Rhynchomeles prattorum
| Rhynchomeles prattorum | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
| Підродина: | Echymiperinae |
| Рід: | Rhynchomeles Thomas, 1920 |
| Вид: | R. prattorum
|
| Біноміальна назва | |
| Rhynchomeles prattorum Thomas, 1920
| |
| |
Rhynchomeles prattorum — довгоносий бандикут з острова Серам, Індонезія. Це єдиний вид з роду Rhynchomeles.
Морфологічна характеристика
Довжина тіла 245–330 мм, довжина хвоста 105–130 мм. Волосяний покрив кучерявий, блискучий, абсолютно неколючий, темно-шоколадно-коричневого кольору зверху і знизу з білим вкрапленням на грудях. Голова трохи світліша за спину, а на передніх кінцівках може бути біляста ділянка. Хвіст чорно-коричневий і майже голий. Підшерстя мало. Як випливає із родової назви, мордочка довга. Вуха малі, овальної форми. Rhynchomeles відрізняється від Echyrnipera лише кількома ознаками, але характеризується надзвичайною довжиною і стрункістю мордочки, дуже малим останнім моляром і загалом добре розставленими щічними зубами[1].
Ареал
Цей вид відомий лише із семи екземплярів, зібраних у лютому 1920 року в одній місцевості на острові Серам, Індонезія. Один із екземплярів був зібраний на висоті 1800 м над рівнем моря. Цей вид був зафіксований у верхніх гірських тропічних лісах[2].
Загрози й охорона
Нижчі гірські ліси Сераму вирубують на деревину та перетворюють на оброблені землі. Це впливає на верхньогірський ліс, посилюючи висихання і роблячи його більш сприйнятливим до вогню. Свині, пацюки й собаки (і, можливо, коти) були завезені на острів, і вони можуть негативно вплинути на вид[2].
Місце, де було зібрано вид, охороняється — Національний парк Мунусела[2].
Примітки
- ↑ Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 78, 79. — ISBN 0801857899.
- ↑ а б в Leary, T.; Wright, D.; Hamilton, S.; Singadan, R.; Menzies, J.; Bonaccorso, F.; Helgen, K.; Seri, L.; Allison, A.; Aplin, K.; Dickman, C.; Salas, L. (2016). Rhynchomeles prattorum. The IUCN. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 08.12.2021.