Xerospermophilus perotensis

Xerospermophilus perotensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Xerospermophilus
Вид:
X. perotensis
Біноміальна назва
Xerospermophilus perotensis
(Merriam, 1893)
Синоніми

Spermophilus perotensis Merriam, 1893

Xerospermophilus perotensis — вид гризунів родини Sciuridae[2]. Він є ендеміком Мексики та наразі перебуває під загрозою зникнення. Тварини живуть у тій самій місцевості, що й Otospermophilus variegatus, але використовують різні мікросередовища існування. В одному випадку вони також ділять своє середовище існування з Ictidomys mexicanus[3].

Середовище

Зустрічається на висотах від 2200 до 2700 метрів. Тварини живуть лише на лужних луках, посушливих чагарниках та горбистих, кам'янистих місцевостях, де вони риють свої нори[4].

Цьому виду загрожує значна фрагментація середовища існування та вирубка лісів у межах його обмеженого ареалу через видобуток деревини та вирубку лісів для сільського господарства. У той час як колись вивірка займала площу приблизно 5250 квадратних кілометрів, зараз вона займає лише 2457 квадратних кілометрів[3]. Східний басейн майже повністю оточений поясом гірських хребтів помірного клімату, що запобігає поширенню вивірки на нові місця проживання[5].

Спосіб життя

Ховрахи перотес утворюють сімейні групи в межах окремих систем нір. У деяких випадках самці залишають нору, щоб знайти самиць у розсіяних районах. Це викликає агресію між дорослими особинами та однорічними самцями, що зрештою призводить до подальшої міграції самців[4].

X. perotenses — універсальний вид у своєму раціоні. Він здебільшого зустрічається на сільськогосподарських угіддях та відкритих ділянках з низькою рослинністю[6]. У більшості досліджень дослідники використовують пастки для приманки вівсом, щоб зловити особин.

Характеристики

X. perotenses досягає довжини голови й тулуба приблизно від 24,3 до 26,1 сантиметра, а його хвіст має довжину приблизно від 57 до 78 міліметрів, що робить його значно коротшим за решту тіла. Тварини мають сірувато-плямисте жовто-коричневе забарвлення спини з візерунком з тонких, перерваних чорних смуг. Після линяння у них також з'являються світлі, піщані плями або крапки на хутрі. Білі повіки виділяються. Лапи та низ, а також черево, мають блідо-піщаний колір. Верх хвоста відповідає забарвленню спини та стає чорним ближче до кінця хвоста; низ має колір від охри до піщаного з чітко помітною чорною лінією біля кінчика хвоста[7].

Примітки

  1. ↑ Álvarez-Castañeda, S.T.; Lacher, T.; Vázquez, E. (2016). Xerospermophilus perotensis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T20489A22264586. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T20489A22264586.en. Процитовано 15.11.2021.
  2. ↑ Thorington, R.W. Jr; Hoffman, R.S. (2005). "Family Sciuridae". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 810. ISBN 978-0-8018-8221-0
  3. ↑ а б Valdez, M.; Ceballos, G. (1997). Conservation of Endemic Mammals of Mexico: The Perote Ground Squirrel (Spermophilus perotensis). Journal of Mammalogy (англ.). 78 (1): 74—82. doi:10.2307/1382640. ISSN 1545-1542. JSTOR 1382640.
  4. ↑ а б Ochoa, Alexander; Gasca, Jaime; Ceballos, Gerardo J.; Eguiarte, Luis E. (2012). Spatiotemporal population genetics of the endangered Perote ground squirrel ( Xerospermophilus perotensis ) in a fragmented landscape. Journal of Mammalogy (англ.). 93 (4): 1061—1074. doi:10.1644/11-MAMM-A-371.1. ISSN 0022-2372.
  5. ↑ Fernández, Jesús A. (2012). Phylogenetics and biogeography of the microendemic rodent Xerospermophilus perotensis (Perote ground squirrel) in the Oriental Basin of Mexico. Journal of Mammalogy (англ.). 93 (6): 1431—1439. doi:10.1644/11-MAMM-A-409.1. ISSN 0022-2372.
  6. ↑ García-Domínguez, José Arturo; Rojas-Soto, Octavio Rafael; Galindo-González, Jorge R.; González-Romero, Alberto; del Rosario Pineda-López, María; Noa-Carrazana, Juan Carlos (2014). Present and future potential distribution of the endemic Perote ground squirrel (Xerospermophilus perotensis) under different climate change scenarios. Mammalia. 0: 1—15. doi:10.1515/mammalia-2013-0077. ISSN 1864-1547.
  7. ↑ Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; S. 367–368. ISBN 978-1-4214-0469-1
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.