  25. ↑ Puig is the second largest shareholder by Adolfo Dominguez to buy Myrurgia. La Voz de Galicia. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
  26. ↑ Comme Des Garcons, new signing Puig. ¡Hola!. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
  27. ↑ Puig invests 20 million in Prada. Economía digital. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2012. [Архівовано 2013-02-17 у Wayback Machine.]
  28. ↑ The new fragrance of the young Puig. El País. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  29. ↑ Marc Puig relieve Javier Cano, first president of Puig unfamiliar. El Economista. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  30. ↑ Shakira and Puig created a new line of beauty products. Ideal. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  31. ↑ Puig lost their surnames. Alimarket. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  32. ↑ Puig talks with Permira to buy Valentino. La Vanguardia. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012.
  33. ↑ Puig takes control of the brand Jean-Paul Gaultier. La Vanguardia. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 26 квітня 2012. [Архівовано 2014-02-03 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Puig traslada su sede corporativa en Francia a los Campos Elíseos de París. ABC. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 25 березня 2019.
  35. ↑ Puig cumple 100 años inaugurando su sede corporativa en la Plaza Europa. El Far. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 25 березня 2019. [Архівовано 2017-10-17 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Los Príncipes y Artur Mas coinciden en la inauguración de la nueva sede de Puig. La Vanguardia. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  37. ↑ Los Príncipes inauguran la nueva sede de Puig en el centenario de la firma. Europa Press. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 25 березня 2019.
  38. ↑ COMUNICADO: Sus Altezas Reales Los Príncipes de Asturias y Girona inauguran la nueva sede corporativa de Puig. Europa Press. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 березня 2019.
  39. ↑ Florensa, Marc (19 травня 2019). Puig alcanza unas ventas de 1.933 M€ y un beneficio después de impuestos de 242 M€ en 2018. Revista Ventas de Perfumería y Cosmética (es-es) . Процитовано 12 липня 2022.
  40. ↑ Enrique Puig, the union of perfume and sports. World. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  41. ↑ Cristina joined the 'Azur de Puig "the last day. ABC. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  42. ↑ Trias IV presents the Vela Clàssica Puig. La Vanguardia. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  43. ↑ Fifty sailboat regatta will participate in the Barcelona Classic Sailing. La Vanguardia. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.