Viverra tangalunga

?Viverra tangalunga

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Хижі (Carnivora)
Підряд:Котовиді (Feloidea)
Родина:Віверові (Viverridae)
Рід:Вівера (Viverra)
Вид:V. tangalunga
Біноміальна назва
Viverra tangalunga
Gray, 1835
Мапа поширення виду Viverra tangalunga
Мапа поширення виду Viverra tangalunga
Посилання
Вікісховище:Viverra tangalunga
Віківиди:Viverra tangalunga
EOL:328107
ITIS:622004
МСОП:41708
NCBI:71121
Fossilworks:232088

Viverra tangalunga (вівера малайська) — вид хижих ссавців з роду вівера (Viverra) родини віверових (Viverridae).

Поширення

Діапазон поширення: Малайський півострів, Суматра і прилеглі острови, Борнео, Сулавесі, Філіппіни. Мешкає в первинних і вторинних лісах і в оброблюваних місцевостях, що прилягають до лісу. Виявляється від рівня моря до висоти, принаймні, 1.200 м. [1]

Морфологія

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 610–670 мм, довжина хвоста: 285–355 мм, довжина задньої ступні: 94–105 мм, вага: 4–5 кг.

Опис. Верхні частини тіла сіруваті з численними чорними плями; чорна смуга вздовж серединної лінії продовжується до кінчика хвоста. Нижні частини тіла білі з чорними густими плями по горлі; лапи чорнуваті; хвіст має близько 15 чорних смуг.

Подібні види. Viverra zibetha та Viverra megaspila більші, з меншою кількістю смуг на хвості.[2]

Поведінка

Веде нічний і загалом наземний спосіб життя, але іноді піднімається на дерева. До раціону входять різноманітні безхребетні та дрібні хребетні, знайдені переважно в лісовій підстилці. Може відвідувати лісові табори й годуватися харчовими відходами[2].

Загрози та охорона

Основною загрозою є людина, а саме полювання в тому числі з допомогою собак і пасток. Знаходяться у великому числі охоронних районів по всьому ареалу[1].

Джерела

  1. а б Duckworth, J.W., Mathai, J., Wilting, A., Holden, J., Hearn, A. & Ross, J. 2016. Viverra tangalunga. The IUCN [Архівовано 4 липня 2011 у Wayback Machine.]
  2. а б Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, З. 289

Посилання