Quercus myrtifolia

?Quercus myrtifolia
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Евдикоти (Eudicots)
—Розиди (Rosids)
Порядок:Букоцвіті (Fagales)
Родина:Букові (Fagaceae)
Рід:Дуб (Quercus)
Вид:Q. myrtifolia
Біноміальна назва
Quercus myrtifolia
Willd., 1805[1]

Посилання
Вікісховище:Quercus myrtifolia
Віківиди:Quercus myrtifolia
EOL:1151419
IPNI:296482-1
ITIS:19385
МСОП:194204
NCBI:262617

Quercus myrtifolia — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік південного сходу США. Видовий епітет означає «з листям, подібним роду Myrtus»[2].

Опис

Це вічнозелений кущ або невелике дерево, яке досягає 12 метрів у висоту, часто росте в заростях. Кора світло-сіра, спочатку гладка, борозниться біля основи. Гілочки темно-червоно-коричневі, волохаті, стаючи голими. Листки обернено-яйцеподібні до еліптичних, товсті, 2–1.2 × 1.2–3 см; основа клиноподібна до округлої; верхівка округла; край вигнутий, цілий або іноді з 1–3 парами дрібних зубів з наконечником щетини; верх блискучий темно-зелений, голий; низ жовто-зелений із пахвовими іржавими пучками; ніжка листка завдовжки 2–5 мм, гола. Цвіте навесні. Жолудів дворічні, від 1 до 2 разом, сидячі або на короткій ніжці; горіх широко яйцеподібний до кулястого, 9.5–14 × 8–13 мм, ± голий; чашечка від блюдцеподібної до дрібно келихоподібної форми, заввишки 4–7 мм і 8.5–14.5 мм завширшки, укриває 1/4–1/3 горіха, з притиснутими сірими лусочками[3][4][5].

Середовище проживання

Ендемік південного сходу США: Алабама, Флорида, Джорджія, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна[3].

Населяє дюни, піщані пагорби, сухі піщані хребти та дубові скраби; на 0–100 м[5].

Використання

Цей вид забезпечує їжу та прикриття для численних видів дикої природи, включаючи Aphelocoma coerulescens. Його можна знайти у продажу як дерево для озеленення на південному сході США[3].

Загрози

Перебуває під загрозою освоєння суші і придушення протипожежного режиму, що дозволяє більш високим видам зазіхати та затінювати дубові чагарники[3].

Галерея

Примітки

  1. ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  2. ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  3. ↑ а б в г Kenny L. & Wenzell K. (2015). Quercus myrtifolia. The IUCN. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  4. ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  5. ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12.10.2020. (англ.)