Sceloporus gadoviae
| ?Sceloporus gadoviae | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Фриносомові (Phrynosomatidae) |
| Рід: | Sceloporus |
| Вид: | S. gadoviae |
| Біноміальна назва | |
| Sceloporus gadoviae Boulenger, 1905 | |
| Синоніми | |
| Sceloporus gadowi Sceloporus gadovae Lysoptychus gadoviae | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sceloporus gadoviae |
 Віківиди: | Sceloporus gadoviae |
 EOL: | 790739 |
 ITIS: | 586045 |
 МСОП: | 64104 |
 NCBI: | 110855 |
Sceloporus gadoviae (колюча ігуана Гадова) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики. Вид названий на честь німецького орнітолога Ганса Фрідріха Гадова[3].
Опис
Колюча ігуана Гадова є середнім представником свого роду, її довжина (без врахування хвоста) становить 6,8 см. Верхня частина тіла у неї оливково-коричнева.
Поширення і екологія
Колючі ігуани Гадова поширені від південного Мічоакана через Герреро і Морелос до південної Пуебли та до північної і західної Оахаки. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях, зокрема заростях агави, віддають перевагу скелястим схилам в каньйонах. Зустрічаються на висоті від 1000 до 1800 м над рівнем моря. Відкладають яйця, в кладці 4 яйця розміром 14×7,5 мм.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus gadoviae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 24 вересня 2023
- ↑ Sceloporus gadoviae у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Sceloporus gadoviae, p. 96).