USS Seawolf (SS-197)

«Сіволф»
USS Seawolf (SS-197)
Американський ПЧ «Сіволф»
Верф США Portsmouth Naval Shipyard, Кіттері
Під прапором США США
Належність Військово-морські сили США ВМС США
Порт приписки Перл-Гарбор
На честь риби зубатки смугастої
Закладений 27 вересня 1938
Спуск на воду 15 серпня 1939
Введений до складу флоту 1 грудня 1939
Виведений зі складу флоту 20 січня 1945
На службі 1939—1944
Загибель 3 жовтня 1944 року, ймовірно, потоплений «дружнім вогнем» ескортного міноносця «Річард Ровелл» біля узбережжя Моротаю
Бойовий досвід Друга світова війна
Тихоокеанський ТВД
Нагороди 13 бойових зірок
Почесна стрічка до медалі «Азійської-тихоокеанської кампанії»
Проєкт
Тип ПЧ композитний дизель-гідравлічний та дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту США Electric Boat
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 21 вузол (39 км/год)
Швидкість (підводна) 8,75 вузла (16 км/год)
Гранична глибина занурення 76 м
Дальність плавання 11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)[1]
Автономність плавання 48 годин на швидкості 2 вузла (3,7 км/год)
Екіпаж 59 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 94,64 м
Ширина корпусу найб. 8,18 м
Середня осадка (по КВЛ) 5,067 м
Водотоннажність надводна 1470 т
Силова установка
дизель-електрична; 4 × головні дизельних двигуни H.O.R.
2 × 126-секційні хімічних батареї типу Sargo[2]
4 × високошвидкісні електродвигуни General Electric з редукторами[1][3]
Гвинти 2
Потужність 2740-5500 к.с.
Озброєння
Артилерія 1 × 76-мм палубна гармата 3"/50
Торпедно-
мінне озброєння
8 × 533-мм торпедних апаратів
24 торпеди
ППО 4 × зенітні кулемети
Історія служби
Командувачі Lt.Cdr. Фредерік Бердетт Вордер
T/Lt.Cdr. Ройс Лоуренс Гросс
T/Lt.Cdr.Річард Барр Лінч
Операції 15 походів

«Сіволф» (англ. USS Seawolf (SS-197) — американський дизель-електричний океанський підводний човен типу «Сарго», що перебував у складі військово-морських сил США за часи Другої світової війни.

«Сіволф» був закладений 27 вересня 1938 року на верфі компанії Portsmouth Naval Shipyard у Кіттері, штат Мен. 15 серпня 1939 року він був спущений на воду, а 1 грудня 1939 року увійшов до складу ВМС США.

«Сіволф» брав активну участь у бойових діях на Тихоокеанському театрі воєнних дій, ставши одним з найрезультативніших американських підводних човнів у Другій світовій війні, посівши 14-те місце. На рахунку «Сіволфа» 18 затоплених кораблів і суден, чиї сумарний тоннаж становить 71 609 т[4].

Загибель

21 вересня 1944 року «Сіволф» вийшов з Брисбена, щоб розпочати свій 15-й бойовий похід. 29 вересня він досяг острова Манус, заправився паливом і того ж дня відплив, перевозячи припаси та армійський особовий склад до східного узбережжя Самара.

3 жовтня о 07:56 «Сіволф» і «Нарвал» обмінялися радіолокаційними сигналами розпізнавання в районі Моротая. Невдовзі після цього оперативна група 7-го флоту була атакована японським підводним човном Ro-41. В результаті торпедної атаки субмарини противника американський ескортний міноносець «Шелтон» був потоплений, і «Річард Ровелл» почав шукати ворога.

Оскільки поблизу цієї атаки перебували чотири американські підводні човни, їм було наказано повідомити свої позиції. Три це зробили, але «Сіволф» не отримав жодних запит. 4 жовтня «Сіволф» знову отримав наказ повідомити про своє місцезнаходження, але знову не зробив цього. Один з двох літаків з ескортного авіаносця «Мідвей» помітив підводний човен, що занурювався, і скинув на нього дві бомби, хоча він знаходився в безпечній зоні для американських підводних човнів. Місце було позначено барвником. Командир «Ровелла» знав, що він перебуває у безпечній смузі, але, не отримавши повідомлення про те, що «Сіволф» підтвердив свою позицію, вважав, що поблизу немає американського підводного човна, і вирішив атакувати. «Ровелл» встановив гідролокаційний контакт із підводним човном, й атакував за допомогою «Хеджхога». За другою атакою послідували підводні вибухи, і на поверхню піднялися уламки.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. а б Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 271—280. ISBN 978-0-313-26202-9.
  2. U.S. Submarines Through 1945 pp. 305—311
  3. U.S. Submarines Through 1945 pp. 202—204
  4. Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.

Посилання

  • Seawolf (SS-197). на uboat.net. (англ.)
  • Seawolf (SS-197). на navsource.org. (англ.)
  • Seawolf I (SS-197)
  • On Eternal Patrol — The Loss of USS Seawolf (SS-197)(англ.)
  • Sargo Class

Література

  • Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
  • Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
  • Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.