U-2351
| U-2351 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 25 листопада 1944 року | |
| Виведений зі складу флоту | 5 травня 1945 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 9,7 вузла | |
| Швидкість (підводна) | 12,5 вузла | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Гранична глибина занурення | 180 м | |
| Екіпаж | 14—18 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 34,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 3 м | |
| Висота | 7,7 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 258 т | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
2 носових ТА. 2 торпеди | |
U-2351 — німецький підводний човен типу XXIII часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 20 вересня 1944 року. Човен заклали на верфі суднобудівної компанії «Deutsche Werft AG» у місті Гамбург 3 жовтня 1944 року під заводським номером 505, спущений на воду 25 листопада 1944 року, 30 грудня 1944 року увійшов до складу 32-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 4-ї флотилії. Єдиним командиром підводного човна був оберлейтенант-цур-зее Вернер Брюкнер.
Човен не виконав жодного бойового походу.
Капітулював 5 травня 1945 року у Фленсбурзі, Німеччина. Пізніше переведено до Лізагаллі. Потоплений 3 січня 1946 року північніше Ірландії (55°50′ пн. ш. 08°20′ зх. д. / 55.833° пн. ш. 8.333° зх. д.) вогнем артилерії британського есмінця HMS Offa під час проведення операції «Дедлайт»[2].