The Dark Pictures Anthology
| The Dark Pictures Anthology | |
|---|---|
| Жанр | survival horror |
| Розробник | Supermassive Games |
| Видавець | Bandai Namco Entertainment |
| Творець | Піт Семюелс |
| Платформа | PlayStation 4, Xbox One, Windows, PlayStation 5, Xbox Series і Nintendo Switch |
| Перша гра | The Dark Pictures Anthology: Man of Medan 30 серпня 2019 |
| Остання гра | The Dark Pictures Anthology: The Devil in Me 18 листопада 2022 |
| Спін-оффи | The Dark Pictures: Switchback VR |
The Dark Pictures Anthology (укр. Антологія «Темні картини») — серія відеоігор жанру інтерактивної драми та виживання серед жахів, розроблена і видана студією Supermassive Games (перші чотири частини видані Bandai Namco Entertainment). Антологія запланована як цикл із восьми ігор, кожна з яких ґрунтується на окремому піджанрі жахів. У кожній грі діє п’ять основних персонажів, чиє виживання залежить від вибору гравця. Попри те, що герої з’являються лише в одній грі, моделі облич часто повторно використовуються, за винятком акторів головних ролей. Ігровий процес реалізовано від третьої особи з можливістю обирати репліки та варіанти дій.
Серія розпочалася грою Man of Medan (2019), яку продовжили Little Hope (2020), House of Ashes (2021) та The Devil in Me (2022). Наступна частина — Directive 8020 — запланована до виходу у 2026 році. Первісно ігри об’єднувалися за сезонами, однак перед виходом Directive 8020 від цієї концепції відмовилися. Відгалуженням серії стала гра Switchback VR, випущена Supermassive Games для PlayStation VR2 16 березня 2023 року.
Ігри
| 2019 | Man of Medan |
|---|---|
| 2020 | Little Hope |
| 2021 | House of Ashes |
| 2022 | The Devil in Me |
| 2023 | Switchback VR |
| 2024 | |
| 2025 | |
| 2026 | Directive 8020 |
Серія відеоігор запланована як цикл із восьми частин, з яких на 2025 рік вийшли чотири: Man of Medan (2019), Little Hope (2020), House of Ashes (2021) та The Devil in Me (2022)[1][2]. Спіноф Switchback VR (2023) випущено для PlayStation VR2[3]. Наступна гра, Directive 8020, має вийти у першій половині 2026 року[4]. Первісно серію поділяли на «сезони», однак ця концепція була відкинута перед релізом Directive 8020[5][6].
Головна серія
Man of Medan була анонсована 21 серпня 2018 року[7] й вийшла у світі для PlayStation 4, Windows та Xbox One 30 серпня 2019 року[8]. 27 вересня 2022 року випущено оновлені версії для PlayStation 5 та Xbox Series X/S з поліпшеною графікою, які стали безкоштовним оновленням для власників гри. Того ж дня було додано оновлення для всіх платформ, що включало новий розділ, покращений інтерфейс, додаткові рівні складності та параметри QTE, а також інші зміни й доповнення[9]. Версія для Nintendo Switch вийшла 4 травня 2023 року[10]. Man of Medan базується на легенді про корабель-привид «Ourang Medan»[11] і поєднує елементи фільмів «Корабель-привид» (2002), «Трикутник» (2009), «Астрал» (2010) та «Сяйво» (1980)[12][13].
Події прологу розгортаються під час Другої світової війни, коли на американському вантажному судні «SS Ourang Medan» під час шторму починає протікати ящик із біохімічною зброєю — газом під назвою «золото Маньчжурії». Отруйні випари спричиняють галюцинації: моряки бачать привидів і гинуть від серцевих нападів або внаслідок нападів один на одного. У сучасності історія слідує за Алексом і його дівчиною Джулією, їхніми братами Бредом і Конрадом, а також капітанкою дайвінг-яхти Флісс. На їхнє судно нападають пірати, після чого герої потрапляють на «Ourang Medan», вважаючи, що «золото Маньчжурії» — це справжній скарб. Хто саме та коли опиниться на кораблі, залежить від вибору гравця. Подальший розвиток подій визначається рішеннями гравця: хто вціліє, хто загине і чи зможе хтось утекти після впливу газу[14].
Little Hope була анонсована через трейлер після титрів у Man of Medan[15] і вийшла у світі 30 жовтня 2020 року для PlayStation 4, Windows та Xbox One[16]. 27 вересня 2022 року вийшло безкоштовне оновлення для PlayStation 5 та Xbox Series X/S з поліпшеною графікою, новим інтерфейсом, рівнями складності, параметрами QTE та іншими покращеннями[9]. Гра натхненна салемськими відьомськими процесами 1692 року, а також різними фільмами й іграми. Серед кінематографічних впливів — «Відьма з Блер: Курсова з того світу» (1999) і «Омен» (1976), а основним ігровим джерелом натхнення стала серія Silent Hill[17].
House of Ashes була вперше анонсована у трейлері після титрів у Little Hope[18] і вийшла 22 жовтня 2021 року для PlayStation 4, PlayStation 5, Windows, Xbox One та Xbox Series X/S[19]. Джерелами натхнення для гри стали фільми «Чужі» (1986), «Хижак» (1987), «Спуск» (2005), книга Г. Ф. Лавкрафта «У горах божевілля» та міф про прокляття Аккаду[20].
The Devil in Me була анонсована у трейлері після титрів у House of Ashes[21] і вийшла 18 листопада 2022 року для PlayStation 4, PlayStation 5, Windows, Xbox One та Xbox Series X/S. Вона стала фіналом першого сезону антології[22], після чого від концепції «сезонів» відмовилися[5]. Гра заснована на постаті Генрі Говарда Голмса, першого американського серійного вбивці, та його так званому «Замку вбивств». Крім того, сюжет і атмосфера черпають мотиви з класичних слешерів, зокрема «Психо» (1960), «Сяйво» (1980), а також із франшиз «Пила», «Гелловін» та «П'ятниця, 13-те»[23][24].
Directive 8020 була вперше анонсована у трейлері після титрів у The Devil in Me і мала стати прем’єрою другого сезону антології[25]. Станом на середину жовтня 2022 року гра перебувала у виробництві, при цьому значна частина матеріалу вже була відзнята[26]. 31 грудня 2023 року студія представила короткий тизер до Нового року[27]. Вихід Directive 8020 запланований на першу половину 2026 року для PlayStation 5, Windows та Xbox Series X/S[28]. Креативний директор Вілл Дойл описав гру як «„Щось“ у відкритому космосі»[29][30]. За його словами, серед джерел натхнення також фільми «Соляріс» (1972), «Чужий» (1979), «Крізь обрій» (1997), «Пандорум» (2009), «Прометей» (2012), «Життя» (2017) та «Супутник» (2020), а також космічні жахи Г. Ф. Лавкрафта[29][31].
Майбутні ігри
У лютому 2022 року Supermassive Games зареєструвала торгівельні марки для шести потенційних майбутніх частин серії. П’ять із них мали стандартний брендинг The Dark Pictures з підзаголовками The Craven Man, Directive 8020, Intercession, Winterfold та Switchback. Шоста назва — O Death — була зареєстрована як The Dark Pictures Presents[32][33]. У листопаді директор студії Ден Макдональд повідомив, що «шоста гра перебуває на ранньому етапі розробки. Сьому ми розпочали буквально вчора (17 жовтня), хоча давно знали, якою вона буде, і лише почали роботу разом із директором проєкту». Також він зазначив, що вже ведуться розмови про можливості серії після восьмої гри, а ідеї для наступних частин «вже тривалий час перебувають у розробці»[26]. Обговорюючи Directive 8020, креативний директор Вілл Дойл пояснив, що вдосконалений набір інструментів, створений для цієї гри, буде використаний і в наступних частинах. Хоча перші чотири ігри виходили щороку, Дойл наголосив: «Ми не хочемо прив’язуватися до графіка — кожні шість місяців чи щороку», пояснивши це тим, що Directive 8020 є масштабним проєктом, і команда прагне приділити йому належну увагу[34].
Спінофи
Switchback VR було анонсовано 2 листопада 2022 року як одну з ігор «вікна запуску» для PlayStation VR2[3]. У січні 2023 року Supermassive Games оголосила про невелике відтермінування, унаслідок чого реліз відбувся 16 березня 2023 року на PlayStation VR2[35]. Гра позиціонується як духовний наступник Until Dawn: Rush of Blood та містить рівні, натхненні першими чотирма частинами антології[36][37].
Персонажі
| Персонаж | Головна серія | Спінофи | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Man of Medan (2019) | Little Hope (2020) | House of Ashes (2021) | The Devil in Me (2022) | Directive 8020 (2026) | Switchback VR (2023) | |
| Куратор | Піп Торренс[38][39][40][41] | Безмовне камео[42][43] | ||||
| Чарлі Андерсон | Шон Колбі[38] | |||||
| Конрад | Шон Ешмор[38] | |||||
| Денні | Рассел Юїн[38] | |||||
| Флісс ДюБуа | Аїша Ісса[38] | |||||
| Джулія | Аріель Палік[38] | |||||
| Джуніор | Чімвемве Міллер[38] | |||||
| Олсон | Квасі Сонґуї[38] | |||||
| Джо Робертс | Едріан Бергоп[38] | |||||
| Алекс Сміт | Керім Аллейн[38] | |||||
| Бред Сміт | Кріс Сендіфорд[38] | |||||
| Ендрю Кларк | Вілл Поултер[39] | |||||
| Ентоні Кларк | Вілл Поултер[39] | |||||
| Абрагам Аластор | Вілл Поултер[39] | |||||
| Анжела Кларк | Еллен Девід[39] | |||||
| Енн Кларк | Еллен Девід[39] | |||||
| Вінс Барнс | Кевін Генчард[39] | |||||
| Леонард Карсон | Джордж Вейтман[39] | |||||
| Саймон Карвер | Девід Сміт[39] | |||||
| Меґан Кларк | Елла Роуз Кодерр[39] | |||||
| Данієль Кларк | Кайл Бейлі[39] | |||||
| Денніс Кларк | Кайл Бейлі[39] | |||||
| Емі Ламберт | Луїза Аткінс[39] | |||||
| Джозеф Ламберт | Мартін Велш[39] | |||||
| Джон Кларк | Алекс Івановічі[39] | |||||
| Джеймс Кларк | Алекс Івановічі[39] | |||||
| Девід Мілтон | Скотт Гейнінґ[39] | |||||
| Мері Мілтон | Голлі Сміт[39] | |||||
| Табіта Мілтон | Ребека Брірлі[39] | |||||
| Тейлор Кларк | Кейтлін Спонгаймер[39] | |||||
| Таня Кларк | Кейтлін Спонгаймер[39] | |||||
| Айзек Ворел | Фредді Болт[39] | |||||
| Томас Віман | Адам Джоветт[39] | |||||
| Балату | Зейдун Халаф[40] | |||||
| Дар Басрі | Набіл Ель Хафіф[40] | |||||
| Брукс | Бріттані Дризделль[40] | |||||
| Джої Ґомес | Семмі Азеро[40] | |||||
| Нік Кей | Мо Джуді-Ламур[40] | |||||
| Ерік Кінґ | Алекс Ґрейвенштайн[40] | |||||
| Рейчел Кінґ | Ешлі Тісдейл[40] | |||||
| Джейсон Колчек | Пол Зінно[40] | |||||
| Курум | Волід Гаммад[40] | |||||
| Нарам-Сін | Семі Карім[40] | |||||
| Нейтан Мервін | Алекс Малларі-молодший[40] | |||||
| Міллер | Марсель Джиннін[40] | |||||
| Салім Отман | Нік Тарабей[40] | |||||
| Клеріс Стоукс | Клер Макконнелл[40] | |||||
| Генрі Говард Голмс | Джон Даґлейш[41] | |||||
| Ерін Кінан | Ніккі Патель[41] | |||||
| Чарлі Лонніт | Пол Кей[41] | |||||
| Джозеф Морелло | Абдул Саліс[41] | |||||
| Марк Нестор | Фегінті Балоґан[41] | |||||
| Джеймі Тірґен | Ґлорія Обіаньйо[41] | |||||
| Джефф Вітман | Едвард Блюмел[41] | |||||
| Мері Вітман | Кітті Арчер[41] | |||||
| Кейт Вайлдер | Джессі Баклі[41] | |||||
| Джозеф Кернан | —
|
|||||
| Саманта Купер | —
| |||||
| Лаура Ейсель | —
| |||||
| Нолан Стеффорд | Денні Сапані[44] | |||||
| Бріанна Янґ | Лашана Лінч[29] | |||||
| Ентоні | Мілтон Л.[45] | |||||
| Беліал | Амелія Тайлер[45] | |||||
| Лайла | Амелія Тайлер[45] | |||||
| Шарлотта | Клер Фостер[45] | |||||
| Клаудія | Енджелін Ф.[45] | |||||
| Файрмен | Ед Еш[45] | |||||
| Роберт | Джон Морайтіс[45] | |||||
| Скарлетт | Енн Віттман[45] | |||||
Спільні елементи
Серія побудована на основі популярної літератури та кінематографу жахів, де кожна гра виступає своєрідною даниною окремому піджанру чи тропу. Гравці ухвалюють рішення від імені персонажів, а потім спостерігають за їхніми наслідками. Подібно до Until Dawn, у цих іграх використано концепцію «ефекту метелика», згідно з якою кожне рішення гравця може вплинути на фінал історії. Ігри підтримують кооперативний багатокористувацький режим, де кожен гравець керує окремим персонажем[46].
Кожна частина є самостійною історією, проте об’єднана з серією завдяки Куратору (озвучує Піп Торренс, модель — Тоні Панкгерст) — таємничому оповідачеві, який безпосередньо звертається до гравця, пояснює ігрову механіку та коментує ключові вибори. Сюжети також пов’язує його особистий простір — велика бібліотека під назвою «Репозиторій», де він зберігає кожну історію на полицях свого кабінету. Куратор представлений як надприродна сутність, яка нібито позбавлена можливості прямо втручатися у події, проте з’являється у тлі під час окремих смертей персонажів. У серії містяться натяки на те, що він може бути персоніфікацією Смерті[47]. Образ Куратора продовжує традицію Supermassive Games включати «оповідачів» у свої проєкти, які з’являються між ігровими епізодами та дають підказки або загадкові натяки. Вперше ця роль з’явилася в Until Dawn у вигляді психіатра доктора Гілла, а пізніше повторилася у The Quarry у вигляді ворожки Елізи[48].
Музична тема
Пісня «O Death», народна балада з Аппалачів, яка вперше прозвучала в Until Dawn, стала основною музичною темою антології. Дум-метал-версія у виконанні гурту Khemmis супроводжує кожну появу Куратора, виконуючи роль вступної теми та особистого мотиву[47], а у фінальних титрах кожної гри звучить унікальний варіант композиції.
Художній дизайн
Основним елементом логотипа серії та обкладинок усіх ігор є зображення черепа. У кожній грі він оформлений по-різному, містить натяки на сюжет і зображає персонажа головного актора. У Man of Medan череп доповнений компасним циферблатом у верхній частині. Усередині розташований Конрад, поруч із яким зображений «Ourang Medan» у зеленуватих тонах. На тлі — карта[49]. У Little Hope у передньому плані показаний Ендрю, поряд із Мері біля вогню та фігуркою, що висить на палиці. Позаду — обгоріла карта[50]. У House of Ashes зображено череп із іклами, у якому поміщені Рейчел і статуя Пазузу. На задньому плані — піщаникова стіна з різьбленими зображеннями, серед яких частина карти[51]. У The Devil in Me череп має металеву пластину, прикріплену до рота, з плямами крові. Усередині зображено Кейт, а також Дю'Мета та репліку «Готелю Всесвітньої виставки». На тлі розташована карта місцевості[52].
Примітки
- ↑ Yang, George (21 жовтня 2021). The Next Dark Pictures Anthology Game Has Been Revealed. GameSpot. Red Ventures. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Skrebels, Joe (11 липня 2019). Until Dawn Developer's Dark Pictures Anthology Is Planned for 8 Games. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ а б Benson, Shawne (2 листопада 2022). 11 New PS VR2 Games Announced: The Dark Pictures: Switchback VR, Cities VR – Enhanced Edition, Crossfire: Sierra Squad and More. PlayStation Blog. Sony Interactive Entertainment. Архів оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
- ↑ Phillips, Tom (12 лютого 2025). Until Dawn Developer Announces Release Date for Sci-Fi Horror Directive 8020. Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 12 лютого 2025. Процитовано 12 лютого 2025.
- ↑ а б Madsen, Hayes (18 червня 2025). Directive 8020 Feels Like Supermassive's Boldest Horror Game Yet. Inverse. Bustle Digital Group. Архів оригіналу за 19 червня 2025. Процитовано 20 червня 2025.
- ↑ Dedmon, Tanner (10 червня 2025). Directive 8020 Drifts Away from Dark Pictures Season 2 Label for "A Fresh Start". Comicbook.com. Savage Ventures. Архів оригіналу за 10 червня 2025. Процитовано 20 червня 2025.
- ↑ Donnelly, Joe (21 серпня 2018). The Dark Pictures Is a Horror Anthology Series from the Creators of Until Dawn. PC Gamer. Future plc. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ Moyse, Chris (21 листопада 2018). Upcoming Horror Title Man of Medan Receives Dramatic Extended Trailer. Destructoid. Gamurs. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ а б Moyse, Chris (28 вересня 2022). Dark Pictures Shockers Man of Medan & Little Hope Get PS5/Xbox Upgrade. Destructoid. Gamurs. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Nightingale, Ed (4 травня 2023). Man of Medan, First in the Dark Pictures Anthology, out Now On Switch. Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 4 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Rodriguez, Jason (28 серпня 2019). Man of Medan's Story: The Legend of the Ourang Medan. PC Invasion. Gamurs. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Making It in Unreal: How Man of Medan Made Narrative Horror Go Multiplayer. PCGamesN. NetworkN. 23 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ Böke, Ingmar (29 березня 2019). Pete Samuels – Supermassive Games. Adventure Gamers (англ.). DONVI Games. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ Taormina, Anthony (1 вересня 2019). Dark Pictures: Man of Medan Ending Explained. Game Rant. Valnet. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ Good, Owen S. (29 серпня 2019). Teaser Reveals Next Game in Dark Pictures Anthology. Polygon. Vox Media. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Gerblick, Jordan (8 липня 2020). The Dark Pictures Anthology: Little Hope Gets a New Trailer and October Release Date. GamesRadar+. Future plc. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Cooper, Dalton (6 травня 2020). The Dark Pictures: Little Hope Explains Horror Movie and Game Inspirations. Game Rant. Valnet. Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Phillips, Tom (11 червня 2021). The Dark Pictures Anthology: House of Ashes Arrives Just in Time for Halloween. Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Takahashi, Dean (27 травня 2021). The Dark Pictures Anthology: House of Ashes Takes Horror Under the Desert. VentureBeat. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Dinsdale, Ryan (24 серпня 2022). The Dark Pictures: The Devil In Me Arrives this November. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 24 серпня 2022. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Holland, Samantha (17 листопада 2022). The Dark Pictures Anthology: The Devil in Me Draws Inspiration from a Real-Life Murder Castle. Comic Book Resources. Valnet. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Henley, Stacey (25 серпня 2022). The Devil In Me Preview – The "Most Gruesome" Dark Pictures Game Yet. TheGamer. Valnet. Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Castellaw, Christopher (17 листопада 2022). The Dark Pictures Anthology Takes on Sci-Fi Horror with Directive 8020. GameRant. Valnet. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б Jones, Rebecca (25 листопада 2022). Urban Legends and Modern Myths: Supermassive on How The Dark Pictures Anthology Ties Together. Rock Paper Shotgun. Gamer Network. Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ The Dark Pictures [@TheDarkPictures] (31 грудня 2023). As Earth makes another rotation around the Sun, and we look to the stars on #NewYearsEve, you have to wonder what else is out there...🪐 #TheDarkPictures (Твіт). Архів оригіналу за 22 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024 — через X (раніше знана як Твіттер).
- ↑ Phillips, Tom (12 лютого 2025). Until Dawn Developer Announces Release Date for Sci-Fi Horror Directive 8020. Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 12 лютого 2025. Процитовано 12 лютого 2025.
- ↑ а б в Addison, Luke (15 жовтня 2024). Directive 8020's Will Doyle on Lashana Lynch's Casting, the Departure to Some New Unreal Engine 5 Powered Mechanics, and a "Backlog of Ideas" for the Future (Interview). FandomWire. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Gould-Wilson, Jasmine (4 вересня 2024). Supermassive Describes Directive 8020 as "The Thing in Space," but Even With the Survival Horror Elements, it's a Dark Pictures Game Through and Through. GamesRadar+. Future plc. Архів оригіналу за 4 вересня 2024. Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Doyle, Will (7 жовтня 2024). The Dark Pictures: Directive 8020 Boss Talks Revamped Gameplay and Real-Life Inspirations (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Leane, Rob. Radio Times Gaming. Процитовано 14 січня 2025 — через YouTube.
- ↑ Moyse, Chris (1 лютого 2022). Supermassive Games Trademarks Multiple New Dark Pictures Titles. Destructoid. Gamurs. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Dinsdale, Ryan (1 лютого 2022). Supermassive Seems to Have at Least 6 More Dark Pictures Anthology Games Planned. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Phillips, Tom (23 серпня 2024). Directive 8020 Is a Notable Upgrade to the Dark Pictures Anthology's Formula. Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 23 серпня 2024. Процитовано 28 січня 2025.
- ↑ LeBlanc, Wesley (23 січня 2023). PlayStation VR2 Launch Window Game, The Dark Pictures: Switchback VR, Delayed to March. Game Informer. GameStop. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ Barker, Sammy (2 листопада 2022). The Dark Pictures Brings a Fresh Rush of Blood to PSVR2. Push Square. Hookshot Media. Архів оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
- ↑ Orry, Tom (15 березня 2023). Switchback VR for PS VR2 Is so Scary I Genuinely Had Concerns for My Health. VG247. Gamer Network Limited. Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ а б в г д е ж и к л м The Dark Pictures Anthology: Man of Medan Cast. Behind the Voice Actors. Inyxception Enterprises. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю The Dark Pictures Anthology: Little Hope Cast. Behind the Voice Actors. Inyxception Enterprises. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с The Dark Pictures Anthology: House of Ashes Cast. Behind the Voice Actors. Inyxception Enterprises. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к л The Dark Pictures Anthology: The Devil in Me Cast. Behind the Voice Actors. Inyxception Enterprises. Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ Orry, Tom (15 березня 2023). Switchback VR for PS VR2 Is so Scary I Genuinely Had Concerns for My Health. VG247. Gamer Network Limited. Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Cuevas, Zackery (30 березня 2023). The Dark Pictures: Switchback VR Review. PCMag. Ziff Davis. Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Amoroso, Dan; Duckworth, Joshua (30 серпня 2024). Directive 8020 Dev Talks Taking Dark Pictures Series into Space. Game Rant. Valnet. Архів оригіналу за 21 листопада 2024. Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ а б в г д е ж и The Dark Pictures: Switchback VR Cast. Behind the Voice Actors. Inyxception Enterprises. Архів оригіналу за 29 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ Bolding, Jonathan (31 жовтня 2020). House of Ashes is the Next Dark Pictures Anthology Game, Here's the Trailer. PC Gamer. Future plc. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ а б Roberts, Gina (2 грудня 2021). Who Is Dark Pictures Anthology's Curator?. Comic Book Resources. Valnet. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 21 листопада 2024.
- ↑ First-Look at the Mysterious Curator in The Dark Pictures – Man of Medan. Bandai Namco Entertainment. Bandai Namco Holdings. 31 жовтня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 6 серпня 2022.
- ↑ McCormick, John Cal (28 серпня 2019). The Dark Pictures Anthology: Man of Medan Review (PS4). Push Square. Hookshot Media. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
- ↑ Croft, Ian (2 листопада 2020). The Dark Pictures Anthology: Little Hope Review (PS4). Push Square. Hookshot Media. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
- ↑ The Dark Pictures Anthology: House of Ashes to Launch on October 22nd with Pre-Orders Available Now!. Bandai Namco Entertainment. Bandai Namco Holdings. 10 червня 2021. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Stewart, Marcus (28 березня 2022). Jessie Buckley to Star in The Dark Pictures Anthology: The Devil In Me. Game Informer. GameStop. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 19 березня 2023.
Посилання
- Офіційний сайт (англ.)