U-460
| U-460 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 13 вересня 1941 року | |
| Виведений зі складу флоту | 4 жовтня 1943 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Підводний човен забезпечення | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 6,2 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 240 м | |
| Екіпаж | 53 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 9,4 м | |
| Висота | 11,7 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 6,5 м | |
| Водотоннажність надводна | 1668 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна 37-мм та одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 торпеди | |
U-460 — німецький підводний човен типу XIV часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 14 травня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Werke AG» у місті Кіль 30 листопада 1940 року під заводським номером 291, спущений на воду 13 вересня 1941 року, 24 грудня 1941 під командуванням капітан-лейтенанта Фрідріха Шефера увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також перебував у складі 10-ї та 12-ї флотилій.
Човен зробив 6 походів із забезпечення бойових підводних човнів.
4 жовтня 1943 року потоплений а Північній Атлантиці, північніше Азорських островів (43°18′ пн. ш. 28°58′ зх. д. / 43.300° пн. ш. 28.967° зх. д.) глибинними бомбами «Евенджерів» та «Вайлдкетів» з ескортного авіаносця ВМС США «Кард». 62 члени екіпажу загинули, 2 врятовані[2].
Командири підводного човна
- Капітан-лейтенант Фрідріх Шефер (24 грудня 1941 — 1 серпня 1942)
Капітан-лейтенант Ебергард Шнор (1 серпня 1942 — 4 жовтня 1943)
Див. також
- HMS Upright (N89)
- USS Argonaut (SM-1)
- Л-8 «Дзержинець»
- Oréade (Q164)
- Comandante Faà di Bruno (1939)
- I-176