The King of Limbs

The King of Limbs
Студійний альбом
ВиконавецьRadiohead
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Дата випуску18 лютого 2011
ЗаписанийТравень 2009 — січень 2011
ЖанрЕкспериментальний рок, електроніка
Тривалість37:34
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Студія звукозаписуБудинок Дрю Беррімор, Лос-Анджелес, Каліфорнія
Radiohead studio, Оксфордшир
ЛейблСамовидання, XL, TBD
ПродюсерНайджел Ґодріч
Хронологія Radiohead
Попередній
←
 In Rainbows – From the Basement
(2008)
TKOL RMX 1234567
(2011)
Наступний
→

The King of Limbs (укр. Король кінцівок) — восьмий студійний альбом англійського рок-гурту Radiohead. Він був самостійно виданий гуртом в цифровому форматі 18 лютого 2011 року, а 28 березня вийшов на фізичних носіях на лейблах XL Recordings та TBD Records.

На The King of Limbs Radiohead відійшли від стандартних структур пісень і методів запису, що використовувалися в їхній попередній роботі In Rainbows (2007). Альбом було створено разом із продюсером Найджелом Ґодрічем за допомогою семплів і звукових петель, а його тексти були натхненними турботою Тома Йорка про природне середовище. Платівку названо на честь стародавнього дуба, що ріс неподалік студії, а на обкладинці зображено природу та духів, натхненних казками.

Radiohead не випускали сингли з The King of Limbs, але зняли відеокліп на пісню «Lotus Flower». Після релізу гурт видав збірку реміксів TKOL RMX 1234567, концертне відео The King of Limbs: Live from the Basement та пісні «Supercollider» і «The Butcher», що не увійшли до альбому. Концертний тур був перерваний після інциденту в Торонто, де через обвал тимчасової сцени загинув технік гурту Скотт Джонсон.

Альбом дебютував на сьомій позиції британського чарту UK Albums, а в американському Billboard 200 дістався третього місця. Версія для скачування розійшлася накладом понад 300 000 копій, а вінілове видання стало бестселером у Великій Британії. Попри нетрадиційне виробництво і коротку тривалість, що спричинили неоднозначну реакцію слухачів, The King of Limbs був визнаний одним з найкращих релізів року та був номінований на «Ґреммі» як найкращий альбом альтернативної музики, проте ретроспективно вважається однією з найслабших робіт Radiohead.

Запис

Джонні Ґрінвуд написав програмне забезпечення для семплування, яке було використано для створення The King of Limbs.

Radiohead працювали над The King of Limbs з перервами з травня 2009 по січень 2011 року, зі своїм давнім продюсером Найджелом Ґодрічем[1]. Окрім власної студії в Оксфордширі, альбом записувався в будинку акторки Дрю Беррімор у Лос-Анджелесі, де музиканти провели три тижні на початку 2010 року[2][3][4].

Radiohead хотіли уникнути повторення затяжного процесу запису свого попереднього альбому In Rainbows (2007).[5] За словами вокаліста Тома Йорка, вони відчували, що їм «потрібен новий набір причин», щоб продовжувати працювати»[6]. Автор обкладинки Стенлі Донвуд казав, що якщо In Rainbows був «дуже чіткою заявою», то їхній новий альбом став більш ефемерним та тимчасовим, записаним із наміром створити щось, «чого майже не існувало»[7].

У той час, як In Rainbows було створено на основі матеріалу з живих виступів Radiohead, The King of Limbs став результатом студійних експериментів музикантів, бо Йорк прагнув відійти від традиційних методів запису[8]. Мультиінструменталіст Джонні Ґрінвуд казав: «Ми не хотіли брати в руки гітари та писати послідовності акордів. Ми також не хотіли сидіти перед комп'ютером. Ми хотіли третього — грати й програмувати»[1]. Під час перебування в Лос-Анджелесі Йорк з Ґодрічем зацікавилися діджеїнгом, і продюсер запропонував двотижневий експеримент, під час якого замість звичайних інструментів гурт використовував діджейські пульти та програмне забезпечення для емуляції вінілових платівок[1]. За словами Найджела: «Той двотижневий експеримент перетворився на довбані пів року. І це перетворилося на новий запис»[9].

Radiohead зібрали більшу частину альбому, зациклюючи та редагуючи зразки своєї гри за допомогою програмного забезпечення, написаного Ґрінвудом[1][10]. Йорк писав мелодії та тексти поверх послідовностей звуків[11], порівнюючи це з процесом монтажу фільму[12]. Гітарист Ед О'Браєн розповідав: «Ми билися головою о цегляну стіну, коли знали, що щось було чудовим, як „Bloom“, але незавершеним… А потім [у Коліна Ґрінвуда] з'являлася басова партія, і Том починав співати. І пісня раптово ставала в сто разів кращою»[1]. За словами Ґодріча, результатом студійних сесій став «гігантський безлад, на розбирання якого у мене пішло десь півтора року»[13].

24 січня 2010 року Radiohead призупинили запис, щоб виступити в голлівудському Театрі Генрі Фонди та зібрати кошти для благодійної організації Oxfam, яка займалася ліквідацією наслідків землетрусу на Гаїті у 2010 році. Виступ був випущений безплатно в Інтернеті в грудні 2010 року під назвою Radiohead for Haiti і включав виконання Йорком на гітарі майбутнього треку з King of Limbs «Lotus Flower»[14].

Зміст альбому

Музика і тексти

Назва альбому походить від Короля кінцівок, стародавнього дерева у Савернейкському лісі, графство Вілтшир.

За словами Йорка, The King of Limbs був «візуальним» альбомом, а ілюстрації та тексти пісень про «дикість» і «мутацію» були натхненними турботою музиканта про природне середовище[15]. Альбом названий на честь Короля кінцівок, стародавнього дуба у Савернейкському лісі у Вілтширі, недалеко від Тоттенхем-хаусу, де Radiohead записували In Rainbows[16].

В журналі Rolling Stone зауважили, що на The King of Limbs Radiohead відійшли від традиційної рок-музики та звичних структур пісень на користь «похмурої, насиченої ритмами електроніки, балад у темпі льодовиків та ембієнтної психоделії»[17]. Оглядач Девід Фріке відзначив, що деякі треки «зависають і пульсують радше як пропозиції, ніж пісні, а екзотичне бурмотіння не поспішає перетворюватися на декларативні твердження»[1].

Альбом містив велику кількість семплів, звукових петель та ембієнтних звуків[18][19][20], в тому числі й природних, таких як пташиний спів або шум вітру[21]. На сайті Pitchfork писали, що платівка складається з «агресивних ритмів, зроблених з вишуканих шматочків цифрового сміття, роботоподібно повторюваних, але по-людськи нестерпних, пересохлих заростей барабанних партій, прикрашених швидкоплинними моментами мелодійного полегшення»[22]. За словами Еда О'Браєна, «ритм — це і є король кінцівок», і саме він «командує записом»[23]. Деякі критики також звернули увагу на вплив дабстепу[24][25][26].

The King of Limbs складається з восьми треків і триває 37 хвилин, що робить його найкоротшим альбомом Radiohead.[27] На думку Еда О'Браєна, гурт зумів відчути, що ідеальний альбом має тривати близько 40 хвилин; оглядач наводив як приклад класичний альбом Марвіна Гея What's Going On, ще коротший за The King of Limbs[28].

Перший трек «Bloom» був натхненний документальним серіалом BBC про природу «Блакитна планета»[29]; в ньому можна почути закільцьоване фортепіано, валторни та складні ритми[21][30]. «Morning Mr. Magpie» містить «невтомні гітари»[21], а «Little by Little» поєднує гітарне звучання із брязкотом перкусії[30]. «Feral» містить розрізнені вокальні семпли[19] і «мульчовані» барабани[30]. «Lotus Flower» вирізняється синтезованим басом і фальцетом Йорка[21]. «Codex» — схожа за настроєм фортепіанна балада, в якій можна почути трубу, струнні[21] та драм-машину Roland TR-808[3]. «Give Up the Ghost» — балада під акустичну гітару з багатошаровими вокальними гармоніями[21]. Заключний трек «Separator» виконується під акомпанемент гітар, фортепіано, барабанного лупу, а до вокалу додано ефект луни[21].

Оформлення

Обкладинка The King of Limbs була створена Томом Йорком спільно з давнім приятелем-художником Radiohead Стенлі Донвудом[31]. Як і в попередніх альбомах Radiohead, Донвуд працював неподалік від гурту, коли ті записувалися в студії[32]. Спочатку художник намалював портрети учасників Radiohead олійними фарбами у стилі Герхарда Ріхтера, але відмовився від них: «Я ніколи раніше не малював олією, і я не Герхард Ріхтер, тож це була просто серія намальованих катастроф»[33]. Натомість музика наштовхнула Донвуда на думку про «величезні різноколірні собори дерев, з музикою, що відлунювала від гілок, поки дивна фауна ховалася в тумані»[32], і протягом року вони з Йорком «малювали дерева з очима, кінцівками, ротами та фамільярами»[32], створюючи «дивних багаторуких істот», натхненних північноєвропейськими казками[34]. Серед графічних референсів до альбому Донвуд називав зображення Рагнарока, міфічної битви наприкінці світу, та ілюстрації ідеалізованої «Першорослини» (нім. Urpflanze), яку описав та намагався знайти Йоганн Гете[34].

Для спеціального видання The King of Limbs Донвуд хотів створити щось «у стані потоку»[32]. Він обрав газету, яка вицвітає під сонячним світлом, через її ефемерність[34]; це мало відображати природну тематику альбому, віддзеркалюючи природний розпад живих істот.[32] Для оформлення альбому Донвуд черпав натхнення з підпільних газет і журналів 1960-х років, таких як Oz та International Times, та запозичив шрифти з американських газет часів Великої депресії[32]. Спеціальне видання альбому також містило аркуш з ілюстраціями на промокальному папері, що робило його схожим на величезний аркуш «марок» ЛСД. Донвуд посміхався: «Теоретично…, не те щоб я пропоную щось настільки незаконне, але хтось міг би… І я не думаю, що хтось раніше використовував такий маркетинговий хід»[35]. Завдяки креативному оформленню альбом було номіновано на «Ґреммі» в категорії «Найкраще коробкове видання або спеціальне лімітоване видання»[36].

Вихід альбому

Анонс

Гурт анонсував вихід нового альбому на своєму сайті 14 лютого 2011 року[37]. The King of Limbs мав вийти 19 лютого, проте був опублікований на день раніше, ніж очікувалося, оскільки сайт був готовий раніше запланованого терміну[17]. Спеціально для релізу альбому, який відбувся власними силами гурту без участі лейблів звукозапису, Radiohead зареєстрували компанію Ticker Tape Ltd, повторивши схему, яку вперше використали на In Rainbows, коли створили фірму Xurbia Xendless Ltd[38]. Версія для завантаження продавалася за £6[39].

Репортер NME Метт Вілкінсон стверджував, що несподіваний реліз був «геніальним рішенням», яке викликало ажіотаж і «зробило так, що фанати вважали себе частиною блискучого, ексклюзивного клубу». Іншої думки дотримувався заступник редактора NME Мартін Робінсон, назвавши реліз «антиспоживацьким позерством для завоювання фанатів, а потім повною експлуатацією цієї лояльності»[40].

Видання

Стенлі Донвуд та Том Йорк роздають безплатну промо-газету Universal Sigh біля магазину Rough Trade у Лондоні

18 лютого — в день виходу альбому — Radiohead випустили на YouTube чорно-білий кліп на пісню «Lotus Flower»[17], героєм якого став танцюючий співак гурту. Режисером кліпу став Гарт Дженнінгс, а хореографом — Вейн Макгрегор[41]. Відео надихнуло на створення інтернет-мему «Танцюючий Том Йорк», в якому фанати змінювали аудіо або візуальний ряд[42], а «#thomdance» став популярним гештегом у Твіттері[43]. Промо-трансляція кліпу на славнозвісному токійському пішохідному переході Сібуя була скасована з міркувань безпеки[44].

28 березня 2011 року The King of Limbs вийшов на компакт-дисках та вінілі на лейблах XL Recordings у Великій Британії, TBD Records — у США і Hostess Entertainment — в Японії[45][46]. Спеціально для релізу гурт випустив газету Universal Sigh — 12-сторінковий таблоїд, надрукований як офсетна літографія на газетному папері, і оформлений подібно до таких безплатних газет, як LA Weekly або London Lite[47]. Видання містило ілюстрації, вірші та тексти пісень, а також оповідання Донвуда, Джея Гріффітса та Роберта Макфарлейна[48]. Газета розповсюджувалася у незалежних музичних магазинах по всьому світу в день роздрібного релізу[49], а Донвуд і Йорк особисто роздавали примірники Universal Sigh у музичному магазині Rough Trade у східному Лондоні[47].

Спеціальне видання альбому The King of Limbs вийшло 9 травня 2011 року та продавалося за £30[39]. Воно складалося з компакт-диска і двох 10-дюймових вінілових платівках, та мало додаткову обкладинку, спеціальний конверт та упаковку з біорозкладного пластику[39].

Продажі

На сайті Radiohead, де The King of Limbs був ексклюзивно доступний протягом майже двох місяців до виходу в роздріб, було продано від 300 000 до 400 000 завантажених копій[1]. За оцінками співменеджера Radiohead Кріса Хаффорда, Radiohead заробили на The King of Limbs більше грошей, ніж на будь-якому з попередніх альбомів, оскільки більшість продажів було здійснено через власний сайт без залучення звукозаписної компанії[1].

Роздрібне видання дебютувало на сьомій сходинці британського хіт-параду UK Albums[50], перервавши серію із п'яти послідовних попадань альбомів Radiohead на перше місце у Великій Британії[51], і розійшлося накладом 33 469 копій за перший тиждень[50]. Показники продажів грамофонних платівок в країні склали понад 20 000 копій за першу половину 2011 року, що дорівнювало 12 % від усіх проданих за цей період платівок[52], зробивши The King of Limbs найбільш продаваним вініловим альбомом 2011 року[32]. Станом на квітень 2015 року це був другий найбільш продаваний вініл десятиліття у Великій Британії, після AM Arctic Monkeys[53]; щоправда, наприкінці декади альбом опустився на 72 місце через повернення моди на вініл[54].

У США роздрібне видання дебютувало на шостому місці в чарті Billboard 200, а його продажі за перший тиждень склали 69 000 копій[55]. Наступного тижня було продано ще 67 000 копій, що дозволило альбому піднятися на найвище для себе третє місце[56]. До квітня 2012 року у США було продано 307 000 роздрібних копій The King of Limbs, але вперше в історії Radiohead цього виявилося недостатньо для золотої сертифікації[1]. Низькі продажі пов'язували із несподіваністю релізу, а співменеджер Radiohead Брайс Едж розповідав, що деякі шанувальники навіть не здогадувалися про вихід нового альбому гурту[1].

Пов'язані релізи

16 квітня 2011 року Radiohead випустили ще дві пісні з сесій The King of Limbs, «Supercollider» і «The Butcher», як подвійний сингл до Дня магазину звукозапису. Через кілька днів треки стали доступними для безплатного завантаження усім, хто придбав The King of Limbs на сайті Radiohead[57].

У червні 2011 року Radiohead анонсували серію реміксів на композиції з King of Limbs від різних електронних виконавців[58]. Йорк казав, що гурт хотів продовжити експерименти з піснями, віддавши їх авторам реміксів, і йому подобалася ідея музики, яка не була «викарбувана в камені».[59] Ремікси увійшли до альбому TKOL RMX 1234567, який був випущений у вересні 2011 року[60].

Radiohead виконали весь альбом The King of Limbs наживо для проєкту The King of Limbs: Live from the Basement, що транслювався на BBC в липні 2011 року і вийшов на DVD і Blu-ray в грудні 2011 року[61][62]. За словами Ґодріча, цей виступ був спробою перезаписати «дуже механізований» альбом і показати його в новому світлі[63].

11 лютого 2014 року Radiohead випустили додаток Polyfauna, створений разом з британською студією Universal Everything, що містив музику і зображення з вступної композиції The King of Limbs «Bloom». Його назва та концепція були натхнені проєктом Б'єрк Biophilia. Том Йорк зізнавався, що додаток «виник із зацікавлення ранніми експериментами з комп’ютерним життям та уявними істотами нашої підсвідомості»[64].

2017 року Radiohead записали з кінокомпозитором Гансом Циммером нову версію пісні «Bloom» для документального природничого серіалу на BBC «Блакитна планета 2». Трек вийшов під назвою «(ocean) bloom» та містив оновлений вокал Йорка, записаний разом з концертним оркестром BBC. У пресрелізі співак відзначив, що пісня «Bloom» була натхнена оригінальним серіалом «Блакитна планета», тож він був радим, що «зміг пройти повне коло з піснею»[29].

Концертний тур

Radiohead виконують пісню «Bloom» на концерті в Канзас-Сіті (Міссурі) 11 березня 2012 року

Radiohead не виконували The King of Limbs наживо кілька місяців після виходу, оскільки Йорк хотів продовжити студійну роботу, а на аранжування альбому для концертних виступів був потрібен час[1]. Для виконання складних ритмів залучили другого барабанщика Клайва Дімера, який працював з гуртами Portishead і Get the Blessing. Основний барабанщик гурту Філ Селвей згадував: «Це було захоплююче. Один грав у традиційній манері, інший майже імітував драм-машину. Це було схоже на гру дітей в іграшки-штовхачі, дуже цікаво»[65]. Дімер залишився в концертному складі Radiohead і під час їхніх наступних турів[66].

24 червня 2011 року Radiohead без анонсу виступили на фестивалі Ґластонбері, виконавши переважно новий матеріал. Критик The Guardian Розі Свеш дала змішану оцінку виступу, зазначивши, що публіка сподівалася почути старі пісні[67]. У вересні Radiohead відіграли два концерти в нью-йоркському Roseland Ballroom[68], а також виступили на прем'єрі сезону телешоу Saturday Night Live[69] і в спеціальному випуску телепередачі The Colbert Report[70]. Наступного року Radiohead продовжили виступи Європою, Північною Америкою та Азією, взявши участь у фестивалях Bonnaroo, Coachella і Fuji Rock[71]. Переважна кількість концертів гурту відбувалася у приміщеннях, оскільки, за словами О'Браєна, «точне і деталізоване звучання» King of Limbs не підходило для відкритих майданчиків[72].

16 червня 2012 року під час підготовки до концерту в парку Даунсв'ю в Торонто обвалилася сцена, в результаті чого загинув барабанний технік Скотт Джонсон і отримали поранення ще троє членів команди Radiohead[73]. Концерт було скасовано, а дати гастролей Radiohead в Європі перенесено[74]. Radiohead вшанували пам'ять Джонсона і сценічної команди на наступному концерті у французькому місті Нім у липні[75]. 2013 року Live Nation Canada Inc, двом іншим організаціям та інженеру, відповідальному за встановлення сцени, було пред'явлено 13 звинувачень[76]. Після тривалих затримок, справу було закрито у 2017 році згідно з Правилом Джордана, яке накладало часові обмеження на судовий розгляд[76]; у відповідь Radiohead випустили заяву, в якій засудили це рішення[77]. На початку 2019 року в Онтаріо відновили розслідування інциденту, і 10 квітня суд присяжних виніс вирок про смерть від нещасного випадку[78].

Сприйняття

Критичні відгуки

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
AnyDecentMusic? 7.6/10[80]
Metacritic 80/100[79]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3.5/5 зірок[18]
The A.V. Club B+[81]
Entertainment Weekly B[82]
The Guardian 4/5 зірок[83]
The Independent 4/5 зірок[84]
NME 7/10[85]
Pitchfork 7.9/10[30]
Q 4/5 зірок[86]
Rolling Stone 4/5 зірок[87]
Spin 8/10[88]

На сайті-агрегаторі Metacritic, який збирає оцінки мейнстрімних критиків, The King of Limbs отримав середню оцінку 80 зі 100 балів на основі 40 рецензій, що означає «загалом схвальні відгуки»[79]. Майкл Бродо з The Boston Globe відзначив «напружений спокій, який підтримують ці вісім пісень; спокій, який, здається, постійно готовий тріснути», і написав, що «там, де In Rainbows був м'яким, але жвавим — альбомом, який, здавалося, кудись рухався, — ці пісні моторошнуваті й підступні; вони повзуть, як тіні»[89]. Корі Біслі з PopMatters писав: «The King of Limbs — прекрасний альбом, який вимагає більш усвідомленого прослуховування, ніж його попередник, але при цьому викликає не менше — якщо не більше — захоплення»[90].

Франсуа Маршан з Vancouver Sun написав, що The King of Limbs «поєднує багато різних стилів Radiohead» і «вартий уваги»[91]. Критик Роберт Крістгау нагородив його двозірковою «почесною згадкою» і рекомендував пісні «Little by Little» і «Bloom».[92] Критик Quietus Бен Грем відчував, що альбом може стати найкращою роботою Radiohead, назвавши його поверненням до стилю Kid A і Amnesiac з «більшою зрілістю і вагою досвіду, який збагачує як пісні, так і процес»[93]. Нарешті, оглядач Rolling Stone Джон Долан визнав, що це «найфанковіший альбом Radiohead і один з їхніх найневловиміших»[94].

Деякі критики вважали The King of Limbs менш інноваційним, ніж попередні альбоми Radiohead. Марк Пітлік з Pitchfork писав, що це був «добре відомий ландшафт для Radiohead, і хоча він продовжує приносити корисні результати, але гуртові не вистачає фірмового прагнення змінити правила гри»[30]. Редактор AllMusic Стівен Томас Ерлвайн відзначав, що «Radiohead роблять те, що вони роблять… без спалахів і претензій, плавно переходячи від ролі першопрохідців до ремісників»[18]. Люк Льюїс з NME вважав, що це «альбом, який викликає повагу до ремесла, а не поклоніння перед його величчю»[85].

Рейтинги та нагороди

The King of Limbs був названий одним з найкращих альбомів 2011 року такими виданнями, як The Guardian[95], Mojo[96], NME[97]. PopMatters[98], Uncut[99] та Rolling Stone[100]. Еван Соді погодився, що альбом «не переписував правила», як це робив Kid A, проте наголошував, що «Radiohead не потрібно постійно бути новаторськими, щоб створювати чудові альбоми, і [The King of Limbs] є доказом тому»[98]. В журналі Rolling Stone підкреслили, що хоча спочатку The King of Limbs міг здатися стриманим, незакінченим та навіть антироковим, але «повторне занурення» розкривало невідомі музичні грані: «Це був альбом, який зростав протягом усього року — у вашій кімнаті та на сцені»[100].

На 54-й церемонії вручення премії «Ґреммі» The King of Limbs був номінований у категоріях «Найкращий альбом альтернативної музики» та «Найкраще коробкове видання або спеціальне лімітоване видання». Пісня «Lotus Flower» була номінована у категоріях «Найкраще короткометражне музичне відео», «Найкраще рок-виконання» та «Найкраща рок-пісня»[101].

Ретроспективні оцінки

За десять років після виходу The King of Limbs критик Consequence of Sound Джордан Блюм і автор Stereogum Кріс Девілль назвали його найбільш суперечливим альбомом Radiohead. Вони згадали, що деякі фанати вважали платівку занадто короткою, занадто «поверхневою й ефемерною», та пояснювали це очікуваннями після «теплого і доступного» альбому In Rainbows, чий новаторський підхід «плати скільки хочеш» посилив вплив Radiohead. Девілль також припускав, що список композицій, який містив менш доступні пісні в першій половині, призвів до втрати частини слухачів[102][103].

2024 року на сайті Uproxx опублікували рейтинг альбомів Radiohead, та сольних або сторонніх проєктів музикантів гурту. Культурний критик Стівен Гайден поставив The King of Limbs на 16 місце, найнижче серед усіх альбомів Radiohead, але пояснив: «У цьому випадку „найгірший“ не є синонімом поганого… Якщо оцінювати каталог будь-якого гурту…, ви почнете з найкращого та закінчите найгіршим. Так працює гравітація. Але не всі найгірші альбоми гуртів однакові… Найгірший альбом Radiohead кращий за найгірший альбом Five Finger Death Punch, а також кращий за найкращий альбом Five Finger Death Punch. Найгірший альбом Radiohead все одно досить непоганий»[104].

2025 рок в журналі Mojo проранжували всі альбоми Radiohead, і The King of Limbs опинився на восьмому місці з десяти, обійшовши лише Pablo Honey та I Might Be Wrong. Піт Пафідес та Кріс Кетчпол шкодували про те, що якщо з нього прибрати всі слабкі треки, такі як «Feral» або «Bloom», то лонгплей перетвориться на мініальбом. Автори відзначили, що поодинокі пісні з платівки «могли порівнятися з усім зі славетного минулого Radiohead», але навіть для затятих фанатів їх було занадто мало[105].

Довідкові дані

Список композицій

Всі пісні написані Radiohead.

#НазваТривалість
1.«Bloom»5:15
2.«Morning Mr Magpie»4:41
3.«Little by Little»4:27
4.«Feral»3:13
5.«Lotus Flower»5:01
6.«Codex»4:47
7.«Give Up the Ghost»4:50
8.«Separator»5:20
37:34

Учасники запису

Місця в чартах

Сертифікації

Сертифікати продажів для The King of Limbs
Регіон Сертифікація Продажі
Канада (Music Canada)[119] Золотий 40 000^
Іспанія — 2,287[120]
Велика Британія (BPI)[121] Золотий 100 000^
США — 370,000[122]

^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Fricke, David (26 квітня 2012). Radiohead reconnect. Rolling Stone. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2024.
  2. ↑ Michaels, Sean (23 березня 2011). Did Radiohead record King of Limbs at Drew Barrymore's house?. The Guardian. London. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  3. ↑ а б BBC Radio 6 Music - Gilles Peterson, Four Tet sits in. BBC. 17 листопада 2018. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  4. ↑ Have Radiohead recorded a new album in Hollywood?. NME. 4 лютого 2010. Процитовано 24 лютого 2024.
  5. ↑ Rodrigo Davies (21 червня 2010). Ed O'Brien says band have changed direction with new material. BBC. Архів оригіналу за 25 червня 2010. Процитовано 24 лютого 2024.
  6. ↑ 'Everything in Its Right Place' interview outtake: "Outtake from my recent @npratc interview with Thom and Ed. About the weirdness of celebrity". All Things Considered. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  7. ↑ Take Cover: Radiohead: The King of Limbs. Pitchfork. Архів оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2011-05-05 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Oliveira, Michael (20 вересня 2010). Radiohead going back to the studio to 'take stock' of new recorded material. The Canadian Press. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2011-07-07 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Greene, Andy (8 червня 2017). 19 Things We Learned Hanging Out With Radiohead. Rolling Stone. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 24 лютого 2024.
  10. ↑ Buxton, Adam (7 липня 2013). Colin Greenwood, Jonny Greenwood and Adam Buxton sit in, Jarvis Cocker's Sunday Service. BBC Radio 6 Music. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 24 лютого 2024.
  11. ↑ Al tuntún (2 вересня 2011). Uno tiene que encontrar su voz. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  12. ↑ Everything In Its Right Place. All Things Considered. 7 жовтня 2011. NPR.
  13. ↑ Snapes, Laura (25 лютого 2020). Nigel Godrich: your questions answered on Radiohead, Macca and Marmite. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
  14. ↑ Appleford, Steve (25 січня 2010). Radiohead Rock For Haiti at Small Los Angeles Benefit Show. Rolling Stone. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  15. ↑ 'Everything in Its Right Place' interview outtake: "Another outtake from my @Radiohead interview on @npratc with Thom and Ed. What's The King of Limbs about?". All Things Considered. Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  16. ↑ Goodwyn, Tom (16 лютого 2011). Radiohead unveil first King of Limbs band photo. NME. Процитовано 24 лютого 2024.
  17. ↑ а б в Matthews, Perpetua (18 лютого 2011). Radiohead Release New Album The King of Limbs One Day Early. Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  18. ↑ а б в Erlewine, Stephen Thomas. The King of Limbs – Radiohead. AllMusic. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  19. ↑ а б Alexis Petridis (25 лютого 2011). Radiohead: The King of Limbs review. The Guardian. London. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  20. ↑ Powers, Ann. Snap Judgment: Radiohead's The King of Limbs. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  21. ↑ а б в г д е ж Gill, Andy (19 лютого 2011). Listen: The King of Limbs, Radiohead – Reviews. The Independent. London. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  22. ↑ Harvell, Jess. Radiohead: TKOL RMX 1234567. Pitchfork. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
  23. ↑ O'Brien, Ed (12 квітня 2012). Radiohead: Amor y Luz. La Semana De Frente (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Por Rulo.
  24. ↑ McCormick, Neil (11 February 2011). «Radiohead: King of Limbs, Album Review» [Архівовано 21 листопада 2018 у Wayback Machine.]. The Daily Telegraph. Telegraph Media Group.
  25. ↑ Hermes, Will (18 February 2011). «Radiohead's 'The King of Limbs': A Track-by-Track Breakdown» [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Rolling Stone.
  26. ↑ Downer, Adam (19 February 2011). «Radiohead — The King of Limbs (staff review)» [Архівовано 3 лютого 2013 у Archive.is]. Sputnikmusic.
  27. ↑ Radiohead The King of Limbs Album Review. Rolling Stone. 17 березня 2011. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 24 лютого 2024.
  28. ↑ Radio 5 live Programmes – Fighting Talk, Music Special. BBC. 16 квітня 2011. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  29. ↑ а б The ultimate chill out song? Radiohead record new music for David Attenborough's Blue Planet 2. The Telegraph. Press Association. 14 вересня 2017. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  30. ↑ а б в г д Pytlik, Mark (24 лютого 2011). Radiohead: The King of Limbs. Pitchfork. Архів оригіналу за 23 квітня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  31. ↑ Goodman, Elizabeth (12 червня 2006). Radiohead's Secret Weapon. Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  32. ↑ а б в г д е ж Bennett, Ross (29 листопада 2011). Radiohead Breathe New Life into Vinyl. Mojo. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  33. ↑ NME Blogs | Stanley Donwood on the Stories Behind His Radiohead Album Covers. NME.COM. 27 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 24 лютого 2024.
  34. ↑ а б в Stanley Donwood: Work on Paper. Creative Review. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2012-09-30 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Williams, Ezra (27 квітня 2011). The King of Limbs newspaper album by Stanley Donwood. Creative Review. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2015-03-19 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Nominess and Winners. Grammy.com. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  37. ↑ Radiohead releasing new album The King Of Limbs on Saturday (19 Feb). NME. 14 лютого 2011. Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  38. ↑ Radiohead album comes closer with discovery they have set up new company. The Guardian (брит.). 8 січня 2016. ISSN 0261-3077. Процитовано 4 лютого 2026.
  39. ↑ а б в Swash, Rosie (14 лютого 2010). Radiohead to release new album this Saturday. The Guardian. London: GMG. OCLC 60623878. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  40. ↑ Lewis, Luke (26 February 2011). «Radiohead's royal return». NME.
  41. ↑ Young, Alex (18 лютого 2011). Watch: Radiohead – 'Lotus Flower'. Consequence of Sound. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  42. ↑ Adam Markovitz. Dancing Thom Yorke meme meets Lady Gaga, Guns N' Roses, 'Black Swan': Which is your favorite?. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  43. ↑ Mike Diver (18 лютого 2011). Review of Radiohead — The King of Limbs. BBC. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  44. ↑ Wilks, Jon (18 лютого 2012). Radiohead tweet Tokyo. Time Out Tokyo. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  45. ↑ Comer, M. Tye (14 лютого 2010). Radiohead to Release New Album, 'King of Limbs,' on Feb. 19. Billboard. Billboard. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  46. ↑ Ela, Priya (22 березня 2011). Radiohead thank Drew Barrymore on The King Of Limbs sleeve. NME (брит.). Процитовано 24 лютого 2024.
  47. ↑ а б Stanley Donwood on Radiohead's Universal Sigh newspaper. NME. 4 квітня 2011. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  48. ↑ Phillips, Amy (28 березня 2011). Read the Radiohead newspaper. Pitchfork. Архів оригіналу за 18 квітня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  49. ↑ Radiohead fans read all about it in the Universal Sigh. The Guardian. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  50. ↑ а б Jones, Alan (3 квітня 2011). Adele claims album record but loses to Lopez in singles. Music Week. United Business Media. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  51. ↑ Radiohead. Official Charts Company. Процитовано 24 лютого 2024.
  52. ↑ Lindvall, Helienne (22 липня 2011). Behind the music: Should the music industry put digital first?. The Guardian. London. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  53. ↑ The Official Top 40 Biggest Vinyl Singles and Albums of the decade so far. Official Charts Company. 13 квітня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 24 лютого 2024.
  54. ↑ Myers, Justin (14 грудня 2019). Official Top 100 biggest selling vinyl albums of the decade. Official Charts (англ.). Процитовано 4 лютого 2026.
  55. ↑ Caulfield, Keith (6 квітня 2011). Britney Spears Snares Sixth No. 1 on Billboard 200 with 'Femme Fatale. Billboard. Los Angeles: Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  56. ↑ Caulfield, Keith (13 квітня 2011). Adele's '21' Hits 1 Million, Returns to No. 1 on Billboard 200. Billboard. Los Angeles: Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  57. ↑ Peoples, Glenn (20 квітня 2011). Radiohead thanks online buyers with two free tracks. Billboard (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  58. ↑ O'Neal, Sean (6 червня 2011). Radiohead to repackage The King of Limbs again as a vinyl remix series. The A.V. Club. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  59. ↑ Radiohead's Thom Yorke: 'Remix culture is healthy for music' – audio. NME (брит.). 27 вересня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  60. ↑ Hyden, Steven (9 вересня 2011). Radiohead remix album set for release in September. The A.V. Club. Архів оригіналу за 22 жовтня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  61. ↑ Jonathan, Emma (3 травня 2011). BBC Worldwide takes exclusive Radiohead performance to the world. BBC. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  62. ↑ Radiohead: From the Basement – on DVD and BluRay. 9 листопада 2011. Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2011-11-10 у Wayback Machine.]
  63. ↑ Nigel Godrich talks from the Basement's return, Radiohead webcasts, and more. Pitchfork (амер.). 2 серпня 2021. Процитовано 24 лютого 2024.
  64. ↑ Carrie Battan (11 лютого 2014). Radiohead Release PolyFauna App. Pitchfork. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  65. ↑ Phil Selway and the evolution of rock drumming in the digital age. Mono. 9 листопада 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  66. ↑ Monroe, Jazz (20 травня 2016). Radiohead in Amsterdam: a tour opener live blog. Pitchfork. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 24 лютого 2024.
  67. ↑ Swash, Rosie (24 червня 2011). Radiohead at Glastonbury 2011 — review. The Guardian (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  68. ↑ Fusilli, Jim (29 вересня 2011). Radiohead rocks Roseland. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 31 жовтня 2011. Процитовано 26 жовтня 2011.
  69. ↑ Anderson, Kyle (27 вересня 2011). Radiohead drop woozy 'Lotus Flower' and 'Staircase' on SNL: What did you think?. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  70. ↑ Freeman, Hadley (27 вересня 2011). Radiohead deliver a few surprises on The Colbert Report. The Guardian. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  71. ↑ Young, Alex (5 травня 2012). Radiohead announces more U.S. tour dates. Consequence of Sound. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  72. ↑ Garvan, Sinead (4 лютого 2011). Radiohead UK arena tour. BBC Radio 6 Music. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
  73. ↑ Radiohead stage collapse 'kills one' in Canada. BBC News. 17 червня 2012. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 24 лютого 2024.
  74. ↑ Radiohead Cancel Shows, Release Statement on Stage Collapse. 21 червня 2012. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  75. ↑ Radiohead Honor Late Drum Tech at First Show Since Stage Collapse | Music News. Rolling Stone. 11 липня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  76. ↑ а б 'I feel so let down by Canada': Radiohead and drum tech's parents demand answers in his Toronto death. CBC News. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  77. ↑ Monroe, Jazz (8 вересня 2017). Radiohead on stalled stage collapse case: "We are appalled". Pitchfork (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 24 лютого 2024.
  78. ↑ Sodomsky, Sam (11 квітня 2012). Radiohead share statement following stage collapse inquest. Pitchfork. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  79. ↑ а б Reviews for The King of Limbs by Radiohead. Metacritic. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  80. ↑ The King of Limbs by Radiohead reviews. AnyDecentMusic?. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  81. ↑ Hyden, Steven (22 лютого 2011). Radiohead: The King of Limbs. The A.V. Club. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  82. ↑ Petrusich, Amanda (24 червня 2011). The King of Limbs. Entertainment Weekly. № 1144. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 24 лютого 2024.
  83. ↑ Petridis, Alexis (24 лютого 2011). Radiohead: The King of Limbs – review. The Guardian. London. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  84. ↑ Gill, Andy (19 лютого 2011). First listen: The King of Limbs, Radiohead. The Independent. London. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  85. ↑ а б Lewis, Luke (26 лютого 2011). Album review: Radiohead – The King of Limbs (XL). NME. Архів оригіналу за 1 квітня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  86. ↑ Radiohead: The King of Limbs. Q (298): 106. Травень 2011.
  87. ↑ Dolan, Jon (24 лютого 2011). The King of Limbs. Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  88. ↑ Martins, Chris (22 лютого 2011). Radiohead, 'The King of Limbs' (Ticker Tape). Spin. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 24 лютого 2024.
  89. ↑ Brodeur, Michael (23 лютого 2011). Radiohead fans' patience pays off. The Boston Globe. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  90. ↑ Beasley, Corey (21 лютого 2011). Radiohead: The King of Limbs. PopMatters. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  91. ↑ Marchand, Francois (19 лютого 2011). Multi-faceted King of Limbs worth embracing. Vancouver Sun. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2011-02-23 у Wayback Machine.]
  92. ↑ Christgau, Robert (15 листопада 2011). Odds and Ends 002. MSN Music. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  93. ↑ Graham, Ben (19 лютого 2011). A Track-By-Track Review of Radiohead's King of Limbs. The Quietus. Процитовано 24 лютого 2024.
  94. ↑ Dolan, Jon (17 березня 2011). The King of Limbs. Rolling Stone (амер.). Процитовано 4 лютого 2026.
  95. ↑ Jonze, Tim (1 грудня 2011). The best albums of 2011: 50–11. TheGuardian.com. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  96. ↑ MOJO's Top 50 Albums Of 2011. Stereogum. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  97. ↑ Chester, Tim (8 грудня 2011). NME's Top 50 Albums of the Year 2011. NME. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  98. ↑ а б The 75 Best Albums of 2011, Page 7 of 8. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  99. ↑ Uncut's Top 50 Albums Of 2011. 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  100. ↑ а б 50 Best Albums of 2011. Rolling Stone. 9 грудня 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  101. ↑ 54th Annual GRAMMY Awards | GRAMMY.com. grammy.com. Процитовано 4 лютого 2026.
  102. ↑ Deville, Chris (18 лютого 2021). Radiohead's The King Of Limbs came out 10 years ago today. Stereogum (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  103. ↑ Jordan, Blum (18 лютого 2021). The King of Limbs remains a crucial piece of the Radiohead puzzle. Consequence of Sound (амер.). Процитовано 24 лютого 2024.
  104. ↑ Hyden, Steven (17 січня 2024). Every Radiohead Album (Plus Solo Records and Side Projects), Ranked. UPROXX (амер.). Процитовано 4 лютого 2026.
  105. ↑ Paphides, Pete; Catchpole, Chris (12 листопада 2025). Every Radiohead Album Ranked From Worst To Best. Mojo (англ.). Процитовано 4 лютого 2026.
  106. ↑ THE KING OF LIMBS. Official Charts (англ.). 9 квітня 2011. Процитовано 6 лютого 2026.
  107. ↑ Radiohead | Biography, Music & News. Billboard (амер.). Процитовано 6 лютого 2026.
  108. ↑ Radiohead – The King of Limbs – hitparade.ch. Hung Medien. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 24 лютого 2024.
  109. ↑ Chart Track. Irish Albums Chart. GfK. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 24 лютого 2024. [Архівовано 2012-06-14 у Wayback Machine.]
  110. ↑ 2011年04月第3週の邦楽アルバムランキング情報 (яп.). Oricon. 13 квітня 2011. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  111. ↑ End of Year Charts: 2011 (PDF). UKChartsPlus. с. 8. Архів (PDF) оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 24 лютого 2024.
  112. ↑ Billboard 200 Albums – Year-End 2011. Billboard. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  113. ↑ Alternative Albums – Year-End 2011. Billboard. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  114. ↑ Independent Albums – Year-End 2011. Billboard. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2024. {{cite magazine}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2 лютого 2026? (довідка)
  115. ↑ Top Rock Albums – Year-End 2011. Billboard. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
  116. ↑ Jaaroverzichten 2011: Alternative Albums (нід.). Ultratop Flanders. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  117. ↑ Rapports Annuels 2011: Albums (фр.). Ultratop Wallonia. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 24 лютого 2024.
  118. ↑ Top Albums annuel (physique + téléchargement + streaming) (фр.). SNEP. 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 24 лютого 2024.
  119. ↑ Canadian album certifications – Radiohead – The King of Limbs. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA).
  120. ↑ Britney, 4.621 copias; Radiohead, 2.287. El Mundo (ісп.). 28 березня 2011. Процитовано 24 лютого 2024.
  121. ↑ British album certifications – Radiohead – The King of Limbs (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI).
  122. ↑ Radiohead's Digital Album Sales, Visualized. Forbes. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 24 лютого 2024.
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.