Sylvicapra grimmia
| ?Sylvicapra grimmia | |
|---|---|
_(6011670419).jpg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Eutheria) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Дуїкерові (Cephalophinae) |
| Рід: | Sylvicapra |
| Вид: | Sylvicapra grimmia |
| Біноміальна назва | |
| Sylvicapra grimmia Linnaeus, 1758 | |
| Синоніми | |
| Capra grimmia Linnaeus, 1758 Moschus grimmia Linnaeus, 1766 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sylvicapra grimmia |
 EOL: | 328711 |
 ITIS: | 183853 |
 МСОП: | 21203 |
 NCBI: | 119562 |
Sylvicapra grimmia (Чагарниковий дуїкер, також відомий як Сірий дуїкер, Дуїкер звичайний ) — невелика антилопа, поширена практично по всій Африці на південь від Сахари, за винятком Африканського Рогу і тропічних лісів центральної і західної частини континенту. Зазвичай він мешкає в порослих рослинністю місцевостях, де можна легко сховатися, таких як савани. Може мешкати на околицях населених пунктів. Це єдиний вид з роду Sylvicapra.
Опис
_female_(11839101354).jpg)
Колір шерсті чагарникових дуїкерів може бути різним в межах величезного ареалу поширення виду. Описано 14 підвидів, колір шерсті яких різниться від каштанового в лісових районах Анголи до сріблясто-сірого в саванах Півночі, і до світло-коричневого в посушливих регіонах. Виростає в середньому до 50 см в висоту і важить від 12 до 25 кг; самки зазвичай більші і важчі за самців. Роги мають лише самці, довжиною до 11 см.
Поведінка
Розмножуються впродовж всього року, самка народжує одну дитину; вагітність триває від 6 до 7,5 місяців. Дієта чагарникових дуїкерів різноманітна. Вони їдять листя, квітки, фрукти і корневища, час від часу споживають комах, жаб, маленьких птахів і ссавців, можуть їсти навіть падло. Воду вони отримують зі спожитої їжі, можуть не пити протягом довгого періоду. В сезон дощів вони часто взагалі не п'ють воду, замість цього споживаючи соковиті фрукти. Вони часто збирають ці плоди під деревами. Активні як вдень, так і вночі, але поблизу населених пунктів ведуть більш нічний спосіб життя. Самці територіальні і мітять каміння і чагарники виділеннями своїх залоз. Їхні місця для відпочинку часто знаходяться на підвищенні, звідки вони можуть оглядати власну територію. Самки, в свою чергу, полюбляють менш відкриті місця. Загальний успіх цього виду пов'язаний зі здатністю заселяти найрізноманітніші місця, а також із невибагливою дієтою.
Галерея
-
Чагарниковий дуїкер в національному парку Крюгер -
Молодий самець в Національному парку долини Кідепо, Уганда
Джерела
- Червоний список Міжнародного союзу охорони природи:Sylvicapra grimmia [Архівовано 19 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Animal. Smithsonian Institution, 2005, pg. 250
- Alden, P. C., et al. Collins Guide to African Wildlife. Harper Collins, 2004.
- Clutton-Brock, J., ed. Dorling Kindersley Mammal Handbook. Dorling Kindersley Limited, 2002.
- Briggs, P. East African Wildlife. Bradt Travel Guides Limited, 2007.