Scincella
| ?Scincella | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Підродина: | Sphenomorphinae |
| Рід: | Scincella [1] |
| Види | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Paralipinia Darevsky & Orlov, 1997[2] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Scincella |
 Віківиди: | Scincella |
 EOL: | 35459 |
 ITIS: | 174006 |
 NCBI: | 155318 |
Scincella (Земляний сцинк) — рід сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae). Представники цього роду мешкають в Азії і Північній Америці.
Опис
Земляні сцинки — відносно невеликі, стрункі сцинки, довжина яких (без врахування хвоста) зазвичай є мешою за 6,5 см. Кінцівки середньої довжини, на кожній по 5 пальців. Очі мають добре розвинені рухливі повіки, слуховий отвір відкритий. Над очима 4 супраокулярні луски, над ротом 6-7 лусок. Є одна-дві пари значно збільшених преанальних лусок. Морда коротка, відносно широка.
Земляні сцинки ведуть наземний, риючий спосіб життя. Живляться безхребетними[3].
Види
Рід Scincella нараховує 39 видів:[4]
- Scincella apraefrontalis Nguyen et al., 2010
- Scincella assata (Cope, 1864)
- Scincella badenensis Nguyen, Nguyen, Nguyen, & Murphy, 2019
- Scincella baraensis Nguyen, Nguyen, Nguyen & Murphy, 2020[5]
- Scincella barbouri (Stejneger, 1925)
- Scincella boettgeri (Van Denburgh, 1912)
- Scincella capitanea Ouboter, 1986
- Scincella caudaequinae (H.M. Smith, 1951)
- Scincella cherriei (Cope, 1893)
- Scincella darevskii Nguyen et al., 2010
- Scincella devorator (Darevsky, Orlov & Cuc, 2004)
- Scincella doriae (Boulenger, 1887)
- Scincella dunan Koizumi, Ota, & Hikida, 2022
- Scincella forbesorum (Taylor, 1937)
- Scincella formosensis (Van Denburgh, 1912)
- Scincella gemmingeri (Cope, 1864)
- Scincella huanrenensis Zhao & Huang, 1982
- Scincella incerta (Stuart, 1940)
- Scincella kikaapoa García-Vázquez et al., 2010
- Scincella lateralis (Say, 1823)
- Scincella macrotis (Steindachner, 1867)
- Scincella melanosticta (Boulenger, 1887)
- Scincella modesta (Günther, 1864)
- Scincella monticola (K.P. Schmidt, 1925)
- Scincella nigrofasciata Neang, Chan, & Poyarkov, 2018
- Scincella ochracea (Bourret, 1937)
- Scincella ouboteri Pham, Pham, Le, Ngoc, Ziegler & Nguyen, 2024
- Scincella potanini (Günther, 1896)
- Scincella przewalskii (Bedriaga, 1912)
- Scincella punctatolineata (Boulenger, 1893)
- Scincella rara (Darevsky & Orlov, 1997)
- Scincella reevesii (Gray, 1838)
- Scincella rufocaudata (Darevsky & Nguyen, 1983)
- Scincella rupicola (M.A. Smith, 1916)
- Scincella schmidti (Barbour, 1927)
- Scincella silvicola (Taylor, 1937)
- Scincella tsinlingensis (Hu & Zhao, 1966)
- Scincella vandenburghi (K.P. Schmidt, 1927)
- Scincella victoriana (Shreve, 1940)
Етимологія
Наукова назва роду Scincella являє собою зменшену форму наукової назви роду Scincus Gronovius, 1763[1].
Примітки
- ↑ а б M.B. Mittleman. The generic status of Scincus lateralis Say, 1823. „Herpetologica”. 6 (2), s. 19, 1950.
- ↑ I.S. Darevsky & N.L. Orlov. A new genus and species of scincid lizard from Vietnam: First asiatic skink with double rows of basal subdigital pad. „Journal of Herpetology”. 31 (3), s. 323, 1997. doi:10.2307/1565659.
- ↑ Nicoletto, Paul F. (Вересень 1985). The Relative Roles of Vision and Olfaction in Prey Detection by the Ground Skink, Scincella lateralis. Journal of Herpetology. 19 (3): 411—415. doi:10.2307/1564269. ISSN 0022-1511. JSTOR 1564269.
- ↑ P. Uetz & J. Hallermann (ред.). Genus: Scincella. The Reptile Database. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Nguyen, Sang Ngoc; Nguyen, Vu Dang Hoang; Nguyen, Luan Thanh; Murphy, Robert W. (28 жовтня 2020). A new skink of the genus Scincella Mittleman, 1950 (Squamata: Scincidae) from southern Vietnam. Zootaxa. 4868 (3): 423—434. doi:10.11646/zootaxa.4868.3.6. ISSN 1175-5334. PMID 33311393. S2CID 228957224.