Sphaerodactylus parvus
| ?Sphaerodactylus parvus | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Sphaerodactylidae |
| Рід: | Sphaerodactylus |
| Вид: | S. parvus |
| Біноміальна назва | |
| Sphaerodactylus parvus King, 1962 | |
| Синоніми | |
| Sphaerodactylus macrolepis parvus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sphaerodactylus parvus |
 Віківиди: | Sphaerodactylus parvus |
 EOL: | 790003 |
 ITIS: | 819266 |
 МСОП: | 75605618 |
 NCBI: | 210820 |
Sphaerodactylus parvus — вид геконоподібних ящірок родини Sphaerodactylidae[2]. Мешкає на Карибах.
Опис
Довжина Sphaerodactylus parvus становить 35 мм. Верхня частина тіла у самців коричнева, іноді поцяткована дрібними темними плямками. Нижня частина тіла бліда, на горлі можуть бути темні плями. Голова оранжева або жовта.
Поширення і екологія
Sphaerodactylus parvus мешкають на островах Ангілья, Сен-Мартен і Сен-Бартелемі, а також на сусідніх острівцях, таких як Тінтамарре і Дог. Вони живуть в прибережних чагарникових заростях та в сухих тропічних лісах, під камінням і серед опалого листя. Відкладають яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sphaerodactylus parvus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 червня 2023
- ↑ Sphaerodactylus parvus у Reptarium.cz Reptile Database