USS Harder (SS-257)

«Гардер»
USS Harder (SS-257)
Американський ПЧ «Гардер». 19 лютого 1944
Верф	General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут
Під прапором	США
Належність	ВМС США
Порт приписки	Перл-Гарбор
На честь	риби підродини гардер родини кефалевих, що мешкає поблизу Південної Африки
Замовлення	1 липня 1940
Закладений	1 грудня 1941
Спуск на воду	19 серпня 1942
Введений до складу флоту	2 вересня 1942
На службі	1942—1944
Сучасний статус	24 серпня 1944 року потоплений японським корветом Kaibokan No.22 західніше провінції Пангасінан філіппінського острова Лусон
Бойовий досвід	Друга світова війна Тихоокеанський ТВД * Битва у Філіппінському морі
Нагороди	6 бойових зірок
Проєкт
Тип ПЧ	дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	Electric Boat
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	21 вузол (39 км/год)
Швидкість (підводна)	9 вузлів (17 км/год)
Робоча глибина занурення	60 м
Гранична глибина занурення	91 м
Дальність плавання	11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
Автономність плавання	48 годин на швидкості 2 вузли (3,7 км/год) 75 днів
Екіпаж	60 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	95,02 м
Ширина корпусу найб.	8,31 м
Середня осадка (по КВЛ)	5,2 м
Водотоннажність надводна	1 510 т
Водотоннажність підводна	2 090 т
Силова установка
дизель-електрична; 4 × головні дизельних двигуни Electro-Motive Diesel Model 16-248[1] 2 × 126-секційні хімічних батареї типу «Сарго»[2] 4 × високошвидкісні електродвигуни General Electric з редукторами[1]
Гвинти	2
Потужність	2 740-5400 к.с.
Озброєння
Артилерія	1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів
Торпедно- мінне озброєння	10 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед 2 × 1016-мм мінних загороджувачі (60 мін)
ППО	1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон»

«Гардер»

Район загибелі «Гардера»

«Гардер» (англ. USS Harder (SS-257) — американський дизель-електричний океанський підводний човен типу «Гато», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни.

Підводний човен брав участь у бойових діях на Тихому океані за часи Другої світової війни. За рік служби «Гардер» здійснив лише 6 бойових походів, під час яких затопив 19 суден, ставши одним з найрезультативнішим підводних човнів США за кількістю потоплених суден.

Загалом за бойові заслуги, проявлену мужність та стійкість у боях «Гардер» удостоєний шести бойових зірок та нагороджений Президентською відзнакою.

Після війни капітан корабля командер Семюель Девід Ділі був посмертно удостоєний медалі Пошани.

«Гардер» був закладений 1 грудня 1941 року на верфі компанії General Dynamics Electric Boat у місті Гротон, штат Коннектикут. 19 серпня 1942 року він був спущений на воду, а 2 вересня 1942 року увійшов до складу ВМС США.

Після введення до строю, «Гардер» перейшов зі Східного узбережжя США через Панамський канал до Перл-Гарбора. Після нетривалого перебування на базі в Перл-Гарборі 7 червня 1943 року підводний човен вийшов у своє перше військове патрулювання. Чергуючи біля узбережжя Японії, підводний човен потай пройшов у середину лінії ескортних кораблів і випустив чотири торпеди по конвою з двох кораблів, уразивши гідроавіаносець Sagara Maru (7189 BRT) (який був викинутий на берег, щоб запобігти затопленню, але пізніше знищений «Помпано»). 7 липня підводний човен повернувся на Мідвей.

24 серпня 1943 року Гардер вийшов у другий бойовий похід з Перл-Гарбора. Під час патрулювання біля острова Хонсю 9 вересня він атакував і потопив судно «Койо-Мару». Через два дні субмарина потопила вантажне судно «Йоко-Мару» ударом трьох торпед. Продовжуючи своє патрулювання, «Гардер» 19 вересня знищив транспорт «Качісан-Мару», який пішов на дно. 23 вересня американський човен потопив 4500-тонне вантажне судно «Кова-Мару» і 5800-тонний танкер «Дайшін-Мару» біля затоки Нагоя. Витративши торпеди, «Гардер» повернув на схід 28 вересня. Розстрілявши два озброєних траулера 29 вересня, він зайшов на Мідвей 4 жовтня і прибув у Перл-Гарбор через чотири дні.

У третьому бойовому поході «Гардер» діяв разом зі «Снуком» і «Парго», щоб сформувати скоординовану й, отже, більш ефективну атакувальну групу, відому як «вовча зграя». Під час походу американський підводний човен потопив транспортне судно «Удо-Мару». Коли кораблі ескорту почали скидати глибинні бомби, корабель продовжив атаку; ще дві торпеди добили «Хокко-Мару». «Гардер» витратив усі торпеди, багато з яких працювали нестабільно, але затопив останнє, третє, судно — 6000-тонне «Нікко-Мару». Сувора погода наступного дня остаточно потопила цю ціль. 30 листопада «Гардер» повернувся в Перл-Гарбор, а потім відплив на морську верф «Маре-Айленд» для капітального ремонту.

16 березня 1944 року підводний човен вийшов у четвертий патруль разом з «Сіхорс». У поході «Гардер» записав на свій рахунок японський есмінець «Ікадзучі», потоплений ним поблизу атолу Вулеаї.

У п'ятому поході «Гардер» діяв у взаємодії з «Редфін» і особисто потопив три японські есмінці «Хаянамі», «Танікадзе» і «Мінадзукі».

5 серпня 1944 року «Гардер» у супроводі «Хейка» та «Гаддо» вирушив з Фрімантла у свій шостий та останній бойовий похід. Визначеним районом дії човну було Південнокитайське море біля Лусона. 21 серпня «Гардер» і «Гаддо» приєдналися до «Рея», «Гуітарро» і «Рейтон» для проведення скоординованої атаки на японський конвой біля затоки Палаван, Міндоро. Японці втратили чотири пасажирські та вантажні судна, можливо, одно з них затопив «Гардер».

Рано наступного дня «Гардер» і «Гаддо» атакували та знищили три кораблі берегової оборони біля Батаана: «Гардер» потопив фрегати «Мацува» та «Хібурі»; потім, разом з «Хейком» тієї ночі, вони попрямували до Кайман-Пойнт, Лусон. На світанку 23 серпня «Гаддо» атакував і смертельно пошкодив «Асакадзе» біля мису Болінао. Ворожі траулери відбуксирували уражений есмінець до затоки Дасол, і «Гаддо», вичерпавши торпеди, повідомив «Гардер» та «Хейка» наступної ночі про напад і залишив вовчу зграю для поповнення на Біаку.

«Гардер» і «Хейк» залишилися біля затоки Дасол, шукаючи нові цілі. Перед світанком 24 серпня було помічено два кораблі, які вони спочатку ідентифікували як японський тральщик і трикомпонентний сіамський есмінець «Пхра Руанг». Пізніше було виявлено, що ці два кораблі були японським ескортним кораблем типу «D» CD-22 і дуже незвичайним есмінцем PB-102, що йшов під японським прапором. PB-102 був побудований у США і введений в експлуатацію як «Стюарт», есмінець класу «Клемсон», але він був пошкоджений японським вогнем під час битви в протоці Бадунг. Під час ремонту в сухому доку в Сурабаї в лютому 1942 року японці захопили аеродром на Балі, створивши загрозу для військово-морської бази, тому корабель затопили в доках на початку Другої світової війни. Імперський флот Японії виявив затонулий корабель, фахівці його підняли, відремонтували та знову ввели його в експлуатацію в 1943 році як патрульний корабель PB-102.

Коли «Хейк» наблизився до атаки, есмінець повернув у бік бухти Дасол. «Хейк» перервав наближення, повернув на північ, а потім побачив перископ «Гардера» приблизно в 550—640 м прямо попереду. Відвернувши на південь, щоб уникнути зіткнення, «Хейк» побачив CD-22 приблизно в 1800 м ліворуч, який повертався до них. Щоб уникнути атаки ескортного корабля, «Хейк» рушив глибоко й підготувався потай втекти від удару. О 07:28 екіпаж човна почув за кормою вибухи 15 глибинних бомб, після чого зв'язок з «Гардером» був втрачений.

В результаті японської атаки глибинними бомбами «Гардер» затонув з усім екіпажем. 2 січня 1945 року ВМС США офіційно оголосили про втрату.

22 травня 2024 року генеральний директор Tiburon Subsea Тім Тейлор і Lost 52 Project оголосили, що виявили затонулий корабель «Гардер» у Південнокитайському морі поблизу північного філіппінського острова Лусон. Відкриття Тейлора було підтверджено ВМС США на основі відеозапису, знятого з уламків. «Гардер» лежить майже неушкодженим і вертикально на глибині 1140 м. Велика пробоїна в лівому борті відразу за бойовою рубкою вказує на те, що «Гардер», ймовірно, отримав пряме влучення глибинною бомбою, подібно до долі «Лагарто», човна типу «Балао».

• U-257
• Velella (1936)
• Ro-55 (1944)
• Minerve (Q185)
• С-5 (підводний човен СРСР)
• ORP Sęp (1938)
• HMS Shark (54S)

Виноски

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Harder (SS-257)

• Harder (SS-257). на uboat.net. (англ.)
• USS Harder (SS-257) (+1944)(англ.)
• Harder I (SS-257)(англ.)
• On Eternal Patrol — USS Harder (SS-257)(англ.)

• Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
• Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
• Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.