Ultimax 100
| Ultimax 100 | |
|---|---|
![]() Ultimax 100 Mark 3 зі стандартним стволом | |
| Тип | ручний кулемет |
| Походження | |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1982 — т.ч. |
| Оператори | Див. Оператори |
| Війни | конфлікти 1990-х в Югославії, антипартизанські операції в Індонезії й Філіппінах, державний переворот в 2006 році в Фіджі, Соломонові острови, Афганістан, громадянська війна в Шрі-Ланці |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Джеймс Салліван |
| Розроблено | 1977 |
| Виробник | ST Kinetics (в минулому «Chartered Industries of Singapore») |
| Виготовлення | 1982 — т. ч. |
| Виготовлена кількість | ~80 тис. |
| Варіанти | Див. Варіанти |
| Характеристики | |
| Вага | 4,75 (MK2) |
| Довжина | 1030/800 (MK2 з прикладом/без приклада) |
| Довжина ствола | 508 (стандартний ствол) |
| Набій | 5,56×45 мм (M193 або SS109) |
| Калібр | 5,56 |
| Дія | відвід порохових газів, поворотний затвор |
| Темп вогню | 400—600 |
| Дульна швидкість | 970 (M193) 945 (SS109) |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 100—1200 |
| Максимальна | 460 (M193) 1300 (SS109/M855) |
| Система живлення | барабанний магазин на 100 набоїв або коробчатий на 30 набоїв від M16 |
Ultimax 100 — сінгапурський ручний кулемет[1], що використовує набій 5,56×45 мм, розроблений ST Kinetics (колишній «Singapore Technologies Engineering Ltd» або «ST Engineering)» командою інженерів під управлінням американського збройового конструктора Джеймса Саллівана, який брав участь у розробці M16, AR-15 та AR-18.

Конструкція
У кулеметі використовується традиційна автоматика на основі відведення порохових газів із замиканням ствола поворотом затвора. Газовий поршень із коротким ходом розміщений над стволом. Є трипозиційний регулятор відведення порохових газів. Ранні моделі мали п'ятипозиційний регулятор. Затворна група при відході назад не стикається з задньою частиною ствольної коробки, що зменшує віддачу та знос автоматики. Стрільба ведеться із заднього шептала (з відкритого затвора). Перемикач режимів двострільної стрільби: безпечний режим і автоматичний вогонь.
Ранні варіанти мали незнімний ствол, але модифікація Mark 3 має швидкозмінні стволи стандартної або зменшеної довжини. Приклад швидкознімний, нескладний. Кулемет працює і при знятому прикладі. Живлення здійснюється від барабанних магазинів на 100 набоїв або від 30-зарядних магазинів від гвинтівки M16 (магазини вимагають невеликої модифікації у вигляді додаткового отвору для клямки на кулеметі).
Варіанти
- Mark 1 — прототип зі швидкознімним стволом.
- Mark 2 — модель з незнімним стволом.
- Mark 3 — модель зі швидкознімним стволом. Ствол Mark 3 може бути стандартний або вкорочений. Вкорочений ствол (Para-варіант) використовується для десантників та підрозділів спеціального призначення.
- Mark 4 — розроблений для участі в конкурсі Корпусу морської піхоти США Infantry Automatic Rifle. Можлива установка різних УСМ (самозарядних або з можливістю стрільби безперервними чергами). У конкурсі Ultimax 100 не переміг.
- Mark 5 — покращена версія Mark 4 зі складним прикладом, планками Пікатінні, що використовує магазини від гвинтівки M16 STANAG 4179 та барабанні магазини Beta C-Mag.
Оператори

Бруней — прийнятий на озброєння як заміна легкого кулемету M16 HBAR.
Хорватія — кулемети почали надходити на озброєння хорватської армії в першій половині 1990-х років, до кінця 1995 було отримано 2 тис. шт.
Індонезія
Перу
Філіппіни
Сінгапур
Словенія
Зімбабве
США
Сербія
Фіджі
Боснія і Герцеговина
Примітки
- ↑ Ultimax 100 MK3 & MK Squad Automatic Weapons. web.archive.org. 2 серпня 2008. Архів оригіналу за 2 серпня 2008. Процитовано 12 січня 2024.
