Sceloporus horridus

?Sceloporus horridus
Самець S. horridus
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Ігуаноподібні (Iguania)
Родина:	Фриносомові (Phrynosomatidae)
Рід:	Sceloporus
Вид:	S. horridus
Біноміальна назва
Sceloporus horridus Wiegmann, 1834
Синоніми
Tropidolepis horridus Sceloporus spinosus horridus
Посилання
Вікісховище:	Sceloporus horridus
Віківиди:	Sceloporus horridus
EOL:	790734
ITIS:	586049
МСОП:	64111
NCBI:	59700

Sceloporus horridus (жахлива колюча ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)^[2]. Ендемік Мексики.

Довжина жахливої колючої ігуани (без врахування хвоста) становить 8,6 см. Кілеподібна луска по всьому тілу надає цим ящіркам колючого вигліду, що відображено в їх назві. Жахливі колючі ігуани мають переважно світло-коричневе забарвлення. У самиць на спині є темно-коричневі круглі плями, а на голові червонуваті луски. У самців спина поцяткована світло-блакитними плямками. горло синє, поцятковане темними смугами, на нижній частині тіла є блакитні плями.

Виділяють два підвиди:

• Sceloporus horridus horridus Wiegmann, 1834;
• Sceloporus horridus oligoporus Cope, 1864.

Sceloporus albiventris раніше вважався підвидом S. horridus, однак був визнаний окремим видом^[3].

Жахливі колючі ігуани поширені від Наярита і Халіско на схід до південного Сакатекаса і південно-західного Агуаскальєнтеса та на південь через Коліму і Мічоакан до центральної і північної Пуебли та басейну річки Бальсас в Герреро і Оахаці. Вони живуть в різноманітних природних середовищах — в лісах, чагарникових заростях, на луках і поблизу людських поселень. Живляться комахами. Самиці раз на рік відкладають яйця, в кладці від 8 до 15 яєць.