Rattus niobe
| ?Rattus niobe | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Надродина: | Мишоподібні (Muroidea) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Підродина: | Murinae |
| Рід: | Пацюк (Rattus) |
| Вид: | R. niobe |
| Біноміальна назва | |
| Rattus niobe (Thomas, 1906) | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Rattus niobe |
 ITIS: | 970894 |
 МСОП: | 20758 |
 NCBI: | 472762 |
Rattus niobe — один з видів гризунів роду пацюків (Rattus).
Таксономічні примітки
R. niobe та пов'язані з ним види потребують таксономічної ревізії.
Морфологічні особливості
Маленький гризун завдовжки 90 — 135 мм, хвіст — 115—145 мм, стопа — 24,5 — 29,1 мм, вухо — 15, 4 — 19,6 мм. Вага досягає 55,5 грамів.
Зовнішність
Хутро надзвичайно м’яке. Забарвлення верхніх частин темно-коричневе, змішується дорсально з червонуватим. Вібріси завдовжки 30 мм, вуха темно-коричневі. Вентральні частини жовтувато-коричневі, з основою буро-чорнуватих волосків. Руки білі, ступні сірувато-білі. Хвіст довше за голову і тіло, він рівномірно темно-коричневий і має 15-17 лусочкових кілець на сантиметр. Каріотип дорівнює 2n = 32 FN = 60.
Поширення
Цей вид поширений у Папуа Новій Гвінеї між 762 і 4050 м над рівнем моря. Найбільша кількість зустрічей вище 1500 метрів. Цей вид можна знайти в тропічних мохових лісах, областях деградованих лісів і старих сільських садах.
Відтворення
Самиці народжують від двох до трьох дитинчат.
Загрози та охорона
Здається, нема серйозних загроз для цього виду. Невідомо, чи вид присутній в охоронних територіях.
Джерела
- Tim F. Flannery, Mammals of New Guinea, Cornell University Press, 1995, ISBN 9780801431494. (англ.)
Посилання
- Leary, T., Singadan, R., Menzies, J., Helgen, K., Wright, D., Aplin, K. & Dickman, C. 2008. Rattus niobe. / IUCN 2013 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]