W-16

W-16
第十六号掃海艇
Служба
Тип/клас	тральщик типу W-13
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Mitsui в Тамано
Закладено	20 червня 1933
Спущено на воду	30 березня 1934
Введено в експлуатацію	29 вересня 1934
На службі	1934—1943
Загибель	11 вересня 1943 потоплений біля острова Целебес
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	533
Довжина	74 м
Ширина	8,2 м
Осадка	2,07м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові машини потрійного розширення, 2 парові котли
Потужність	3200 к.с.
Швидкість	20 вузлів
Дальність плавання	2600 миль (4800 км) на швидкості 12 вузлів
Екіпаж	98
Озброєння
Артилерія	2 × 120-мм / 45 калібрів гармати
Торпедно-мінне озброєння	2 паравани або 40 морських мін, 18 глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 х 13,2-мм кулемети

11.09.43

Район потоплення тральщика

W-16 — тральщик Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який належав до типу W-13, спорудили у 1934 році на верфі компанії Mitsui в Тамано.

З червня 1941-го корабель належав до 11-го дивізіону тральщиків. Напередодні вступу Японії у Другу світову війну W-16 перейшов з метрополії до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а 7 грудня разом зі ще двома тральщиками вийшов звідси із завданням супроводжувати загін, що мав висадити допоміжний десант на півночі філіппінського острова Лусон. Висадка відбулася в ніч проти 10 грудня у Апаррі (при цьому авіацією був потоплений один з тральщиків 30-го дивізіону W-19).

У другій половині грудня 1941-го W-16 супроводжував загін, який доставив головну японську армію вторгнення до затоки Лінгайєн на західному узбережжі Лусону.

На початку січня 1942-го тральщик уже перебував у Давао (порт на південному узбережжі острова Мінданао), звідки вийшов 7 січня серед численних кораблів ескорту, які супроводжували транспорти з десантом на Таракан (центр нафтовидобувної промисловості на північно-східному завершенні острова Борнео). Висадка успішно пройшла 11 січня, а 21 січня W-16 рушив з Таракану для супроводу загону, що мав захопити Балікпапан (інший центр нафтової промисловості на сході Борнео). Цього разу японці зустрілись з протидією та втратили кілька транспортів, проте висадка в ніч проти 24 січня пройшла в цілому успішно.

Є відомості, що тральщик залучали для супроводу транспортів та тралення в межах операції з висадження на острові Ява (відбулась у другій половині лютого — на початку березня).

У березні 1942-го 11-й дивізіон тральщиків розформували, а W-16 передали до 22-ї спеціальної військово-морської бази, яку розмістили в Балікпапані.

Наприкінці липня 1942-го W-16 залучили до операції з осадження гарнізонами островів на сході моря Банда. Тральщик прийняв на борт взвод і 24 липня вийшов з Амбону разом із загоном, що 28 липня висадив десант на острові Кай. Нідерландський гарнізон вчинив спротив, проте 29 липня острів перейшов під контроль японців. За дві доби по цьому W-16 повернувся на Амбон, а потім відновив свою патрульно-ескортну службу в Макассарській протоці та на сході Яванського моря (Таракан, Балікпапан, Сурабая).

У липні 1943-го W-16 здійснив кілька виходів у більш західні райони та побував біля Понтіанаку (західне узбережжя Борнео), в Батавії (наразі Джакарта) та порту Паданг (західне узбережжя Суматри).

20 серпня 1943-го W-16 супроводжував Макассарською протокою транспорт «Сейзан-Мару», при цьому останній був торпедований та потоплений підводним човном.

10—11 вересня 1943-го тральщик ескортував транспорт з Балікпапану до Макассару (південно-західний півострів острова Сулавесі), після чого узявся за патрулювання підходів до порту. Незадовго до опівночі його атакували 5 ворожих літаків, що змогли уразити W-16 у кормову частину. Почала надходити вода в машинне й котельне відділення, а невдовзі тральщик затонув.^[1]