Shaanxi Y-9
| Shaanxi Y-9 | |
|---|---|
![]() | |
| Призначення: | транспортний літак |
| Перший політ: | 2010 |
| Розробник: | |
| Виробник: | |
| Конструктор: | Shaanxi Aircraft Corporation |
| Екіпаж: | 4 особи |
| Довжина: | 36,065 м |
| Висота: | 11,3 м |
| Розмах крила: | 38 м |
| Двигуни: | 4× WoJiang WJ-6C турбогвинтових. |
Shaanxi Y-9 — китайський середній військово-транспортний літак, виготовлений компанією Shaanxi Aircraft Company. Це розширена та модернізована версія літака Shaanxi Y-8 F.
Історія
Створення Y-9 ймовірно почалося 2002 року під назвою Y-8X. Ця лінійка літаків створювалася у співпраці КБ Антонов, що створило транспортний літак АН-12, взятий за основу Y-9. Літак задумували як конкурента чотиримоторному турбогвинтовому військово-транспортному американському літаку Super Hercules Lockheed Martin C-130J. До вересня 2005 року використовувалося позначення Y-9[1]. Переваги проекту Y-9 спершу призначалися для Y-8F600, але його розробку скасували 2008 року[2].
Перший політ Shaanx планували провести 2006 року, але він затримався. 2006 року було змінено дизайн, а подальші зміни було внесено лише 2010 року. Врешті, перший політ провели в листопаді 2010 року[3].
2012 року Y-9 включили до служби ПВС армії КНР.
Модифікації
- Y-9 — базовий варіант
- Y-9E — експортне позначення Y-9.[4]
- Y-8Q / Shaanxi KQ-200 (GX-6) — протичовновий літак.[5]
- Shaanxi Y-9JZ (GX-8) — літак електронної розвідки.[6][7][8]
- Y-9XZ (GX-9) — літак психологічної війни.[9]
- Y-9W / KJ-500 (GX-10) — літак раннього попередження та контролю з повітря. Оснащений полегшеною версією радара KJ-2000 AESA.[10]
- Y-9G (GX-11) — літак радіоелектронної боротьби (ECM).[11]
- Y-9X (GX-12) — літак радіоелектронної розвідки (ELINT).[9]
- Y-9T (GX-13) — літак зв'язку.[12]
- Y-9Q (GX-14) — новий протичовновий варіант.[12]
- Y-9 (GX-15) — припускають, що це новий варіант раннього попередження з повітря.[12]
Оператори

- Повітряні сили КНР: понад 30 одиниць Y-9, 4 одиниці Y-9XZ, 8 одиниць Y-9W (KJ-500), 4 одиниці Y-9G, 2 одиниці Y-9X.
- Військово-морські сили КНР: 8 одиниць Y-9Q (KQ-200), 8 одиниць Y-9JZ (GX-8), 8 одиниць Y-9W (KJ-500H).
- Сухопутні війська КНР: 2 одиниці Y-9.
- Повітряні сили М'янми: 1 одиниця Y-9E (замовлено в листопаді 2017 року).
Див. також
- Embraer C-390 Millennium
- Kawasaki C-2
- Lockheed C-130 Hercules
- Airbus A400M
- Shaanxi Y-8
- Іл-214
- Іл-76
- Ан-178
- Ан-225 «Мрія»
- Ан-124 «Руслан»
- Ан-132
- Ан-77
- Ан-72
- Ан-70
- Ан-32
- Ан-26
- Ан-12
Примітки
- ↑ Fisher Jr., Richard D. (2008). China’s Military Modernization. doi:10.5040/9798400625756.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Francis2010-01-29T12:30:00+00:00, Leithen. Shaanxi's Y9 still waiting on Chinese military to commit. Flight Global (англ.). Процитовано 13 травня 2025.
- ↑ New look for an old veteran [AAD18D2] | Jane's 360. www.janes.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2025.
- ↑ New look for an old veteran [AAD18D2]. Jane's. 20 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ Yeo, Mike (6 жовтня 2014). Japan intercepts new Chinese GX-8 ELINT aircraft. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 4 лютого 2015.
- ↑ Online feature: China's unique special missions aircraft. 31 березня 2020.
- ↑ Tate, Andrew (9 грудня 2019). China mass producing Y-9 surveillance aircraft. Jane's. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ а б Rupprecht, Andreas (29 жовтня 2018). Modern Chinese Warplanes: Chinese Air Force - Aircraft and Units. Harpia Publishing. с. 92. ISBN 978-09973092-6-3.
- ↑ Fisher, Richard D., Jr (4 вересня 2015). China showcases new weapon systems at 3 September parade. IHS Jane's 360. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ Tate, Andrew (12 березня 2019). PLAAF operating ECM variant of Y-9 aircraft. Jane's. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ а б в Chinese Military Aviation: Surveillance Aircraft II.
