Sceloporus minor
| ?Sceloporus minor | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Фриносомові (Phrynosomatidae) |
| Рід: | Sceloporus |
| Вид: | S. minor |
| Біноміальна назва | |
| Sceloporus minor Cope, 1885 | |
 Ареал виду (оранжевим) | |
| Синоніми | |
| Sceloporus torquatus minor Sceloporus jarrovii minor | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sceloporus minor |
 Віківиди: | Sceloporus minor |
 EOL: | 463831 |
 ITIS: | 1056664 |
 МСОП: | 64127 |
 NCBI: | 383820 |
Sceloporus minor (мала колюча ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- Sceloporus minor cyaneus Treviño-Saldaña, 1988;
- Sceloporus minor erythrocyaneus Mertens, 1950;
- Sceloporus minor immucronatus Smith, 1936;
- Sceloporus minor minor Cope, 1885.
Поширення і екологія
Малі колючі ігуани поширені від півночі Сакатекасу до сходу Агуаскальєнтесу, півночі Нуево-Леону і південного заходу Тамауліпасу та на південь до центру Сан-Луїс-Потосі, півночі Гуанахуато, півдня Керетаро і півночі центрального Ідальго. Вони живуть в первинних і вторинних сосново-дубових лісах, в дубових лісах, в сухих чагарникових заростях та поблизу сільськогосподарських угідь. Зустрічаються на висоті від 1800 до 2940 м над рівнем моря. Живляться комахами. Живородні, самиці народжують від 3 до 11 дитинчат.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus minor: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 27 вересня 2023
- ↑ Sceloporus minor у Reptarium.cz Reptile Database