Salanoia durrelli
| ?Salanoia durrelli | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feloidea) |
| Родина: | Фаланукові (Eupleridae) |
| Рід: | Salanoia Gray, 1864 |
| Вид: | Salanoia durrelli |
| Біноміальна назва | |
| Salanoia durrelli Durbin et al., 2010 | |
 поширення виду Salanoia durrelli | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Salanoia durrelli |
 Віківиди: | Salanoia durrelli |
 NCBI: | 868860 |
Salanoia durrelli (Мангуста Дарелла) — вид котовидих родини Фаланукові, ендемік острова Мадагаскар, що мешкає в болотистих мілководдях озера Алаотра. Усі відомі науці екземпляри — це три манґусти, причому першу лише сфотографували у 2004-му році, ще двох вдалось упіймати лише через рік.[1] Виділений у новий вид на основі морфологічних спостережень і молекулярного аналізу.[2] Вид було названо на честь Джеральда Дарелла.[3]
Опис
Веде земноводний спосіб життя, виловлюючи у воді молюсків, раків, комах, а часом і дрібну рибу. Хутро мангусти Дарела забарвлене в рудий колір, який є дещо блідішим порівняно з близьким видом Salanoia concolor. На голові та потилиці помітні дрібні цятки із пучків світлих шерстин. Кінчик хвоста забарвлений жовтувато-бурий колір. Якщо у Манґусти бурохвостої черевна сторона тіла вкрита буро-коричневою шерстю, то у новоописаної мангусти Дарела — рудою, аналогічно і середина вушної раковини. Загалом, її хутро є довшим та м'якшим. Довжина тіла манґусти Дарела не перевищує 30-33 см. .[1]
Джерела
- ↑ а б Станіславівський Натураліст. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 30 квітня 2011.
- ↑ Durbin, J., Funk, S.M., Hawkins, F., Hills, D.M., Jenkins, P.D., Moncrieff, C.B. and Ralainasolo, F.B. 2010. Investigations into the status of a new taxon of Salanoia (Mammalia: Carnivora: Eupleridae) from the marshes of Lac Alaotra, Madagascar (subscription required). Systematics and Biodiversity 8(3):341-355.
- ↑ Durbin et al., 2010, p. 346 (англ.)