Sceloporus parvus
| ?Sceloporus parvus | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Фриносомові (Phrynosomatidae) |
| Рід: | Sceloporus |
| Вид: | S. parvus |
| Біноміальна назва | |
| Sceloporus parvus H.M. Smith, 1934 | |
| Синоніми | |
| Lysoptychus parvus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sceloporus parvus |
 Віківиди: | Sceloporus parvus |
 EOL: | 790710 |
 ITIS: | 586066 |
 МСОП: | 64137 |
 NCBI: | 59716 |
Sceloporus parvus (синьочерева колюча ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- Sceloporus parvus parvus Smith, 1934;
- Sceloporus parvus scutulatus Smith, 1937.
Поширення і екологія
Синьочереві колючі ігуани поширені на сході Мексики, від північної Коауїли через Нуево-Леон до Гуанахуато, Тамауліпасу, Керетаро та Ідальго. Вони живуть в сухих чагарникових заростях, ялівцевих, дубових і соснових лісах та серед скель, трапляються на полях. Зустрічаються на висоті від 1300 до 2000 м над рівнем моря. Відкладають яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus parvus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 28 вересня 2023
- ↑ Sceloporus parvus у Reptarium.cz Reptile Database