SMS Ägir
| «Егіер» | ||
|---|---|---|
| «Егіер» у 1895 р. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Броненосець берегової оборони | |
| Держава прапора | ||
| Спущено на воду | 3 квітня 1895 року | |
| Введено в експлуатацію | 15 жовтня 1896 року | |
| Виведений зі складу флоту | 14 січня 1916 року | |
| Статус | Потрапив у корабельну катастрофу як торгове судно | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 3754 т | |
| Довжина | 79 м. | |
| Ширина | 15,2 м. | |
| Осадка | 5,61 | |
| Бронювання | * Пояс - 120-200 мм
| |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | дві парові машини потрійного розширення | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 3 772 КВат. | |
| Швидкість | 15 вузлів | |
| Екіпаж | 20 офіцерів, 256 матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | * 3 х 240 мм гармат
| |
| Торпедно-мінне озброєння | 3 х 450 мм торпедних апарати | |
SMS Ägir був другим і останнім представником броненосців берегової оборони типу «Одін» ( Küstenpanzerschiffe ), побудованих для Німецького імператорського флоту. Його однотипним кораблем був «Одін». «Егіер» був названий на честь скандинавського бога.
Конструкція
Його побудовали на військово-морській верфі у Кілі з 1893 по 1896 роки.[1] Він був озброєний основною батареєю з трьох 240 мм гармат в окремих баштах, дві спереду, і одна на кормі. Допоміжний калібр складали 10 88 мм гармат. Броненосець служив у німецькому флоті вродовж 1890-х років і був серйозно модернізований у 1901-1903 роках. Зокрема йому замінили котли та збільшили довжину корпусу, через що збільшилась водотонажність корабля.[2]
Служба
«Егіер» був включений у VI бойову ескадру після початку Першої світової війни в серпні 1914 року, але не брав участі у бойових діях.
Як допоміжне і торгове судно
«Егіер» був демобілізований у 1915 році і згодом використовувався як тендер.
Після війни корабель був перебудований як торгове судно, і воно прослужило до грудня 1929 року, коли зазнало аварії поблизу острова Готланд.[3]
Примітки
- ↑ Jung, Dieter; Maass, Martin (1990–<1991>). German warships, 1815-1945. Т. І. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 12. ISBN 0-87021-790-9. OCLC 22101769.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Jung, Dieter; Maass, Martin (1990–<1991>). German warships, 1815-1945. Т. І. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 11—12. ISBN 0-87021-790-9. OCLC 22101769.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Röhr, Albert; Steinmetz, Hans-Otto (1982). Die deutschen Kriegsschiffe : Biographien; ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart. Bd. 6 (німецькою) (вид. 1. Aufl). Herford: Koehler. с. 201—202. ISBN 3-7822-0237-6. OCLC 830884381.