USS Minnesota (BB-22)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Minnesota.
«Міннесота»
USS Minnesota (BB-22)
Пре-дредноут «Міннесота». 1907
Служба
Тип/клас Пре-дредноут класу «Коннектикат»
Держава прапора  Сполучені Штати Америки
На честь другий корабель флоту «Міннесота», названий на честь однойменного штату
Корабельня Сполучені Штати Америки Newport News Shipbuilding Company, Ньюпорт-Ньюс
Замовлено 3 березня 1903
Закладено 27 жовтня 1903
Спущено на воду 8 квітня 1905
Введено в експлуатацію 9 березня 1907
На службі 1907–1923
Виведений зі складу флоту 10 листопада 1923
Статус 23 січня 1924 року проданий на брухт
Бойовий досвід Мексиканська революція
* Американська окупація Веракруса
Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 16 000 тонн (стандартна)
17 666 тонн (повна)
Довжина 139,1 м (загальна)
Ширина 23,4 м
Осадка 7,47 м
Бронювання Головний пояс: 152—279 мм
Палуба: 76 мм
Башти головного калібру: 203—305 мм
Барбети: 152—254 мм
Каземати: 178 мм
Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка 12 парових котлів Babcock & Wilcox
Гвинти 2 гребних гвинти
Потужність 16 500 к.с. (12 300 кВт)
Швидкість 18 вузлів (33 км/год)
Дальність плавання 6620 миль
Екіпаж 880 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 305-мм гармати 12"/45
8 (4 × 2) × 203-мм гармат 8"/45
12 × 178-мм гармат 7"/44
20 (20 × 1) × 76-мм універсальних гармат 3"/50
12 (12 × 1) × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss
4 (4 × 1) × 37-мм гармати QF 1-pounder
Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апарати

«Міннесота» (англ. USS Minnesota (BB-22) — американський п'ятий пре-дредноут класу «Коннектикат» та другий корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Міннесота.

«Міннесота» був закладений 27 жовтня 1903 року на верфі компанії Newport News Shipbuilding & Dry Dock Company у Ньюпорт-Ньюсі. 8 квітня 1905 року він був спущений на воду, а 9 березня 1907 року увійшов до складу ВМС США.

Історія служби

Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року).

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Міннесоти» був похід «Великого Білого флоту», за підтримки суден забезпечення, який за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу[Прим. 1][1][2], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. В Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив вугіллям свої льохи в Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців[Прим. 2]. Потім кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Після повернення «Міннесота» була включена до складу Атлантичного флоту. Наступні три роки корабель проходив службу на східному узбережжі Сполучених Штатів, здійснюючи навчання, в 1910 році здійснив один похід до Ла-Маншу. Починаючи з 1912 року, корабель почав працювати в Карибському морі, особливо на фоні початку заворушень, які вибухнули в кількох країнах регіону. Протягом перших шести місяців 1912 року лінкор патрулював кубинські води; потім він прибув на базу США в затоці Гуантанмо, щоб підтримати придушення повстання на острові з 7 по 22 червня. У середині 1913 року «Міннесота» патрулювала східне узбережжя Мексики під час Мексиканської революції. У 1915 році «Міннесота» повернувся до Сполучених Штатів і відновив свою попередню рутину тренувань з періодичними походами до Карибського басейну. У листопаді 1916 року його перевели до резерву як флагман резервних сил Атлантичного флоту.

Після вступу США у Першу світову війну, з оголошенням 6 квітня 1917 року війни кайзерівській Німеччині, «Міннесоту» повернули на службу. Корабель призначили до 4-ї дивізії лінкорів, що базувався в Танжер-Саунд у Чесапікській затоці. Він провів війну як навчальний корабель, забезпечуючи підготовку артилеристів і персоналу машинного відділення.

29 вересня 1918 року під час курсування біля острова Фенвік у супроводженні есмінця «Ісраєл», лінкор наразився на морську міну, що була закладена німецьким підводним човном U-117, що завдало серйозних пошкоджень, але не призвело до втрат. Від вибуху в корпусі від кіля до нижньої кромки броньового поясу утворилася дірка. Затопило носову частину, але відремонтовані перегородки запобігли поширенню затоплення. На пониженій швидкості у 10 вузлів, «Міннесота» повернувся до військово-морської верфі Філадельфії, де було проведено ремонт. Робота тривала п'ять місяців, до цього моменту Німеччина підписала перемир'я, яке завершило війну.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. ↑ Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
  2. ↑ В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів
Джерела
  1. ↑ JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  2. ↑ The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).

Посилання

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Minnesota (BB-22)
  • Alden, John D. (1989). American Steel Navy: A Photographic History of the U.S. Navy from the Introduction of the Steel Hull in 1883 to the Cruise of the Great White Fleet. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-248-6.
  • Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1
  • Jones, H. G. (2010). The Sonarman's War: A Memoir of Submarine Chasing and Mine Sweeping in World War II. McFarland. ISBN 978-0-7864-6003-8.
  • Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.