Quercus lusitanica
| ?Quercus lusitanica | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Вид: | Q. lusitanica |
| Біноміальна назва | |
| Quercus lusitanica Lam., 1785 | |
| Синоніми | |
| Quercus fruticosa Brot. Quercus humilis Lam., nom. illeg. | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Quercus lusitanica |
 Віківиди: | Quercus lusitanica |
 EOL: | 1151469 |
| IPNI: | 296413-1 |
 МСОП: | 79914375 |
 NCBI: | 568689 |
Quercus lusitanica (дуб лузитанський[1]) — вид рослин з родини Букові (Fagaceae); поширений у західному Середземномор'ї.
Опис
Досягає 10 м, але зазвичай менший (2 м), чагарниковий, розлогий. Кора шорстка, луската. Гілочки червоно-коричневі, блискучі. Листки у довжину 3–5(7) см, напіввічнозелені, шкірясті, овально-довгасті або овальні, цілі, край зубчастий апікально (4–6 пар зубців, вигнутих угору), блискучі зверху, білясті, густо волосисті внизу, особливо на жилах; ніжка дуже коротка, довжиною менше 5 мм, найчастіше запушена. Чоловічі сережки завдовжки 3–5 см, оцвітина з 6–7 частками. Жіночі квітки поодинокі або парами, оцвітина з 6–8 запушеними часточками. Невеликий жолудь завдовжки до 2.5 см, без ніжки або на короткій волосистій ніжці; чашка діаметром 1 см; дозріває 1 рік. 2n = 24[2][3].
Це не морозостійкий вид. Цвіте в період з лютого по травень[4][3].
Поширення
Поширення: Марокко, Португалія, пд.-зх. Іспанія[5][6][7].
Може траплятися в лісах Quercus suber, Quercus ilex, Quercus canariensis і часто в соснових лісах. Зазвичай зростає на супіщаних ґрунтах, або суглинкових[4].
Використання
Не використовується[4].
Загрози й охорона
В Андалусії загрозами є пожежі, заліснення, випасовування копитними тваринами. Основна модель розмноження — вегетативна за допомогою підземного стебла. Основною загрозою збереженню генетичного різноманіття видів є гібридизація з сусідами дубами інших видів[4].
В Андалусії вид має статус NT, в межах Європи має статус LC[4].
Примітки
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora Vascular. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 20.08.2020. (ісп.)
- ↑ а б в г д Jerome D. & Vazquez F. (2018). Quercus lusitanica. The IUCN. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 06.06.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 20.08.2020. (англ.)