SUSE

SUSE
Типпідприємство і бізнес Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаLimited Liability Company Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьрозробка програмного забезпечення Редагувати інформацію у Вікіданих
ISINLU2333210958 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано2 вересня 1992[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираНюрнберг Редагувати інформацію у Вікіданих
Очільник(и)Melissa Di Donatod, Nils Brauckmannd[2], Dirk-Peter van Leeuwend і невідомо[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Виторг▲450 000 000 $ (2020)[4]
Співробітники▲2000 осіб (2021)[5]
Холдингова компаніяEQT AB[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірні компаніїRancher Labsd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
suse.com​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: SUSE у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

SUSE ([ˈsuːzə]) — корпорація з Німеччини, що спеціалізується на програмному забезпеченні з відкритим кодом, зокрема на розробці операційної системи Linux і продажу продуктів і послуг, пов'язаних з цією ОС. Заснована 1992-го року, компанія стала першою у просуванні Linux у бізнес-середовищі. Основним комерційним продуктом є SUSE Linux Enterprise; компанія також є головним спонсором розробки проекту openSUSE.

Компанія деякий час належала Novell, потім (з 2014 року) — Micro Focus International. У липні 2018 року Micro Focus оголосила про план продажу підрозділу SuSE фірмі EQT Partners.[9][10] Угоду було завершено 15 березня 2019 року. За нових власників офіційна назва фірми — SUSE Software Solutions Germany GmbH.

Програмні продукти

Офіційна м'яка іграшка SUSE: зелений хамелеон

Починаючи з SUSE Linux Enterprise 10, випущеної у липні 2006 року, дана платформа стала основою як для серверних, так і для десктопних дистрибутивів, з майже ідентичною кодовою базою.

Linux

Серверні ОС

Основний серверний дистрибутив називається SUSE Linux Enterprise Server («SLES»), і позиціюється як ОС для організацій, як для фізичних комп'ютерів, так і для хмарних застосувань. Доступні процесорні архітектури налічують x86 і x86-64, ARM,[11], IBM POWER,[12] IBM System z,[13] і Intel Itanium (у ранніх версіях ОС). Тестові версії SUSE Linux Enterprise Server 11 і 12 доступні для закачування на сайті.[14] Встановлення SLES підтримується для хмарних платформ Amazon Elastic Compute Cloud (EC2),[15] Microsoft Azure,[16] і Google Compute Engine.[17]

Варіанти
Спеціальні редакції

ОС SUSE Linux Enterprise Server має (чи мала у минулому) кілька спеціалізованих редакцій, створених у рамках відповідного партнерства:

  • SLES for VMware[23] (анонсовано кінець підтримки)
  • SLES for Amazon EC2[15]
  • SLES for Microsoft Azure,[16] зі спеціально модифікованим ядром[24]
  • SLES for Raspberry Pi[25] — спеціально створена версія для Raspberry Pi 3 Model B
  • SUSE Linux Enterprise Real Time[26] — серверна ОС, але з оптимізованим для задач реального часу ядром

Десктопні ОС

  • SUSE Linux Enterprise Desktop[27] — нащадок Novell Linux Desktop
  • SUSE Linux Enterprise Workstation Extension[28] — десктопний додаток до SUSE Linux Enterprise Server

Джерела

  1. ↑ https://operating-system.org/betriebssystem/_english/bs-suse.htm
  2. ↑ https://www.suse.com/c/the-first-of-many-goodbyes/
  3. ↑ https://www.linkedin.com/in/richardseibt/
  4. ↑ https://www.reuters.com/article/us-tech-suse-ipo/german-software-company-suse-targets-pre-summer-ipo-sources-idUSKBN2B12AD
  5. ↑ https://annualreport.suse.com/documents/SUSE_FY2021AR.pdf
  6. ↑ https://techcrunch.com/2018/07/02/micro-focus-sells-suse-for-2-5b/
  7. ↑ https://lists.opensuse.org/opensuse-project/2018-07/msg00000.html
  8. ↑ https://www.suse.com/news/suse-completes-rancher-acquisition/
  9. ↑ Proposed sale of the SUSE Business (Пресреліз). Regulatory News Service. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 2 липня 2018.
  10. ↑ Smith, Jesse (9 липня 2018). SUSE being acquired by EQT. DistroWatch Weekly. № 771. DistroWatch. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2020.
  11. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for ARM. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 30 вересня 2020.
  12. ↑ SUSE Linux Enterprise Server on IBM Power Systems. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 вересня 2020.
  13. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for z Systems and LinuxONE. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  14. ↑ Linux Downloads. SUSE. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  15. ↑ а б SUSE Linux Enterprise Server for Amazon EC2. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 30 вересня 2020.
  16. ↑ а б SUSE Linux Enterprise Server for Azure. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  17. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for Google Compute Engine.
  18. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for SAP Applications. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  19. ↑ SUSE Linux Enterprise Point of Service. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 30 вересня 2020.
  20. ↑ SUSE Linux Enterprise High Performance Computing. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  21. ↑ SUSE Linux Enterprise High Availability Extension. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  22. ↑ DRBD
  23. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for VMware. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
  24. ↑ SUSE fine-tuned Linux kernel for Microsoft Azure. TFiR. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  25. ↑ SUSE Linux Enterprise Server for Raspberry Pi. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 вересня 2020.
  26. ↑ SUSE Linux Enterprise Real Time. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  27. ↑ SUSE Linux Enterprise Desktop. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
  28. ↑ SUSE Linux Enterprise Workstation Extension. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2020.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "CEO_Donato", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "MF_2017", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "New_SUSE_2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Video", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "TriTech", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "itic", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Investis", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "suse-history", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "PRNW_2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-novell-cnet", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-novell-pr", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "novell-acquired-suse", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-att", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-att-cw", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-openattic", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "acq-helion", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "libreoffice", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "caasp", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "cap", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "storage", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "manager", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "uyuni", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "openstack", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "SUSE_OpenStack", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "rancher", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.