Sceloporus bicanthalis
| ?Sceloporus bicanthalis | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Фриносомові (Phrynosomatidae) |
| Рід: | Sceloporus |
| Вид: | S. bicanthalis |
| Біноміальна назва | |
| Sceloporus bicanthalis H.M. Smith, 1937 | |
| Синоніми | |
| Sceloporus mucronatus bicanthalis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sceloporus bicanthalis |
 Віківиди: | Sceloporus bicanthalis |
 EOL: | 793719 |
 ITIS: | 586033 |
 МСОП: | 64089 |
 NCBI: | 57313 |
Sceloporus bicanthalis (трансвулканічна купинна ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики.
Опис
Транвулканічна купинна ігуана — це невелика ящірка, довжина якої (без врахування хвоста) становить 45 мм.
Поширення і екологія
Трансвулканічні купинні ігуани поширені на Мексиканському нагір'ї, від сходу долини Мехіко до східної частини Трансмексиканського вулканічного поясу та до півночі гірського хребта Сьєрра-Мадре-де-Оахака. Вони живуть на купинних луках та в рідколіссях, на висоті від 2900 до 4400 м над рівнем моря. Є живородними.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus bicanthalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 23 вересня 2023
- ↑ Sceloporus bicanthalis у Reptarium.cz Reptile Database