Quercus cornelius-mulleri
| ?Quercus cornelius-mulleri | |
|---|---|
![]() | |
| Охоронний статус | |
![]() Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Вид: | Q. cornelius-mulleri |
| Біноміальна назва | |
| Quercus cornelius-mulleri Nixon & K.P.Steele, 1981 | |
| Посилання | |
| Quercus cornelius-mulleri | |
| Quercus cornelius-mulleri | |
| 1151684 | |
| IPNI: | 215727-2 |
| 195174 | |
| 78811580 | |
| 167419 | |
Quercus cornelius-mulleri — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік Каліфорнії, США й півночі Нижньої Каліфорнії, Мексика. Вид легко відрізнити від інших каліфорнійських чагарникових дубів за сильно двоколірним листям, щільним дрібним запушенням нижньої поверхні листя і великими гострими жолудями в глибоких горбистих чашечках[1].
Опис
Це щільний чагарник, що сягає заввишки від одного до трьох метрів, іноді невелике дерево, що досягає максимальної висоти від шести до семи метрів[2]. Дуб вічнозелений або майже вічнозелений, густо розгалужений; гілки численні стрункі. Кора сіра, луската. Гілочки сірі, жовтуваті або коричневі, щільно запушені, рідше майже голі. Листки 1.5–3.5 × 1–2 см, овальні або еліптичні, товсті, шкірясті; верхівка округла, іноді загострена; основа клиноподібна; край цілий або слабо зубчастий; зверху тьмяні, світло-зелені з притиснутими зірчастими волосками; білуваті знизу, густо вкриті численними зірчастими волосками; ніжка листка 2–5 мм завдовжки. Квітки чоловічі дрібні, у сережках 2.5–5.5 см; цвітуть у березні-квітні. Жолудь поодинокий або скупчений, майже сидячий, веретеноподібний, темно-коричневий, 2–3 см; чашечка охоплює 1/4 горіха; дозріває в перший рік[3][1].
Середовище проживання
Ендемік Каліфорнії, США й півночі Нижньої Каліфорнії, Мексика[2][4].
Присутній у відкритих чапаралях, соснових і ялівцевих рідколіссях, а також пустельних узліссях, часто на пухких гранітних ґрунтах; росте на висотах 1000–1800 м. Дуже стійкий до посухи та високих температур[2].
Загрози й охорона
Q. cornelius-mulleri стикається із загрозами через рекреаційне використання. Ця загроза присутня в основному в Національному парку Джошуа-Трі, де сходження на скелі підриває рослинні спільноти. Цей вид присутній у 8 ботанічних садах та колекціях дендропарків у всьому світі[2].
Примітки
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 01.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г Kenny L. & Wenzell K. (2015). Quercus cornelius-mulleri. The IUCN. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 01.10.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 01.10.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 01.10.2020. (англ.)
%253B_Barker_Dam_Trail.jpg)
