Quercus inopina

?Quercus inopina
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Евдикоти (Eudicots)
—Розиди (Rosids)
Порядок:Букоцвіті (Fagales)
Родина:Букові (Fagaceae)
Рід:Дуб (Quercus)
Вид:Q. inopina
Біноміальна назва
Quercus inopina
Ashe, 1929[1]

Посилання
Віківиди:Quercus inopina
EOL:1151528
IPNI:215949-2
ITIS:195178
МСОП:72420414
NCBI:1179223

Quercus inopina — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік штату Флорида, США.

Опис

Вічнозелений кущ, який може досягати до п'яти метрів у висоту і росте клонально з великого підземного кореневища (що дозволяє швидко розростатися після пожежі). Кора сіра. Гілочки пурпурно-коричневі, голі. Листки 2–10 × 1.2–6 см, еліптичні; край цілий сильно вигнутий; верхівка загострена; основа округла; верх зелений з частими чорними крапками (виробляється грибком Asteria); низ жовто-запушений; ніжка листка 1.5–8 мм, безволоса. Цвіте навесні. Жолуді дворічні, гострі; горіх від яйцюватого до еліпсоїдного, 10–14 × 9–13 мм, гладкий; чашечка від чашо- до келихоподібної форми, заввишки 6–8 мм і 10–15 мм завширшки, поверхні запушені, укриває 1/3–1/2 горіха[2][3][4].

Середовище проживання

Ендемік штату Флорида, США[2].

Населяє піски низьких піщаних хребтів, чагарникових спільнот і рівнинних пагорбових терас. Трапляється на висотах 0–50 м[2][4].

Використання

Спільноти, які утворює вид, представляють важливе середовище існування для рідкісної сойки Aphelocoma coerulescens[2].

Загрози

Місця існування під загрозою широкого розвитку для житлових, комерційних та сільськогосподарських цілей[2].

Примітки

  1. ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
  2. ↑ а б в г д Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus inopina. The IUCN. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
  3. ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
  4. ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11.10.2020. (англ.)