Tarsius spectrumgurskyae
| ?Tarsius spectrumgurskyae | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Родина: | Довгоп'ятові (Tarsiidae) |
| Рід: | Довгоп'ят (Tarsius) |
| Вид: | T. spectrumgurskyae |
| Біноміальна назва | |
| Tarsius spectrumgurskyae Shekelle, Groves, Maryanto, Mittermeier, 2017 | |
 Мапа поширення різних видів довгоп'ятів на Сулавесі: ареал T. spectrumgurskyae позначено фіолетовим. | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tarsius spectrumgurskyae |
 Віківиди: | Tarsius spectrumgurskyae |
 ITIS: | 1063211 |
 МСОП: | 162336422 |
Tarsius spectrumgurskyae — вид приматів з родини довгоп'ятових (Tarsiidae). Описаний у 2017 році.
Етимологія
Вид названо на честь американської приматологині Шерон Гурскі (Sharon Gursky, нар. 1967) за її внесок у вивчення довгоп'ятів.
Поширення
Ендемік індонезійського острова Сулавесі. Поширений у східній частині півострова Мінагаса. Мешкає у вологих тропічних лісах[1].
Опис
Шерсть сірувато-коричнева. Поруч з носом розвинені чорні плями, а з боків верхньої губи є біла мітка. Вага самиць 95—119 г, самців 104—126 г. Довжина хвоста самиць 213—268 мм, самців 220—258 мм (хвіст майже вдвічі довший за тіло; 121—210 %). Верхні корінні зуби вузькі. Між різцями і іклами є чітка діастема[1].
Див. також
Примітки
- ↑ а б Shekelle, Myron; Groves, Colin P.; Maryanto, Ibnu; Mittermeier, Russell A. (2017). Two New Tarsier Species (Tarsiidae, Primates) and the Biogeography of Sulawesi, Indonesia (PDF). Primate Conservation. 31. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2022. Процитовано 3 листопада 2020.