SMS Lübeck

«Любек»
SMS Lübeck
Німецький легкий крейсер «Любек». 4 серпня 1914
Служба
Тип/клас легкий крейсер типу «Бремен»
Держава прапора Німецька імперія Німецька імперія
Належність  Імператорські військово-морські сили Німеччини
На честь міста Любек
Корабельня Німецька імперія AG Vulcan Stettin, Штеттін
Закладено 12 травня 1903
Спущено на воду 26 березня 1904
Введено в експлуатацію 26 квітня 1905
На службі 19051919
Виведений зі складу флоту 5 листопада 1919
Статус 1922 року списаний на брухт
Бойовий досвід Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 3265 тонн (стандартна), 3661 тонна (повна)
Довжина 111,1 м (загальна)
Ширина 13,3 м
Осадка 5,4 м
Бронювання Палуба: 80 мм
Бойова рубка: 100 мм
Башти головного калібру: 50 мм
Технічні дані
Рухова установка 2 парові машини потрійного розширення
10 водотрубних котлів
Гвинти 2 гвинти
Потужність 11300 к.с.
Швидкість 22,5 вузлів (41,7 км/год)
Дальність плавання 3800 миль (7000 км) на швидкості 12 вузлів (22 км/год)
Екіпаж 288-301 офіцер та матрос
Озброєння
Артилерія 10 × 105-мм гармат SK L/40
10 × 37-мм гармат QF 1-pounder
Торпедно-мінне озброєння 2 × 450-мм торпедних апарати

«Любек» (нім. SMS Lübeck) — військовий корабель, легкий крейсер типу «Бремен» Імперського флоту Німеччини. Перший корабель, названий на честь міста Любек. Брав участь у боях Першої світової війни.

«Любек» був закладений 12 травня 1903 року на верфі німецької компанії AG Vulcan Stettin у Штеттіні. 26 березня 1904 року він був спущений на воду, а 26 квітня 1905 року увійшов до складу Імперського флоту Німеччини.

«Любек» був четвертим у своєму класі з семи легких крейсерів класу «Бремен», побудованих для німецького Імперського флоту на початку 1900-х років. Він та його аналогічні кораблі були замовлені відповідно до Морського закону 1898 року, який вимагав будівництва нових крейсерів для заміни застарілих кораблів флоту. Конструкція класу «Бремен» була запозичена з попереднього класу «Газелле», з використанням більшого корпусу, що дозволило встановлювати додаткові котли, збільшивши в такий спосіб швидкість корабля. Названий на честь міста Любек, корабель був озброєний головною батареєю з десяти 10,5-см гармат і мав максимальну швидкість 22 вузли (41 км/год).

6 січня 1915 року німецькі крейсери «Принц Адальберт», «Тетіс», «Аугсбург» і «Любек» за підтримки декількох міноносців і субмарин здійснили рейд до острова Утьо в Архіпелаговому морі, де за даними розвідки була розташована база російських підводних човнів. Але атака була скасована[1].

1 липня 1915 року російські крейсери «Адмірал Макаров» (флагман), «Баян», «Богатир», «Олег», «Рюрик» та 8 есмінців під командуванням контрадмірала Бахірева М. К. вийшли в море для обстрілу Мемеля. У той же день загін німецьких кораблів (крейсери «Роон», «Аугсбург» (флагман) і «Любек», мінний крейсер «Альбатрос», 7 міноносців) вийшов для постановки мін поблизу маяка Бокшер біля Або-Аландського архіпелагу. Поставивши загородження, комодор фон Корф повідомив по радіо на базу про виконання завдання. Штаб російського флоту перехопив це донесення, розшифрував радіограму і сповістив свій загін. Це був перший в історії війни на морі випадок з використанням радіо для наведення своїх сил на ворога[2].

2 липня в результаті стався морський бій біля Готланда, який завершився з невизначеним результатом.

Корабель, у складі ударного угруповання флоту під командуванням віцеадмірала Шмідта, що складалося з 7 старих лінійних кораблів, 6 крейсерів, 24 ескадрених міноносців і міноносців, 1 мінного загороджувача, 14 тральщиків, 12 катерів-тральщиків, 2 проривачів мінних загороджень[Прим. 1][3], брав участь у битві в Ризькій затоці, що почалася 8 серпня.

9 чи 10 серпня «Любек» був атакований російським підводним човном «Гепард» біля Ірбенської протоки на вході в Ризьку затоку. «Гепард» випустив п'ять торпед з відстані 1200 м, але «Любек» успішно уникнув їх. 10 вересня він зазнав атаки авіації під час пришвартування у Віндау, але не був пошкоджений. 6 листопада «Любек» знову зазнав атаки з підводного човна союзників; на цей раз це був британський E8. Знову «Любеку» вдалося уникнути торпед і залишитися неушкодженим. З листопада по січень 1916 року він базувався у Віндау та Лібау.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Угруповання віцеадмірала Шмідта: 7 лінійних кораблів («Брауншвейг», «Ельзас», «Віттельсбах», «Веттін», «Мекленбург», «Швабен», «Церінген»), 6 крейсерів («Рун», «Принц Генріх», «Аугсбург», «Бремен», «Любек» і «Тетіс»), 24 ескадрені міноносці та міноносці, 1 мінний загороджувач «Дойчлянд», 14 тральщиків, 12 катерів-тральщиків, 2 проривачі мінних загороджень
Джерела
  1. Hildebrand, Hans H.; Röhr, Albert & Steinmetz, Hans-Otto (1993). Die Deutschen Kriegsschiffe (Band 7). Ratingen: Mundus Verlag. OCLC 310653560. p. 37.
  2. История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / Кампания 1915 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 січня 2020.
  3. Моонзундская (Ирбенская) операция 1915 г. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 7 січня 2020.

Посилання

  • S.M.S. LÜBECK
  • S.M.S. Lübeck (1904)(нім.)

Література

  • Dodson, Aidan; Nottelmann, Dirk (2021). The Kaiser's Cruisers 1871—1918. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-68247-745-8.
  • Gröner, Erich (1990). German Warships: 1815—1945. Vol. I: Major Surface Vessels. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-790-6.
  • Hildebrand, Hans H.; Röhr, Albert & Steinmetz, Hans-Otto (1993). Die Deutschen Kriegsschiffe: Biographien — ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart. Vol. 1. Ratingen: Mundus Verlag. ISBN 978-3-7822-0237-4.(нім.)