Zastava M59/66
| Zastava M59/66 | |
|---|---|
 | |
| Тип | самозарядна гвинтівка |
| Походження | .svg.png){kind=small} СФРЮ |
| Історія використання | |
| Оператори | СФРЮ |
| Війни | Югославські війни |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Црвена Застава |
| Виготовлення | 1966—1972 |
| Характеристики | |
| Вага | 4,1 |
| Довжина | 1120 |
| Довжина ствола | 550 |
| Набій | 7,62×39 мм |
| Темп вогню | 40 постр./хв |
| Дульна швидкість | 735 |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 500 |
| Система живлення | магазин на 10 патронів |
| Приціл | механічний та/або оптичний |
Zastava M59/66 у Вікісховищі | |
Zastava M59/66 (серб. кир.: Застава М59/66) — югославська гвинтівка, ліцензійна копія радянського самозарядного карабіна Симонова.
Історія
Зброя була прийнята на озброєння на заміну магазинних гвинтівок Zastava M48. Вироблялася для Югославської Народної Армії з 1966 по 1972 роки, пізніше її замінив у військах автомат Zastava M70, але вона залишилася на зберіганні.
У 2000-х роках гвинтівки M59/66 почали продавати на експорт, при цьому значна кількість була продана в США і Канаду[1].
Опис
На відміну від стандартного карабіна Симонова, ствол у гвинтівки був подовжений і забезпечений 22-мм стовбурним гранатометом M.60[джерело?]. Конструкція з'єднання газової камери зі стволом також відрізнялася. Приціли могли використовуватися як стандартний механічний приціл, спеціальна нічна мушка і відкидний приціл для стрільби опереною гранатою.
На гвинтівці збережений відкидний клинковий багнет СКС, проте подовження ствола за рахунок установки гранатомета зменшило довжину леза в бойовому положенні порівняно з СКС.
Варіанти та модифікації
- ПАП M59 (також відома під неофіційною назвою «папівка») — перша модель зр. 1959 року)
- M59/66
- M59/66A1
- M59/66A1 PROTOCOL : версія M59/66, яка має хромовані металеві деталі та багнети. Використовується гвардією збройних сил Словенії.
Країни оператори
- Сербія (як церемоніальна)
- Югославія
- Албанія (як церемоніальна)
- Чорногорія (використовується на різних парадних і пам'ятних, церемоніальних заходах)
Примітки
- ↑ М. Лакіћ. Титова "паповка" jош пуца [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.] // "Політика online" від 19 лютого 2008 (серб.)
Література
- Poluautomatska puška 7,62 mm M.59/66. Beograd, Državni sekretarijat za narodnu odbranu; Generalštab JNA. 1968.
- Stanisław Kochański. Broń strzelecka lat osiemdziesiątych. Warszawa, Wydawnictwo MON, 1985. ISBN 83-11-07784-3. (пол.)
- Poluatomaska Puska (PAP) M59 SKS Carbine. www.milsurps.com. 1 березня 2011.
- А. Б. Жук. Энциклопедия стрелкового оружия: револьверы, пистолеты, винтовки, пистолеты-пулемёты, автоматы. М., ООО «Издательство АСТ», «Воениздат», 2002. C.726-728 (рос.)