Telefunken

Telefunken (до 1955 року - нім. Telefunken Gesellschaft für drahtlose Telegraphie m.b.H.) — німецька промислова компанія, яка відома, перш за все, як виробник теле-і радіообладнання, засобів зв'язку. Заснована у 1903 році.

Telefunken

нім. Telefunken
Тип	бізнес radio manufacturerd telegraphic addressd і бренд
Правова форма	Aktiengesellschaft
Галузь	electric power industryd і електротехнічна промисловість[1]
Спеціалізація	Радіоелектроніка
Засновано	1903
Засновник(и)	Georg von Arcod
Закриття (ліквідація)	1 січня 1967
Штаб-квартира	Берлін і Франкфурт-на-Майні
Члени правління	Hans Heyned[1] і Georg von Arcod[1]
Холдингова компанія	AEG[1]
Дочірні компанії	Teldecd і Transradio AG für drahtlosen Übersee-Verkehrd[1]
telefunken-electronics.com

Приблизно на рубежі століть дві провідні електротехнічні компанії Німецької імперії мали власні лабораторії для досліджень іскрової телеграфії для бездротового зв'язку. Одна група, очолювана Адольфом Слабі та графом Георгом фон Арко, розробляла технологію в AEG для Імперського флоту, тоді як інша, під керівництвом Карла Фердинанда Брауна з Siemens & Halske, працювала на німецьку армію. Вони конкурували на міжнародному рівні з різними компаніями на чолі з Гульєльмо Марконі.

Компанія була заснована в 1903 році. Безпосередньо перед створенням фірми Siemens & Halske і AEG було неможливо дійти згоди щодо спільно розроблених патентів. У врегулювання розбіжностей втрутився особисто Кайзер Вільгельм II, який вважав за необхідне створення нового спільного підприємства зі статутним капіталом у 300 тис. марок. Фірма отримала назву Gesellschaft für drahtlose Telegraphie m.b.H., System Telefunken. Першим технічним директором став граф Георг фон Арко, раніше він працював в AEG. У 1923 році назва фірми була змінена на Telefunken Gesellschaft für drahtlose Telegraphie m.b.H.

Компанія швидко розвивалася. До кінця 1930-х років чисельність персоналу становила 23 500 співробітників, а під час Другої світової війни досягла 40 тис. осіб. У 1941 році концерн AEG викупив у фірми Siemens & Halske 50% акцій Telefunken, дані їм при спільному створенні фірми. Відтепер підприємство стало стовідсотковою дочірньою компанією AEG. Однак, в умовах війни Siemens & Halske було дозволено використати спільні патенти у своїх розробках.

Після секретної зустрічі Гітлера з промисловцями 20 лютого 1933 компанія профінансувала передвиборчу кампанію нацистів на десятки тисяч рейхсмарок.

Під час війни Telefunken стала провідною німецькою фірмою у справі провадження засобів зв'язку, радіолокаційного обладнання, інших бездротових радіопристроїв. Крім того, у військових лабораторіях фірми було розроблено цілу низку систем наведення зразків керованого озброєння (авіабомб і ракет): Kehl I (Fritz X), Kehl III (Hs 293), Kehl IV (Fritz X/Hs 293), Brigg, Walzenbrigg, Fregatte та інш.

Через безперервні бомбардування союзників виробництва підприємства перенесли на схід — у землі Тюрингії, Саксонії та Сілезії. Усі вони опинилися в руках польських та радянських збройних сил.

Після закінчення війни захоплені провадження активно використовувалися Радянським Союзом у рамках репараційних угод. Центральний офіс у Берліні було спалено. Проте компанія збереглася. Завод у Целендорфі опинився в американській зоні Західного Берліна [3].

На початку 1950-х років Telefunken переїжджає до Західного Берліна. У 1955 році фірма була перейменована на Telefunken GmbH, а в 1963 році — на Telefunken AG.

У повоєнні роки компанія змушена була перейти зі спеціального радіообладнання на побутове. Наприклад, радіоприймачі Telefunken досить широко постачалися для автомобілів Mercedes-Benz початку 1950-х років.

У 1955 році, після 10 років обмежень, компанія знову змогла створювати різноманітні радарні засоби. У наступні роки створюються радари для цивільної авіації та судноплавства. А в 1963 інженер Telefunken Вальтер Брух представляє спеціалістам європейського мовного союзу (EBU) систему кольорового телебачення PAL. У 1967 році система PAL стає телевізійним стандартом у ФРН. На сьогоднішній день система PAL є основною системою кольорового телебачення в Європі (крім Франції), Азії, Австралії та ряду країн Африки та Південної Америки.

На рубежі 1960—1970-х років з конвеєрів підприємства сходить двомільйонний котушковий магнітофон Magnetophon 204 TS, а трохи пізніше — і десятимільйонний чорно-білий телевізор.

У січні 1967 року компанії Telefunken та AEG були об'єднані. Спільне підприємство отримало назву Allgemeine Elektricitäts-Gesellschaft AEG-Telefunken, а центральний офіс було перенесено у Франкфурт-на-Майні.

У 1972 році з концерну було виділено незалежну Telefunken Fernseh und Rundfunk GmbH, яка займалася радіомовленням і телебаченням.

Після цього також були відокремлені:

AEG-Telefunken Anlagentechnik AG (інноваційні розробки);

AEG-Telefunken Serienprodukte AG (серійні продукти);

AEG-Telefunken Kommunikationstechnik AG (комунікаційні технології).

Telefunken Fernseh und Rundfunk GmbH у 1984 році придбав французький концерн Thomson (Thomson-CSF). З цього часу Thomson використав бренд Telefunken як торгову марку. Материнська компанія в 1979 році змінила громіздку назву на AEG-Telefunken AG.

Численні фінансові проблеми AEG призвели до того, що активи компанії продавалися різним фірмам по всьому світу протягом кількох років, а сам AEG у 1985 році був викуплений концерном Daimler-Benz AG.

У 1995 році Daimler-Benz продає AEG-Telefunken у EHG Electroholding GmbH, нині дочірнє підприємство Daimler AG.

З 2000 року Telefunken співпрацює з більш ніж 50 партнерами у 120 країнах світу, продаючи оригінальну продукцію або працюючи як OEM-виробники, інтегруючи їхні технології у свою продукцію. З 2006 року Profilo Holding, найбільший виробник телевізорів у Європі, виробляє РК-телевізори під брендом Telefunken. У 2008 році партнерство з Profilo було припинено, і телевізори під брендом Telefunken тепер виробляються компанією Vestel.

У 2001 році Telefunken USA відкрила компанію в Південному Віндзоре, штат Коннектикут, Північна Америка, з метою створення точних реплік оригінальних мікрофонів. У 2009 році, після конференції, що відбулася у Франкфурті, компанія отримала ексклюзивні права на виробництво широкого асортименту акустичного обладнання під брендом Telefunken. Telefunken USA була перейменована на Telefunken Elektroakustik.

Виробництво світлодіодного обладнання під цим брендом — Telefunken Lighting — було виділено в окремий сегмент.

Компанія Telefunken виробляла широкий спектр пристроїв та систем з 1903 по 1996 рік. Спільними характеристиками є авторитет у сфері високочастотних та комунікаційних технологій, а також необхідні для цього будівельні одиниці та інфраструктурні технології. Серед іншого:

• Енергозберігаюча освітлювальна технологія
• Аналогові комп'ютери
• Розпізнавання ваучерів, розпізнавання образів та сортування листів
• Мережі передачі даних
• Цифровий комп'ютер для обмінної техніки, управління повітряним рухом, наукових та військових застосувань
• Електричні елементи
• Електроакустичні установки та студійне обладнання
• Системи керування польотом
• Системи керування та розгортання озброєння
• Радіо та передача даних для військових застосувань
• Радіостанції для управління та оперативного радіо
• Напівпровідники, схеми, сонячні елементи, інфрачервоні модулі
• Мобільна радіотехніка
• Пеленгатори та детектори
• Фоно- та касетні деки, відеодиски
• Електроінструменти
• Радіолокаційні установки для моніторингу ґрунту, польотів та суден
• Домашні радіо- та телевізійні приймачі
• Вакуумні лампи
• Радіорелейні та супутникові технології
• Записи
• Передавальні та приймальні трубки, польові трубки для подорожей, кольорові трубки зображення
• Передавачі для мовлення та телебачення, передавачі DAB
• Розпізнавання мовлення
• Телефонний зв'язок, міжміський зв'язок, кабельні технології.

Компанія Telefunken створила першу у світі електронну телекамеру - Telefunken Ikonoskop, яка використовувалася в 1936 році для прямої трансляції XI Олімпійських літніх ігор у Берліні.

Взяла активну участь у створенні загальноєвропейської системи аналогового кольорового телебачення PAL.

Власниця понад 20 000 патентів.

• M. Friedewald: Telefunken und der deutsche Schiffsfunk 1903–1914. In: Zeitschrift für Unternehmensgeschichte 46. Nr. 1, 2001, S. 27–57
• M. Fuchs: Georg von Arco (1869–1940) – Ingenieur, Pazifist, Technischer Direktor von Telefunken. Eine Erfinderbiographie. Verlag für Geschichte der Naturwissenschaften und der Technik, Berlin & München: Diepholz 2003
• L. U. Scholl: Marconi versus Telefunken: Drahtlose Telegraphie und ihre Bedeutung für die Schiffahrt. In: G. Bayerl, W. Weber (ed.): Sozialgeschichte der Technik. Ulrich Troitzsche zum 60. Geburtstag. Waxmann, Münster 1997 (Cottbuser Studien zur Geschichte von Technik, Arbeit und Umwelt, 7)
• Telefunken Sendertechnik GmbH: 90 Jahre Telefunken. Berlin 1993
• Erdmann Thiele (ed.): Telefunken nach 100 Jahren – Das Erbe einer deutschen Weltmarke. Nicolaische Verlagsbuchhandlung, Berlin 2003, ISBN 3-87584-961-2

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Telefunken

• Офіційний сайт
• Telefunken
• Telefunken Elektroakustik, formerly Telefunken USA
• Transradio SenderSysteme Berlin AG
• Telefunken ID Systems
• Telefunken record discography
• Toni Fishman Interview at NAMM Oral History Collection (2021)