Roboneers
| англ. Roboneers | |
|---|---|
![]() | |
| Тип | підприємство |
| Галузь | робототехніка |
| Штаб-квартира | Львів |
| Президент | Скрипник Антон Олексійович[1] |
| Ключові особи | Антон Скрипник (з 2022), Олексій Скрипник (до 2022) |
| Код ЄДРПОУ | 45128342 |
| roboneers.net(англ.) | |
Roboneers — українська компанія, що розробляє наземні роботизовані комплекси; учасниця Асоціації IT Ukraine. Серед продуктів компанії: турель «ШаБля», наземний бойовий дрон Ironclad, платформи «Рись» та Camel.
Історія
2014 року, коли почалася російсько-українська війна, окремі групи волонтерів розробляли окремі роботизовані продукти та програмне забезпечення[2]. Одна з цих груп — волонтерська організація «Night&Gale Defense group» — розробляла дистанційний модуль «ШаБля». 2014 року кошти на перший екземпляр допомогла зібрати спільнокоштом організація «Народний проєкт» (англ. People's project)[3][4]. Ця дистанційна турель стала одним із перших роботів на фронті[5].
2017 року волонтери об'єдналися у проєкті Roboneers компанії Global Dynamics[2]. Головним інвестором проєкту став Олексій Скрипник — співзасновник української ІТ-компанії ELEKS, науковець, громадський діяч; він вклав щонайменше 2 мільйони доларів у Roboneers[6].
У 2016—2021 роках компанія брала участь у щорічній виставці «Зброя та безпека»[7][8]. 2018 року компанія створила перший прототип наземного бойового робота Ironclad[9]. 2021 року дрони Ironclad і Camel продемонстрували у Києві на параді на честь Дня Незалежності України[10].
Після початку російського вторгнення в Україну 2022 року компанія безкоштовно передала на фронт до 200 різних роботів[11]. 2022 року Roboneers очолив Антон Скрипник — інвестор, засновник та CEO української ІТ-компанії Kindgeek[6].
2024 року компанія взяла участь у грантовій програмі від Brave1[12].
Продукти
«ШаБля»
Дистанційно керований бойовий модуль «ШаБля» — це турель під кулемети калібру 7,62 ПКТ (кулемет Калашникова), М240 або М2[5]. Один із перших роботів на фронті[5]: з 2014 року його використовували у деяких підрозділах Збройних сил України[13]. Був відомий під назвою «Тур»[3]. З 2023 року — на озброєнні в батальйону «Вовки Да Вінчі»[14].
За допомогою цієї турелі українське військо формує лінію оборони та знищує особовий склад та легкоброньовані цілі противника. Станом на 2024 рік на фронті використовували близько 200 модулів «ШаБля». У місцях активних бойових дій кожна турель щомісяця знищує більше 100 окупантів[5].
Наземні комплекси
Ironclad, Camel та «Рись» — наземні роботизовані комплекси (НРК) для логістики, евакуації та стрільби[11].
Ironclad
Ironclad (укр. Залізний лицар) — наземний бойовий дрон, обладнаний тепловізійною камерою та бойовою туреллю «ШаБля М2»[15]. Може розвивати швидкість до 12 км/год та перевозити до 350 кг корисного навантаження[16]. Робот може проводити розвідку, штурмувати ворожі позиції та виконувати логістичні завдання. Управління — дистанційне[16].
Перший зразок представили 2018 року[17][9], відтоді дрон регулярно демонстрували на виставках «Зброя та безпека», розвивали і пропонували Збройним силам України. У травні 2021 року Командування десантно-штурмових військ провело оцінку дрона, а в серпні того ж року він пройшов випробовування від Міністерства оборони[15].
| Це революційний продукт від українських інженерів з Roboneers, який змінює підхід ведення війни та допомагає зберегти найцінніше — життя наших військових. | ||
— Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації[18] | ||
- На виставках «Зброя та безпека»
-
2018 -
2019 -
2021
Camel
Camel (укр. Верблюд) — дистанційно-керована платформа для виконання різних функцій: виявлення та знищення сил противника, транспортування необхідного обладнання та військових підрозділів до розвідувальних заходів і знищення броньованих цілей ворога[19].
2020 року платформа успішно протестована в Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки[20].
«Рись»
«Рись» — наземний роботизований комплекс, що допомагає військовим евакуювати бійців з поля бою та перевозити озброєння й вантажі. Існують дві модифікації: «Рись» (витримує навантаження до 150 кг) та «Рись PRO» (до 300 кг)[21].
«ШабРись»
«ШабРись» — це розробка, що складається з двох частин: «ШаБля» — турель із кулеметом; та «Рись» — логістична платформа, що транспортує вантаж чи людину. Працює на відстані до 1 км. Вартість комплектацій варіюється від 25 до 40 тисяч доларів[22].
Outpost
Outpost — система ситуаційної обізнаності. Роботи Roboneers оснащені програмним забезпеченням C4Vision[23][2].
Примітки
- ↑ https://forbes.ua/innovations/oleksiy-skripnik-stoyav-bilya-vitokiv-ukrainskogo-it-led-ne-stav-ministrom-oboroni-ta-robiv-dlya-ukraini-bezpilotni-tanki-shcho-vin-zalishiv-pislya-sebe-20032022-5535
- ↑ а б в В Україні можна зробити бойову робототехніку – співзасновниця «Roboneers». 8 травня 2020. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ а б Осипчук, Ігор (19 жовтня 2016). "Сепаратисты были в шоке от того, что им никак не удавалось заставить наш пулемет замолчать" (фото). fakty.ua (рос.). Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ Дистанційний бойовий модуль «Шабля». People’s Project.com (укр.). Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ а б в г Як роботизована турель "ШаБля" показує себе на полі бою. texty.org.ua (укр.). 2024. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ а б Сапітон, Михайло (23 квітня 2022). Олексій Скрипник стояв біля витоків українського IT, ледь не став міністром оборони та робив для України безпілотні танки. Що він залишив після себе? — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ Autocentre (17 жовтня 2019). Роботи на виставці "Зброя та безпека 2019". Автоцентр (ua) . Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ На виставці "Зброя та безпека-2021" представили українські бойові дрони. ФОКУС (укр.). 17 червня 2021. Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ а б Мандровська, Олександра (21 вересня 2023). Розвідник, штурмовик і артилерист: український робот Ironclad показав, на що здатен (відео). ФОКУС (укр.). Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ У Києві відбувся парад на честь 30-річчя Незалежності України: яка техніка пройшла і пролетіла над Хрещатиком - Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ а б Мірошниченко, Богдан (17 квітня 2024). Україна збирає армію роботів. Коли вони вступлять у бій?. Економічна правда (укр.). Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Мірошниченко, Богдан (7 травня 2024). Brave1 у 12 разів збільшить гранти на військові розробки. Як працює головний техно-кластер української армії?. Економічна правда (укр.). Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Бойовий модуль "ШаБля" допущений до експлуатації ЗСУ, хоча на передовій він з часів АТО - Defense Express. defence-ua.com (укр.). 22 вересня 2023. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ "Вовків Да Вінчі" озброїли турелями "Шабля". Мілітарний (укр.). Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ а б Наземний бойовий дрон Ironclad від Roboneers застосовують для штурмів та вогневої підтримки на передовій - Defense Express. defence-ua.com (укр.). 22 вересня 2023. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ а б На платформі Brave1 зареєстровано вже понад 1600 розробок - Мінцифри. www.ukrinform.ua (укр.). 20 травня 2024. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2018: КОМПАНІЯ GLOBAL DYNAMICS ПРЕДСТАВИЛА ДИСТАНЦІЙНО КЕРОВАНУ ПЛАТФОРМУ IRONCLAD. old.defence-ua.com. Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ "Революційний продукт від українських інженерів": ЗСУ випробовують на фронті безпілотного робота з туреллю (ФОТО). texty.org.ua (укр.). Texty.org.ua. 21 вересня 2023. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Khotian, Linda (15 грудня 2020). The Development of Ukrainian Unmanned Vehicles is Gaining Momentum - Finabel. finabel.org (брит.). Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Українського військового робота тестували на стрільбищі - Defense Express. defence-ua.com (укр.). 4 грудня 2020. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Вже через шість місяців: яка техніка переверне війну в Україні і що готове наразі (відео). ФОКУС (укр.). 4 березня 2024. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ «ШабРись» – «железяка», що змінює правила війни. Асоціація "IT Ukraine" (укр.). 22 січня 2024. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Camel Ukrainian 4x4 Unmanned Ground Vehicles (UGV). odin.tradoc.army.mil. ODIN - OE Data Integration Network. Процитовано 12 червня 2024.
