U880

Не плутати з підводним човном U880.
U880
Ранній мікропроцесор U880D, виготовлений у грудні 1981 року
Роки виробництва:з 1980 по бл. 1996
Розробник:VEB Mikroelektronik "Karl Marx" Erfurt
Виробник(и):Kombinat Mikroelektronik Erfurtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Макс. частота CPU:1 МГц – 1 МГц
Набір команд:Zilog Z80
Корпус(и):

U880 — 8-розрядний мікропроцесор, який виготовляла VEB Mikroelektronik «Karl Marx» Erfurt (скорочено MME; частина Kombinat Mikroelektronik Erfurt) у Німецькій Демократичній Республіці. Виробництво розпочато 1980 року[1] на VEB Funkwerk Erfurt (скорочено FWE; 1983 року завод перейменовано на VEB Mikroelektronik «Karl Marx»[2]).

Неліцензійний клон мікропроцесора Zilog Z80, який також підтримує недокументовані операції і помилки, за винятком дуже незначних відмінностей, таких як відсутність прапорця CY для команди OUTI (коли L стає рівним нулю).

Варіанти процесорів

Кристал U880; розмір 4513 мкм х 4251 мкм (перше ущільнення 1984 року); підпис чіпа внизу зображення: «U880/5 HL JH 84»
Кристал U880; розмір 3601 мкм х 3409 мкм (друге ущільнення 1990 року); підпис чіпа внизу зображення: «U880/6 HL MME 1990»

U880 виготовляли за технологією N-МОН в пластиковому корпусі DIL40 з відстанню між контактами 2,5 мм[3][4] (експортні версії мали відстань між контактами 2,54 мм; в Україні та Росії також випускалися в керамічному корпусі).

Діапазон температур Тактова частота Позначення
від 0 °C до 40 °C 1 МГц UD880D,[a][5] UB880D S1[a][6]
від 0 °C до 70 °C 2.5 МГц U880D,[b][3] UB880D,[4] 80-CPU[c]
4 МГц UA880D,[4] 80A-CPU[c]
8 МГц U880DC08, [d] Thesys Z80H[e]
від −25 °C до +85 °C 2.5 МГц VB880D[4]
  1. ↑ а б Поза специфікацією, версія для аматорів
  2. ↑ Початкове позначення, коли це був єдиний доступний варіант
  3. ↑ а б Експортний варіант; відстань між контактами 2,54 мм
  4. ↑ Виробляли 1992 року на ERMIC
  5. ↑ Виробляли після 1992 на Thesys

Військова версія U880 має додаткове маркування «MEK 4».

  • UA880D (1986)
    UA880D (1986)
  • UB880D S1 hobbyist version (1989)
    UB880D S1 версія для аматорів (1989)
  • UB880D with military "MEK 4" marking (1989)
    UB880D з військовим маркуванням "MEK 4" (1989)
  • VB880D industrial temperature version (1990)
    Версія для промислових температур VB880D (1990)
  • 80A-CPU marking for export
    Маркування 80A-CPU для експорту
  • U880DC08 (1992)
    U880DC08 (1992)

Мікросхеми підтримки

Контролер НГМД U8272D04 (1989)
Контролер графічного дисплея U82720DC03 (1989)

VEB Mikroelektronik «Karl Marx» також виготовляв ряд допоміжних мікросхем для U880. Префікси UA, UB, VB, 80 і 80A відповідають тим самим діапазонам температур і тактовій частоті, що й для варіантів процесора вище. Так само суфікс S1 вказує на версію для аматорів.

Позначення Міжнародний еквівалент Опис
U855D,[a] UA855D,[4][7] UB855D,[4][7] UD855D,[b] VB855D, UB855D S1,[b] 80-PIO,[c] 80A-PIO[c] Zilog Z80 PIO паралельне введення/виведення
U8560D,[a][3] UA8560D,[4] UB8560D,[4][7] VB8560D, UB8560D S1,[b] 80-SIO/0,[c] 80A-SIO/0[c] Zilog Z80 SIO/0 послідовне введення/виведення
U857D,[a] UA857D,[4][7] UB857D,[4][7] VB857D, UB857D S1,[b] 80-CTC,[c] 80A-CTC[c] Zilog Z80 CTC лічильник/таймер
UA858D, UB858D, UB858D S1,[b] 80-DMA,[c][7] 80A-DMA[c] Zilog Z80 DMA контролер ПДП
U8561D,[a] UB8561D[8] Zilog Z80 SIO/1 послідовне введення/виведення
UA8563D, UB8563D, VB8563D, UB8563D S1,[b] 80-DART,[c] 80A-DART[c] Zilog Z80 DART двоканальний асинхронний приймач/передавач
U8272D04, U8272D08 Intel 8272 контролер НГМД
U82530DC04, U82530DC06 Zilog SCC контролер послідовного порту
U82536DC04 Zilog CIO лічильник/таймер і паралельне введення/виведення
U82720DC02, U82720DC03, U82720DC04 Intel 82720 контролер графічного дисплея
  1. ↑ а б в г Original designation when this was the only variant available
  2. ↑ а б в г д е Out-of-spec, hobbyist version
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Designation for export; 2.54 mm pin spacing

Застосування

U880 був, безумовно, найпоширенішим мікропроцесором у Німецькій Демократичній Республіці. Приклади:

  • офісні комп'ютери A 5120, PC 1715 (обидва від VEB Robotron); в 1715 другий U880 використано в клавіатурі.
  • домашні комп'ютери KC 85, KC compact (обидва від VEB Mikroelektronik "Wilhelm Pieck" Mühlhausen), KC 87, Z1013 (обидва від VEB Robotron), LC80 від Kombinat Mikroelektronik Erfurt
  • аркадний автомат Poly-Play (від VEB Polytechnik)

У той час U880 був найдосконалішим 8-розрядним процесором, доступним у Східному блоці. У Польщі, Чехословаччині, Угорщині, Румунії та Радянському Союзі випускали тільки клони Intel 8080. Оскільки Z80 замінив Intel 8080 на Заході, U880 використовували в усьому Східному блоці. Приклади:

Подальший розвиток

Мікропроцесор Т34ВМ1 (Ангстрем Зеленоград, 1991 рік)

За прикладом Zilog, де Z80 змінили 16-розрядні процесори Z8001 / Z8002, VEB Mikroelektronik «Karl Marx» випустив U8001 / U8002. І так само, як і його західний аналог, U8001 / U8002 використовували значно менше, ніж U880. Коли MS-DOS стала домінуючою операційною системою для персональних комп'ютерів, у Східному блоці єдиним доступним клоном Intel 8086 був радянський K1810ВМ86. Потім VEB Mikroelektronik «Karl Marx» приступив до розробки клону Intel 80286, U80601.[14] Крім того, було розроблено КМОН-версія Z80 з позначенням U84C00.[15][16] Через економічні зміни, що відбулися після возз'єднання Німеччини 1990 року, жоден проєкт не продовжено далі пілотного виробництва. 1990 року VEB Mikroelektronik «Karl Marx» (MME) приватизовано під назвою ERMIC GmbH, значна частина якої 1992 року стала Thesys Gesellschaft für Mikroelektronik mbH.[17] І ERMIC, і Thesys продовжували виробляти КМОН-версію U880: ERMIC все ще під назвою та логотипом MME,[18] Thesys — під іншою назвою. 1990 року розроблено і через деякий час запущено у виробництво ущільнену мікросхему з маркуванням U880/6. Менший чіп у U880DC08 і Thesys Z80H допускав тактову частоту до 8 МГц. Хоча Zilog, імовірно, міг би подати до суду на правонаступників VEB Mikroelektronik «Karl Marx» за порушення авторського права, вони натомість залучили Thesys як дистриб'ютора Zilog.[19]

Приблизно від 1991 до 1993 року чіпи U880 продавали російським і українським компаніям, які ставили їх у корпус. Спочатку версію з чіпом U880/5 позначали 80A-CPU[20] і T34ВМ1.[21] Пізніше інтегральні схеми з чіпами U880/6 отримали офіційне позначення КР1858ВМ1 у пластиковому корпусі та КМ1858ВМ1 у керамічному.[22] Серед виробників — Ангстрем (Зеленоград), Квазар (Київ), ВЗНП (Воронеж).[22]

Примітки

  1. ↑ Berkner, Jörg (12 квітня 2016). Die Halbleiterindustrie in der DDR (нім.). Hüthig GmbH. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 7 листопада 2017.
  2. ↑ Ehrennamen "Karl Marx" für Erfurter Betrieb. Neues Deutschland (нім.). 6 жовтня 1983. Процитовано 3 листопада 2017.
  3. ↑ а б в RFT Semiconductors 1981 (PDF). elektronik export-import. 1981. с. 20—21, 28—33. Процитовано 16 січня 2018.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л RFT Aktive elektronische Bauelemente 1988 [RFT Active electronic components 1988] (PDF) (нім.). VEB Kombinat Mikroelektronik. Липень 1987. с. 243—258, 310—313, 326—328. Процитовано 16 січня 2018.
  5. ↑ UD 880 und UD 855 [UD 880 and UD 855]. Radio Fernsehen Elektronik (нім.). VEB Verlag Technik. 35 (2): 70. 1986. ISSN 0033-7900.
  6. ↑ Unipolare Amateur-IS (Übersicht) [Unipolar hobbyist IC (overview)]. Funkamateur (нім.). Militärverlag der DDR. Січень 1989. с. 27—28. ISSN 0016-2833. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 16 січня 2018.
  7. ↑ а б в г д е East German, and Soviet Support Chips. The CPU shack. 2005. Процитовано 22 лютого 2018.
  8. ↑ Kramer, Manfred (15 лютого 1986). Praktische Mikrocomputertechnik [Practical microcomputer technology] (нім.). Militärverlag der DDR. с. 214. ISBN 3-327-00361-0.
  9. ↑ Tesla Ondra. HCM. Процитовано 13 січня 2018.
  10. ↑ Microkey Primo A-32. Old-Computers.com. Процитовано 27 березня 2018.
  11. ↑ Electro Magnetica: Jet. HCM. Процитовано 13 січня 2018.
  12. ↑ а б SCIENCE & TECHNOLOGY - EUROPE & LATIN AMERICA (PDF). Defense Technical Information Center. 22 червня 1987. с. 66—75. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 12 лютого 2018.
  13. ↑ Kasper, B.; Löschner, V. (1985). Leipziger Frühjahrsmesse 1985 [Leipzig Spring Fair 1985]. Radio Fernsehen Elektronik (нім.). VEB Verlag Technik. 34 (6): 350. ISSN 0033-7900.
  14. ↑ Mikroelektronik Gesamtübersicht [Microelectronics - Complete overview] (PDF) (нім.). Applikationszentrum Elektronik Berlin. 1990. Процитовано 17 січня 2018.
  15. ↑ U84C00. 27 березня 2013. Процитовано 17 січня 2018.
  16. ↑ MME U84C00. 22 червня 2008. Процитовано 17 січня 2018.
  17. ↑ Kombinat Mikroelektronik Erfurt (нім.). Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 14 листопада 2017.
  18. ↑ Funkwerk Erfurt (FWE) Z80/Z80A. Silirium.ru. Процитовано 21 березня 2018.
  19. ↑ International Representatives and Distributors. Zilog, Inc. Архів оригіналу за 12 грудня 1996. Процитовано 22 січня 2018.
  20. ↑ 80A-CPU MME (рос.). Музей электронных раритетов. Процитовано 29 жовтня 2019.
  21. ↑ Т34ВМ1 [T34VM1] (рос.). Музей электронных раритетов. Процитовано 29 жовтня 2019.
  22. ↑ а б 1858ая серия [1858 series] (рос.). Музей электронных раритетов. Процитовано 29 жовтня 2019.

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.