Schering-Plough

Schering-Plough Corporation
ТипДочірнє підприємство
Галузьфармацевтика
Наступник(и)
(спадкоємці)		Merck & Co Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1971
Засновник(и)Ernst Christian Friedrich Scheringd Редагувати інформацію у Вікіданих
Закриття (ліквідація)2009
Штаб-квартираКенілворт, Нью-Джерсі, США
Ключові особиФред Хассан (останній генеральний директор та голова правління)
Виторг$18,502 млрд (2008)
Чистий прибуток$1,903 млрд (2008)
Холдингова компаніяMerck & Co.
Дочірні компаніїOrganon & Co. Редагувати інформацію у Вікіданих
schering-plough.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Schering-Plough у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Schering-Plough Corporation — американська фармацевтична компанія. Спочатку вона була американською дочірньою компанією німецької компанії «Schering AG», заснованої в 1851 році Ернстом Крістіаном Фрідріхом Шерінгом. Унаслідок націоналізації вона стала незалежною компанією. У 1971 році корпорація (Schering) об'єдналася з компанією «Plough, Inc.» (заснованою підприємцем з Мемфіса Ейбом Плау в 1908 році[1], утворивши компанію «Schering-Plough». 4 листопада 2009 року компанія"Merck & Co." об'єдналася зі «Schering-Plough», і нова компанія отримала назву «Merck & Co.».

Компанія «Schering-Plough» виробляла кілька фармацевтичних препаратів, найвідомішими з яких були препарати від алергії «Кларитин» і «Кларінекс», препарат для зниження рівня холестерину «Віторін», та препарат проти пухлин головного мозку «Темодар». Вони почали продаватися під брендом корпорації «Merck & Co.».[2]

Компанія «Schering-Plough» також володіла та управляла великим брендом засобів догляду за ногами «Dr. Scholl's» та лінією засобів догляду за шкірою «Coppertone». Вони також стали частиною нової компанії.[3]

Станом на червень 2005 року «Schering-Plough» мала 1,4 % частки ринку США, що ставило її на сімнадцяте місце серед 20 провідних фармацевтичних корпорацій за обсягом продажів, зібраних «IMS Health».

«Schering-Plough» була повноправним членом Європейської федерації фармацевтичної промисловості та асоціацій[4], членство в якій також підтримується новою компанією «Merck & Co.».[5]

Історія

Фармацевтичні препарати та споживчі товари

Компанія «Schering» була заснована в 1851 році Ернстом Крістіаном Фрідріхом Шерінгом у Німеччині як «Schering AG». Компанію «Plough, Inc.» заснував підприємець з Мемфіса Ейб Плау у 1908 році. Він позичив 125 доларів у свого батька, щоб розпочати бізнес у 16 років. Як самостійний підприємець, він змішував «Антисептичну цілющу олію Плау», «надійні ліки від будь-якої хвороби людини чи тварини», і продавав її з кінного екіпажу.

Серед придбань «Plough» були дитячий аспірин «St Joseph's»[1], косметика «Maybelline» та засоби догляду за шкірою «Coppertone». «Plough» також мала підрозділ мовлення, який керував радіостанціями в Атланті («WCAO-AM» і «WVEE»), Балтиморі («WCAO-AM» і «WQSR»), Бостоні («WCOP-AM» і «WZLX»), Чикаго («WJJD-AM» і «WBMX») та Мемфісі («WMPS-AM» і «WHRK»).[6]

Після вступу США в Другу світову війну в 1941 році президент США Франклін Делано Рузвельт наказав конфіскувати активи «Schering AG» у США. Вона стала називатися «Schering Corporation». Компанія перебувала під державним управлінням до 1952 року, коли її було переформовано, а її активи продано приватному сектору.

У 1957 році «Schering» придбала «White Laboratories».[7]

У 1971 році корпорація «Schering» об'єдналася з «Plough, Inc». На момент злиття Ейб Плау став головою об'єднаної компанії.[8] У 2000 році «Schering-Plough» придбала в компанії «Novartis» новий кампус у Самміті в штаті Нью-Джерсі.

12 березня 2007 року компанія «Schering-Plough Corp.» придбала фармацевтичний підрозділ нідерландської компанії «AkzoNobel» «Organon BioSciences» за 14,4 мільярда доларів, що мало надати американській фармацевтичній компанії цілий ряд продуктів для жіночого здоров'я та численні розробки експериментальних ліків на пізніх стадіях.[9] Сама компанія «Organon» була заснована в 1923 році доктором Салом ван Званенбергом, президентом «Zwanenberg's Slachterijen en Fabrieken».

4 листопада 2009 року компанія «Schering-Plough» об'єдналася з «Merck & Co.», і шляхом зворотного злиття «Merck» стала дочірньою компанією «Schering-Plough», яка перейменувалася на «Merck».[10][11][12][13]

Здоров'я тварин

Coopers Animal Health

Один із заводів «Schering-Plough» в Аппер-Гатті в Новій Зеландії був найбільшим у світі окремим місцем виробництва ветеринарних вакцин. Це було пов'язано головним чином з тим, що ізоляція Нової Зеландії створила природний карантин, залишивши країну вільною від сказу, ящура, скрепі, губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та багатьох інших хвороб худоби. Раніше в країні реєструвався ехінококоз, але його було ліквідовано. Це підприємство було відоме на місцевому рівні як «Coopers Animal Health», торгова марка, яка виникла в 1850-х роках у британської компанії «Cooper & Nephews»; і торгова марка Coopers тривалий час використовувалася «Schering-Plough» в Австралії, але не в інших місцях.[14]

Intervet

Унаслідок придбання «Organon BioSciences» компанія «Schering-Plough» зміцнила свій бізнес у сфері здоров'я тварин з дочірньою компанією «AkzoNobel» «Intervet», отримавши контроль над виробником активних фармацевтичних інгредієнтів «Diosynth» та доступ до виробництва вакцин для людини через дочірню компанію «Nobilon». До складу «Organon BioSciences» входили три компанії: «Organon», «Diosynth» та «Intervet».[9] «HomeAgain» продовжує використовувати назву «Intervet», що належить «Merck & Co.».

Merck Animal Health, MSD Animal Health

Після злиття «Schering-Plough» з «Merck & Co.» підрозділ здоров'я тварин все ще був відомий як «Intervet/Schering-Plough Animal Health».[15] Злиття «Merial» та «Intervet/Schering-Plough» планувалося у 2010 році, але було скасовано у березні 2011 року.[16] 29 червня 2011 року компанія оголосила, що підрозділ здоров'я тварин відтоді буде мати назву «Merck Animal Health» у США та Канаді; та буде називається «MSD Animal Health» в інших країнах світу.[17]

Виконавчі директори

Ім'я Термін роботи
Віллібальд Г. Конзен 1971 — 1979
Річард Дж. Беннетт 1979 — 31 січня 1982
Роберт П. Лучано 1 лютого 1982 — 31 грудня 1995
Річард Дж. Коган 1 січня 1996 р. — квітень 2003 р
Фред Хассан Квітень 2003 — 3 листопада 2009

Медичні вироби

Рецептурні препарати

Безрецептурні препарати (більшість препаратів продається компанії Bayer, окрім Coppertone)

  • Афрін: Назальний спрей від закладеності носа
  • Кларитин (лоратадин): антигістамінний препарат, який має менший ризик викликати сонливість
  • Коректол: Стимулюючий проносний засіб, що містить діоктилсульфосукцинат натрію та жовтий фенолфталеїн
  • Корицидин: паліативний засіб від застуди, призначений для людей з артеріальною гіпертензією.
  • Coppertone: сонцезахисні засоби
  • Bain de Soleil: сонцезахисний крем
  • Дріксорал
  • Соляркаїн: полегшення сонячних опіків
  • Zinka: Кольоровий сонцезахисний крем

Ветеринарні продукти

  • Система пошуку домашніх тварин «HomeAgain» — це вдосконалена система ідентифікації та пошуку домашніх тварин.
  • Зубрин: нестероїдний протизапальний препарат для лікування остеоартриту у собак.[19]
  • Мометамакс: показаний для лікування гострого зовнішнього отиту та хронічного зовнішнього отиту у собак, спричиненого дріжджами (Malassezia pachydermatis, раніше Pityrosporum canis) та/або бактеріями, чутливими до гентаміцину. Містить найсильніший стероїд (мометазону фуроат) у ветеринарній медицині.[20]
  • Вакцини «Eclipse»: Атенуйовані модифіковані живі котячі вакцини, доступні в безлічі антигенних комбінацій.[21]
  • Вакцини «Galaxy»: Вакцини для собак, доступні в безлічі комбінацій антигенів.[22]
  • Оптіммун: очна мазь (циклоспорин) для лікування панніса та сухого кератокон'юнктивіту у собак.[23]
  • Орбакс: Торгова назва фторхінолону орбіфлоксацину.[24]
  • Отомакс: показаний для лікування гострого зовнішнього отиту та хронічного зовнішнього отиту у собак, спричиненого дріжджами (Malassezia pachydermatis, раніше Pityrosporum canis) та/або бактеріями, чутливими до гентаміцину. Містить бетаметазону валерат як протизапальний засіб.[25]
  • Банамін: нестероїдний протизапальний препарат, що застосовується для лікування коней, великої рогатої худоби та свиней у різних частинах світу.[26]
  • Еструмат: синтетичний простагландин, що використовується для розмноження великої рогатої худоби.[27]
  • Триветрин: триметоприну сульфат для лікування великої рогатої худоби та свиней.
  • Нуфлор-Флорфенікол — для лікування респіраторних захворювань великої рогатої худоби, копитної гнилі та контролю респіраторних захворювань у великої рогатої худоби з високим ризиком розвитку респіраторних захворювань великої рогатої худоби.[28]

Препарат для фізичних вправ

Компанія «Schering-Plough» також отримала широку рекламу за препарат AICAR, який імітує ефект фізичних вправ, і має особливо потужний ефект при використанні разом з іншим препаратом GW1516, розробленим GlaxoSmithKline.

Спільні дослідження

Окрім внутрішньої дослідницької та розробницької діяльності, компанія «Schering-Plough» також брала участь у спільних дослідницьких проєктах, що фінансуються з державного бюджету, з іншими промисловими та академічними партнерами. Одним із прикладів неклінічної оцінки безпеки був «InnoMed PredTox».[29][30]

Скандали

У 2004 році компанію «Schering-Plough» звинуватили у маркетингових трюках та виплаті винагород лікарям за призначення фармацевтичної продукції компанії.[31]

6 березня 2002 року компанія «Schering-Plough» подала до FDA постанову про мирову угоду через виробничі проблеми з її інгалятором «Альбутерол». Компанії було наказано виплатити 500 мільйонів доларів США до казначейства США.[32]

Примітки

  1. ↑ а б Abe Plough (1892-1984). Tennessee Encyclopedia of History and Culture. Архів оригіналу за 19 травня 2015.
  2. ↑ Merck US Prescription Products. Merck.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010. (англ.)
  3. ↑ Merck Consumer Products. Merck.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010. (англ.)
  4. ↑ The Pharmaceutical Industry in Figures - 2008 Edition. European Federation of Pharmaceutical Industries and Associations (EFPIA). с. 49. Процитовано 25 серпня 2008. {{cite news}}: |archive-url= неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  5. ↑ Trade Association Memberships. Merck.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 8 листопада 2010. (англ.)
  6. ↑ Federal Communications Commission (FCC) memorandum opinion and order released Tuesday, December 15, 1970 pertaining to the approval of the transfer of control of Plough Broadcasting Co., Inc. from Plough, Inc. to Schering-Plough Corp. [Архівовано 2019-04-16 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ Schering-Plough Corp facts, information, pictures - Encyclopedia.com articles about Schering-Plough Corp. www.encyclopedia.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 16 березня 2018. (англ.)
  8. ↑ Answers - The Most Trusted Place for Answering Life's Questions. Answers.com. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. (англ.)
  9. ↑ а б Schering-Plough Acquires Organon BioSciences. Medical Net News. 20 листопада 2007. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  10. ↑ Singer, Natasha (10 березня 2009). Merck to Buy Schering-Plough for $41.1 Billion. The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 14 листопада 2009. (англ.)
  11. ↑ Merck and Schering-Plough to Complete Merger Today (Пресреліз). Merck & Co. 3 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 листопада 2009. Процитовано 13 листопада 2009. (англ.)
  12. ↑ New Merck Begins Operations (Пресреліз). Merck & Co. 4 листопада 2009. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 13 листопада 2009. {{cite press release}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 8 грудня 2009? (довідка) (англ.)
  13. ↑ Merck & Company, Inc. (12 листопада 2009). Notice of Reorganization Event. Posted on Thomson Reuters web site. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2016. Процитовано 13 листопада 2009. (англ.)
  14. ↑ About Us. Coopers Animal Health. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016. (англ.)
  15. ↑ Intervet/Schering-Plough Animal Health. Intervet.com. Архів оригіналу за 10 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010. (англ.)
  16. ↑ Merial, Intervet/Schering-Plough Call Off Merger. DVM Newsmagazine. 23 березня 2011. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 27 липня 2011. (англ.)
  17. ↑ Merck Announces New Name for Its Animal Health Division. Merck Animal Health. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 27 липня 2011. (англ.)
  18. ↑ Gupta SK, Ellinwood EH; Ellinwood (червень 1988). Liquid chromatographic assay and pharmacokinetics of quazepam and its metabolites following sublingual administration of quazepam. Pharm. Res. 5 (6): 365—8. doi:10.1023/A:1015907611170. PMID 3244647. (англ.)
  19. ↑ Zubrin. Intervet USA. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  20. ↑ Mometamax. Intervet USA. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  21. ↑ Feline Products. Intervet USA. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  22. ↑ Canine Products. Intervet USA. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  23. ↑ Optimmune. Intervet USA. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  24. ↑ Orbax. Intervet USA. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  25. ↑ Otomax. Intervet USA. Архів оригіналу за 6 серпня 2010. Процитовано 19 червня 2010.
  26. ↑ Bantamine Paste. Intervet USA. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  27. ↑ Estrumate Prostaglandin. Intervet USA. Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  28. ↑ Nuflor. Intervet USA. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 19 червня 2010. (англ.)
  29. ↑ Mattes, William B. (2008). Public Consortium Efforts in Toxicogenomics. У Mendrick, Donna L.; Mattes, William B. (ред.). Essential Concepts in Toxicogenomics. Methods in Molecular Biology. Т. 460. с. 221—238. doi:10.1007/978-1-60327-048-9_11. ISBN 978-1-58829-638-2. PMID 18449490. (англ.)
  30. ↑ InnoMed PredTox Member Organizations. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 25 серпня 2008. (англ.)
  31. ↑ Gardiner Harris, «As Doctors Write Prescriptions, Drug Company Writes a Check», The New York Times (27 червня 2004) [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  32. ↑ Petersen, Melody (18 травня 2002). Drug Maker to Pay $500 Million Fine For Factory Lapses. The New York Times. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 16 березня 2018. (англ.)

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.