Västkustbanan

Västkustbanan
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Кінцеві станціїГетеборг-Центральний і Лунд-Центральний Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтtrafikverket.se/resa-och-trafik/jarnvag/sveriges-jarnvagsnat/vastkustbanan/ Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік відкриття1876 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПідпорядкуванняSwedish Stated Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператориSwedish Transport Administrationd, Swedish National Rail Administrationd і Statens Järnvägar Редагувати інформацію у Вікіданих
Протяжність283 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина коліїєвропейська колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість56 метр на секунду Редагувати інформацію у Вікіданих

Västkustbana (Залізниця Західного узбережжя) — залізнична лінія завдовжки 283 км у Швеції між Гетеборгом і Лундом. Одноколійна лінія була побудована в 1888 році як сполучення між кількома приватними залізницями та була націоналізована в 1896 році.

Історія

У 1876 році Landskrona-Ängelholms Järnväg (LEJ) відкрила дистанцію між Ландскруною та Енгельгольмом. Дистанція Біллесгольм — Осторп — Енгельгольм, яка існує й сьогодні, зазвичай використовується лише вантажними поїздами. Malmö-Billesholms Järnväg (MBJ) відкрито в 1886 році. У 1885 році Skåne-Hallands Järnväg (SHJ) відкрила магістральну лінію Гельсінгборг — Каттарп — Енгельгольм — Гальмстад, яка є частиною Västkustbanan, і гілку Осторп — Каттарп — Геганес, яка нині є частиною Skånebanan. Також у 1886 році Mellersta Hallands Järnväg (MHJ) ввела в експлуатацію маршрут між Гальмстадом і Варбергом. Найпівнічніша частина від Варберга до Гетеборга була відкрита Göteborg-Hallands Järnväg (GHB) в 1888 році.

У 1896 році MBJ, LEJ, SHJ, MHJ і GHB були націоналізовані, створивши безперервну державну залізничну лінію між Мальме і Гетеборгом. У 1930-х роках лінію поступово електрифікували. [1]

Розвиток

З 1985 року розпочато будівництво другої колії. На 2008 рік 234 км маршруту вже було двоколійним, 56 км – одноколійним. Модернізовані дистанції розраховані на максимальну швидкість до 250 км/год. Однак система захисту поїздів і поїзди, які зараз використовуються, дозволяють розвивати швидкість лише 200 км/год.

Найдорожчою дистанцією нового будівництва є траса через Галландсос, яка пролягає через тунель. Будівництво тунелю Галландсос, розпочате в 1992 році, неодноразово відкладалося через проникнення води. Введений в експлуатацію в грудні 2015 року. [2]

Станція Оса була знову відкрита наприкінці 2013 року. [3]

Розширення двоколійної дистанції Енгельгольм – Гельсінгборг ведеться з 2020 року і планується завершити у 2023 році. [4] [5] Інша одноколійна дистанція проходить через місто Варберг.

Одноколійну залізничну колію через місто Варберг замінять на двосмуговий тунель, який проходить під містом. [6] Його будівництво почалося у 2019 році та планується завершити у 2024 році. [7]

Примітки