Vicia johannis
| Vicia johannis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Вика (Vicia) |
| Вид: | V. johannis
|
| Біноміальна назва | |
| Vicia johannis Tamamsch.
| |
Vicia johannis — вид квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae). Ареал охоплює такі країни: Кіпр, Греція, Болгарія, Італія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Північна Македонія, Словенія, Франція, Іспанія, Киргизстан, Ліван, Сирія, Азербайджан, Туреччина (зокрема, європейська), Узбекистан[1].
Опис
Це однорічна трав'яниста рослина, що досягає висоти від 30 до 80 сантиметрів. Вертикальні стебла нерозгалужені або, рідше, розгалужені. Стебла мають товщину від 3 до 5 міліметрів, квадратні та жолобчасті, з грубо запушеними краями та порожнисті. Чергове листя перисте. Нижні листки мають коротку, загострену середню жилку та лише одну пару листочків; верхні листки мають вусики та дві-три пари листочків. Листочки мають довжину від 3 до 5 сантиметрів і ширину від 2 до 4 сантиметрів, оберненояйцеподібні або еліптичні, голі, з волосками лише по краях і з нижнього боку, вздовж жилок. Коли листя висихає, воно чорніє. Прилистки великі, широко-напівсерцеподібні, цілісні або зубчасті. Верхні прилистки часто мають нектарники. Квітки розташовані на коротких квітконіжках, поодинці, парами або, рідше, до шести штук у пазухах листків. Двостатеві квіти 5-членні, з подвійною оцвітиною. Чашечка має косо-трубчасту або дзвоноподібну форму. Зубці чашечки нерівної довжини; нижній — приблизно завдовжки з трубку чашечки, верхні значно коротші. П'ять пелюсток від брудно-пурпурового до персиково-червоного кольору розташовані разом у типовій формі квітки метелика. Крила більш блакитні. Біб завдовжки від 3 до 6 сантиметрів і товщиною від 1 до 1,5 сантиметра густо вкритий майже колючими волосками на вузликах вздовж швів, але на поверхні голий. Боби містять від чотирьох до шести насінин. Насіння розміром від 8 до 10 міліметрів, темно-пурпурово-коричневого до чорного кольору. 2n = 14[2]
Середовище
Зустрічається на висотах від 30 до 1150 метрів над рівнем моря. Vicia johannis росте в макі, порушених сільськогосподарських угіддях та відкритих лісах[3].
Використання
Має потенціал для використання як донор генів для покращення сільськогосподарських культур[3].
Загрози й охорона
У Європі для цього виду немає серйозних загроз, оскільки він зустрічається в різноманітних середовищах існування та вважається стабільним. Зв'язок із сільськогосподарськими та напівприродними середовищами існування може зробити цей вид вразливим до змін у сільськогосподарському управлінні та інших антропогенних тисків. Випас дикими або одомашненими тваринами в цих середовищах існування може становити реальну загрозу для цього виду, оскільки види роду Vicia зазвичай погано реагують на випас. Крім того, східний Середземноморський регіон в цілому перебуває під загрозою генетичної ерозії. Невідомо, чи ці фактори негативно впливають на вид[3].
Примітки
- ↑ Vicia johannis. Catalogue of Life. Процитовано 04.07.2025. (англ.)
- ↑ Erich Oberdorfer: Pflanzensoziologische Exkursionsflora für Deutschland und angrenzende Gebiete. 8 видання. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3131-5
- ↑ а б в Rhodes, L.; Lopez Poveda, L. (2016). Vicia johannis. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 04.07.2025. (англ.)

