Quercus hinckleyi
| ?Quercus hinckleyi | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
![]() На межі зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Вид: | Q. hinckleyi |
| Біноміальна назва | |
| Quercus hinckleyi C.H.Mull., 1951[1] | |
| Посилання | |
| Quercus hinckleyi | |
| 1151551 | |
| IPNI: | 215918-2 |
| 19354 | |
| 30955 | |
| 2004433 | |
Quercus hinckleyi — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік Техасу, США, можливо залишився в центрально-північній Мексиці. Це кущ, який зазвичай утворює щільні зарості з товстими, сіро-зеленими листками, які мають падубоподібну форму[2]. Видовим епітетом вшановано Леона К. Хінклі (англ. Leon C. Hinckley), який обстежував рослини цього району в тридцятих роках[3].
Опис
Q. hinckleyi росте як вічнозелений кущ заввишки до 0.75(1.5) м, багатостовбурний, густо гіллястий. Хоча цей вид може розмножуватися статевим шляхом, клональне розмноження значно поширеніше. Кора луската, сіра. Гілочки блідо-коричневі, гладкі або слабо запушені. Листки від широко еліптичних до майже округлих, 0.5–1.5 см завдовжки (довші при вирощуванні), шкірясті, товсті; основа серцеподібна; верхівка тупа або загострена; край хвилястий, грубо-зубчастий; голі й сірувато-зелені з обох боків; ніжка листка запушена, завдовжки 2 мм. Цвіте навесні. Жолуді поодинокі, однорічні, сидячі або на ніжці до 4 мм; горіх яйцеподібний, 10–20 × 8–12 мм, голий; чашечка неглибока, у формі блюдця, глибиною 1–3 мм і 10–15 мм завширшки, укриває лише основу горіха, з притиснутими, бородавчастими лусочками[2][4][5].
Середовище проживання
Поширений у Техасі, США й можливо залишився в центрально-північній Мексиці[2].
Росте на сухих пустельних схилах; на висотах 1000–1400 м[5]. Вважається, що тисячі років тому вид мав більш широкий ареал, перш ніж мінливий клімат відокремив його до більш ізольованих плям.
Примітки
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus hinckleyi. The IUCN. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ Bartlett R. C. Saving the Best of Texas. — Austin : University of Texas Press, 2010. — С. 187.
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
